Поколение трансформации 1976-1985

Видео тут не работает, но можна клацнуть на ’посмотреть на ю туб’. Поколение олдов, которое не доверяет на слово, эмоционально зажато и прагматично, всегда готовы к ’форс-мажорам’ и выживанию...

Не смотрела, но что есть, то есть. Развал совка, лихие 90-е- такими были детство и молодость. Остальное из этого следует

Ми гарні кризові менеджери, бо вже мали досвід виживати. Про емоційну зажатість брехня.

Не ограничивала бы возраст до 85 г р.К форс- мажорам у нас готово поколение и 95 г р., очень многие моментально сориентировались во время войны как раз благодаря закалке и опыту выживания.

Це покоління яке зазнало найбільше трансформацій та криз, навчилось йти вперед, долаючи перешкоди. Зі свого досвіду найму, це найкращі працівники, в них є відповідальність, наполегливість та вміння розбиратися, бачити процес повністю запускати його, навіть в кризовій ситуації.

Я 75го, не вписываюсь, живу легко ))

Тяжелое видео какое то морально
Посмотрела, все детство начала вспоминать( ужс
Почему ты не веришь людям?
Почему ты не веришь в любовь?
Хаха
Но про эмоции не согласна, я эмоционально открытая, эмпат

А я 1973 - то що це значить? Тл вже не таке покоління?

Це ви самі скажіть, підходить до вас опис чи ні, я 86, мені созвучно, маю саме такі риси з дитинства, головна- недовіра до держави та будь-якої пропаганди, не вірю на слово нікому перевіряю завжди. Емоційна внутрішньо, але з людьми дуже стримана, самостійна з дитинства в рішеннях

То як же він може підходити чи ні, якщо я не тих років народження?

95 как и в чем выживал, извините?

Я 79. Согласна с Вами

Мы - последнее поколение, которое училась без интернета. Сами, из головы, сочинения писали на пять страниц. Мы в принципе не потопляемы.

А я на переломе, в школе без интернета, в вузе уже с ним. Поколение на стыке двух эпох.

Где вы выживали? Вы развал и все прелести 90-х и не застали. Ваше сознательное детство пришлось на 2000-е, росли вы уже во время цифровых технологий, о которых дети до 85 г.р. и не слышали.
Ну а дальше мы уже выживали вместе))

возможно рассказы родителей повлияли на рожденных с 95г

зачем вы пытаетесь согнать в стадо разных людей?)

Это модно - сравнивать поколения и сокрушаться, какие же травмированные, так назову, старшие

сильные люди жалости не принимают

А их кто-то жалеет? Тема хайповая, нужно же пилить что-то под ютуб

Ахах, я теж 75 р.н. і я завжди готова до форс мажорів. 90ті роки мене загартували )

Я 75 рн, в опис вписуюся, відео не дивилася

Не со всем согласна, но я и не сильно подхожу под выборку, потому что родилась в 1973.
Гиперответственность есть. Ответственность одно из моих любимых слов.
Брать на себя больше чем могу и нести долго, столько сколько нужно, да.
Туча подстраховычных планов на случай если не сработает страховочный, естественно.
Но вот по поводу эмоциональной закрытости, вообще нет. Я очень открытый человек и не прячу своих чувств. Когда нужна помощь, прошу.
Не верю государству, политикам, но верю фактам и системам. Системы работают безотказно до тех пор, пока нужны.
Материальная тревожность была лишь до тех пор, пока не стала финансово-свободной. Тревоги, что средств не хватит, давно нет.
Верю в то, что Добро всегда побеждает Зло.
Выберу путь риска, так как он быстрее стабильного.
Не считаю себя прагматичной и точно вижу мир в розовых очках. Потому что я их сама выбираю. Я хочу видеть мир добрым, наполненным захватывающими возможностями, людьми и поэтому вижу его таким. Мне часто говорят, что я живу в Мире Розовых Пони)))
Не ностальгирую по детству или прошлому. Совок это самое неприятное, что могло со мной произойти.
Внутри нет борьбы или пустоты.
Точно знаю чего хочу, как это создать. Со спокойной и упёртой целеустремлённостью всегда осуществляю то, что желаю.

Я прям чітко -1980 р, у відео дратує кругом напис ссср, бо саме наше покоління народилося коли совок остаточно загнив і протух. Я згадую київські гастрономи- лише пляшки з молоком і банки з морською капустою. Пустота, черги під час завозу чогось. Я співчуваю своїм батькам, бо тоді як раз їм потрібно було виживати і ростити нас.

А куди 87? Міленіали наче. Незнаю, дитинство насичене іграми з друзями, юність нульових це клуби, дискотеки, свобода. Зараз що молодь, що діти якось мені здається їм важче.

Про морську капусту-точно. Заходиш в магазин, а вона всюди. В 93 році приїхали по програмі обміну американці, точно пам´ятаю як то виглчжало. І заоплата батька офіцера 20 у.о. на місяць. Довго американка допитувалась, чи то точно ге на годину, не на день, а на місяць

Так я ніколи не прошу допомогу, ніколи(тому і не уїхала закордон - сидіти та м на чиїсь кошти не зможу...у цьому бачу і мінус... І не можу прийняти її безкористно, якщо мені хтось допоміг - у відповідь завжди почуваюся винною цій людині і допомогаю теж чим можу
Чергу за хлібом пам´ятаю..Третю роботу у батьків також...Емоційна зажатість теж трохи є. Але ці черти характеру мені теж допомогли у житті...

Ще у нас продавалися скляні банки із варенням чорноплідної горобини, досі смак памʼятаю)

В цілому погоджуюсь.
Я бачила, що таке місто, яке помирає після розпаду срср, що робиться з комунальними благами, наприклад. Тому коли настав 2014, я зробила все, щоб перетягнути родину в будинок, де все автономне.
Вмію робити різноманітні страви з дешевого і дуже обмеженого набору продуктів. Ну і побудувала кар´єру, щоб не доводилося це робити. Ну і моє коло спілкування сильно не губиться при чергових випробуваннях. Руки ніхто не опускає, духом не падає.
’Арфи нєт? Возьмітє бубєн’.
Думаю, наші діти, які зараз підлітки, не гірше за наше покоління зараз засвоюють ці навички.
Але з чим я не погоджуюся, так це із тим, що це холодне покоління. Неправда. Коли ти знаєш, як воно, ти більше схильний до співчуття. І розумієш, що в житті все фігня і матеріальний тлєн, крім тих людей, яких ти любиш. Знаєш, що холод і пітьма, це не назавжди. І що головне в тій пітьмі не зжерти своїх і не втратити себе.

Корисне харчування було