Невгамовна шахиня• 26 января в 23:42
Вправьте мозги. Собираюсь уехать из Германии
Мы в Германии 3 года. За это время я сдала B2, нашла квартиру, прошла профессиональную сертификацию, нужную мне для работы. Но дело в том, что работы нормальной так и не нашла. Языка моего недостаточно для сферы, в которой есть опыт и амбиции. Сертификат тоже до одного места. Отправила с 200 бевербунгов, ходила к коучам... Все зря. Параллельно работала сопровождающей в школе, адский ад для меня, как для человека. Я вообще интроверт и от общения устаю. Пыталась и в уходе работать. Сказали сами, что на эту роль не подхожу. И вот скоро 2027. Надо раздупляться и думать о легализации, а мне уже ничего не хочется... Ощущения, что места для меня здесь нет. На этом фоне написала знакомой и она предложила место в Украине, удаленная работа, по моему профилю. И я решила возвращаться на запад Украины, жить и работать там... Нет сил уже биться головой об стену. Понимаю, что это скорее всего неправильное решение. Вправьте мозг, что ли. И да, есть ребенок. Девочка
показать весь текст
38
16
8
3
377
3
Ищите работу именно бухгалтер на предприятии. Не суйтесь в бюро. Там просто ад. Чем больше клиентов, тем больше доход шефу.
2
А я знаю)))
Увлекательно. Открываешь папки и не знаешь что тебя ждёт)
Кого погребать)) зато не скучно- говорят сотрудницы.
Увлекательно. Открываешь папки и не знаешь что тебя ждёт)
Кого погребать)) зато не скучно- говорят сотрудницы.
1
Я как-то ходила в наше Steuerbüro, посидела там несколько раз, посмотрела и решила - данунафиг. Я лучше спокойно и потихоньку
2
Да,я посмотрела опытным взглядом, когда вводила банк, сколько платят штоербератеру и прикинула сколько нужно вести фирм и это количество чеков. Брррр
Думайте про дитину, про її безпеку та можливості для її освіти і розвитку. Я сама повернулась, а тепер жалкую що не залишилася і не дала шансу дитині отримати освіту у Франції.
4
Спасибо, но меня туда и брать не хотят. Хотя главбух украинский меня забыть не может, мечтает,что я вернусь 
1
Ответ дляМіряю від одиниці
Спасибо, но меня туда и брать не хотят. Хотя главбух украинский меня забыть не может, мечтает,что я вернусь
Попробуйте поискать работу помощника бухгалтера.
От 100 до 500 в месяц. ЗП отдельно счета. Зависит от сотрудников.
Только кто ж с вами будет делиться. Я по-иному доход фирме около 8. Моя ЗП на руки 1700.
Только кто ж с вами будет делиться. Я по-иному доход фирме около 8. Моя ЗП на руки 1700.
2
Ответ дляМіряю від одиниці
Спасибо, но меня туда и брать не хотят. Хотя главбух украинский меня забыть не может, мечтает,что я вернусь
Работайте удаленно. Что б не забыть и быть в теме.
Вакансий так мало, что я отправляю везде, чтобы хотя бы иметь возможность на собеседованиях потренироваться.
Ні, не їдьте в Україну. Дуже багато причин проти: від безпекової, енергетичної до фінансової та правової. Скоріше за все, ви дуже сильно пошкодуєте, але буде запізно.
1
Не очень. Но недалеко Франкфурт. Теоретически можно там искать, но добираться 1 час 30 мин. Хотелось бы ребенка иногда видеть, ещё и подросток. Поэтому ищу пока в окрестностях до часа езды.
Я до вайтербилдунг искала, было намного больше предложений год назад. Сейчас видимо кризис у них жёсткий. Во второй половине января должно быть оживление, но пока нет.
Ну и то хорошо.
Буду я идти спать. Осталось всего ничего( не хочу завтра туда идти.
Приятно пообщаться с адекватным людьми.
Доброй ночи.
Буду я идти спать. Осталось всего ничего( не хочу завтра туда идти.
Приятно пообщаться с адекватным людьми.
Доброй ночи.
Автор, всієї теми не читала, але...
Вважайте це своєю роботою. Яка вже є, вона ж не щоденна, можна потерпіти. Залишилось рік почекати, він вже толком ні на що не впливає, безглуздо отак кинути, пройшовши такий складний шлях. За дитину взагалі мовчу.
