Коник-стрибунець• сегодня в 09:31
Мені щось сумно за все.
5 років назад я навіть мріяти не могла, що буду мати все що зараз маю.
Але воно не радує нічого.
Чи то вік чи що.. чи гормони..
Радості немає з того всього
Але воно не радує нічого.
Чи то вік чи що.. чи гормони..
Радості немає з того всього
показать весь текст
15
38
1
Ответ длякультУра
То радіти треба. 
вони у вас довгожителі, всі ще з вами. Як помруть будете плакати. Зараз цілуйте і жамкайте засранців.Донька доросла, день народження в дитини. Святкуйте. Дивні жінки. У вас є тільки зараз. Ви коли це усвідомите, будуть зміни.
вони у вас довгожителі, всі ще з вами. Як помруть будете плакати. Зараз цілуйте і жамкайте засранців.Донька доросла, день народження в дитини. Святкуйте. Дивні жінки. У вас є тільки зараз. Ви коли це усвідомите, будуть зміни.
Спасибо, но чё то накрыло...
Може ви як я. Я не можу прийняти факт, що усе могло б скластися по іншому. Набагато краще, аніж зараз. Просто я зробила не достатньо для цього. І посиійно прокручую це
Так не можна вигоріти в одному місці, коли людина тривалий час вимушено живе в дискормфортних умовах.
Коли вам «дуже важко» все це вдавалось (років 5 тому) можливо, ви не доробили щось суттєве для себе, а то вікно вже зачинилось. І ви підсвідомо про це здогадуєтесь.
Інше, наступ періменопаузи, навіть тихий. Отак від нього підлючим чином штормить, що сама не розумієш, що коїться, а то у вас зміни біохімічні.
Інше, наступ періменопаузи, навіть тихий. Отак від нього підлючим чином штормить, що сама не розумієш, що коїться, а то у вас зміни біохімічні.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу