Перед концом света.

Памʼятаєте ту частину із св. Откровення Іоанна Богослова, де він описує двох пророків, яких Бог пошле на землю перед настанням кінця світу і перед приходом царства антихриста.
Він пошле їх як останнє свідчення істини перед кінцем віку.
В Одкровенні Іоанна Богослова сказано, що ці два пророки матимуть владу від Бога свідчити проти зла і беззаконня світу: «І дам двом свідкам Моїм, і вони будуть пророкувати тисячу двісті шістдесят днів, одягнені у веретища.»
Святе Письмо попереджає нас, що перед кінцем світу правда стане нестерпною для світу. Любов і віра охолоне. А зло настільки поглине людей, що вони будуть ненавидіти навіть рідних…
«Брат видасть на смерть брата, а батько – дитину. Повстануть діти проти батьків та вбиватимуть їх.
І всі будуть ненавидіти вас через ім’я Моє. Але хто витримає до кінця, той буде спасенний».
А ті, хто говоритиме її від імені Божого, будуть відкинуті, зненавиджені й убиті. Не тому, що вони творили зло, а саме тому, що викривали зло.
«І мешканці землі радітимуть з того й веселитимуться, і пошлють дарунки один одному, бо ці два пророки мучили тих, що живуть на землі.»
(Одкр. 11:10)
Це одне з найстрашніших і жорсткіших місць. Люди не просто зрадіють смерті праведників — вони влаштують свято.
Вбивство пророків стане причиною радості, взаємних подарунків, торжества.
«Немає нічого тяжчого для людини, ніж бути викритою у гріху. Той, хто любить гріх, ненавидить того, хто називає його злом.» - каже Святитель Іоан Златоуст.
Світ настільки буде лежати в гріху, що правда і добре стане для них ярмом і вогнем, що опалює їх беззаконня.
Брехня настільки стане буденністю і нормою, що будь-яку правду вони будуть називати злом. І саме тому ті, хто свідчитиме істину від імені Бога, стануть для них ненависними.
Бо вони будуть «мучити» їх совість.
Кожне слово праведників буде немов дзеркало, у якому люди бачать власну неправду і нечистоту, і це дзеркало їх дратує, мучить і лякає.
Люди будуть шукати спокою у брехні, у підлабузництві, у виправданні власного беззаконня.
Той, хто закликає до покаяння, буде сприйнятий як ворог, бо пробуджує совість і порушує зручний світ гріха. Святитель Феофан Затворник писав: «Коли серце звикає до гріха, слово істини сприймається як насильство, а викривач, як ворог.»
І тому перед настанням кінця світу, перед царством антихриста, ті, хто говорить правду, будуть не просто відкинуті — світ буде радіти їхній загибелі.
Але навіть у цій радості Божа правда не зникає: вона завжди повертається, бо Господь має останнє слово, і світло істини завжди проростає крізь темряву.
Святий Антоній Великий якось сказав такі слова: «Прийде час (останні часи) коли люди збожеволіють, і якщо хто буде не подібний до них( не буде робити безаконня і зло як вони), то повстануть на нього, кажучи: ти безумний і хворий, бо не такий, як ми».(скопировано)