З деяких ідей - почитайте, розберіться точніше, бо я ще тільки почала. Одинокі (точно не впевнена, що саме одинокі) батьки малолітніх дітей мають можливість перейти на параграф 25б (теж точно не впевнена, що саме б, але 25 точно). Якщо проживають на законних підставах 4 роки (це саме через дітей), діти вчаться, ще не закінчили, продовжують, в ви ж маєте точно шкільний ’контракт’, де вказано до якого року вона повинна навчатись, шульбешайнігунг здається. Потрібні будуть її атестати, довідка зі школи, досягнення, інтеграція. Від вас лише А2! І мінімальна інтеграція, досить навіть мініджоба. Суми доходу тут немає, можна отримувати доплату соціалу, вік не важливий, підтверджена кваліфікація буде плюсом.
Ну і ще варіант - піти на якийсь аусбільдунг на три роки, теж можна змінювати параграф. Отже, шанси не нульові, варто було б дожати, повернутись завжди встигнете
Вважайте це своєю роботою. Яка вже є, вона ж не щоденна, можна потерпіти. Залишилось рік почекати, він вже толком ні на що не впливає, безглуздо отак кинути, пройшовши такий складний шлях. За дитину взагалі мовчу.
З деяких ідей - почитайте, розберіться точніше, бо я ще тільки почала. Одинокі (точно не впевнена, що саме одинокі) батьки малолітніх дітей мають можливість перейти на параграф 25б (теж точно не впевнена, що саме б, але 25 точно). Якщо проживають на законних підставах 4 роки (це саме через дітей), діти вчаться, ще не закінчили, продовжують, в ви ж маєте точно шкільний ’контракт’, де вказано до якого року вона повинна навчатись, шульбешайнігунг здається. Потрібні будуть її атестати, довідка зі школи, досягнення, інтеграція. Від вас лише А2! І мінімальна інтеграція, досить навіть мініджоба. Суми доходу тут немає, можна отримувати доплату соціалу, вік не важливий, підтверджена кваліфікація буде плюсом.
Ну і ще варіант - піти на якийсь аусбільдунг на три роки, теж можна змінювати параграф. Отже, шанси не нульові, варто було б дожати, повернутись завжди встигнете
1
В Германии на более менее нормальную работу возьмут только по блату. Беженцы и переселенцы им только в качестве черной рабсиле нужны :(
4
3
Вам ніхто не скаже, як буде вам.
Ми поїздили Європою і повернулись.
Живемо на Закарпатті. Робота віддалена.
Нам норм, не замерзаємо і відсипаємось.
Дитині подобається. Знайшли собі друзів, і лікарів, і улюблені місця.
Хочеться додому, звісно, бо тут ми однак не вдома. Але принаймні, говоримо своєю мовою, чуємо своє, їмо своє, робимо своє.
Хтозна, може і вам це вартує дорого.
Ми поїздили Європою і повернулись.
Живемо на Закарпатті. Робота віддалена.
Нам норм, не замерзаємо і відсипаємось.
Дитині подобається. Знайшли собі друзів, і лікарів, і улюблені місця.
Хочеться додому, звісно, бо тут ми однак не вдома. Але принаймні, говоримо своєю мовою, чуємо своє, їмо своє, робимо своє.
Хтозна, може і вам це вартує дорого.
4
А я скажу що єдиного правильного рішення нема. Хтось може поїхати в Україну і бути щасливим, хтось навпаки. Ви можете переїхати кудись і стати найщасливішою, а може бути навпаки. Але спробувати і зрозуміти що це була помилка краще ніж не спробувати взагалі і тільки думати.
3
А что вам вправлять, я сама такая же, скоро экзамен, думаю не сдам, уже и учить не хочется. Смотрю всем дорога в флеге или к детям. Буду ехать домой, молюсь что бы война закончилась, но думаю врят ли...
Приеду ещё и не знаю где и как работу искать мне 40+ , я уже по своей профессии отстала от новых законов и т д
Приеду ещё и не знаю где и как работу искать мне 40+ , я уже по своей профессии отстала от новых законов и т д
1
Как это страшно.Работать по заграницам за аренду и еду.Все.А если заболеешь.А если дети..Конечно дома лучше в сто раз
3
3
1
У меня тоже удаленка и свет ,и тепло,сейчас куча всяких приспособлений.Я дома,в центре страны и у нас наоборот много приезжих и никто не выезжал.Цены на недвижимость растут сильно
2
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу