Дверной_Проем• 25 марта в 21:17
Діти завжди будуть чекати милість батьків?
Вітаю. Тема - поділитися думками. Тут часто проскакує думка, що батьки завжди чекають дітей, навіть коли ті дорослі. Чекають на обід, чекають на дзвінок, чекають на зустріч тощо. У мене виникло зустрічне запитання. Як ви гадаєте, а діти завжди будуть чекати на увагу батьків? Особливо, якщо діти не доотримали ту порцію розуміння, теплоти, безпеки, уваги в дитинстві? Наприклад, батьки розлучилися в ранньому віці дитини, розʼїхалися або батько зник з життя дитини, і дитину виховували бабусі/дідусі, а батьки намагалися збудувати нові родини, нові стосунки, чи просто своє життя, карʼєру тощо, в якому ця дитина не займала багато ресурсів. Щось займала, якесь місце. Але не центр всесвіту. Чи випадки, коли дитина прийшла в родину вже «дорослою», тобто в ставлені до дитини - холодність в стосунках, мінімум ніжності, базова участь, без зайвої душевності, чи випадки, коли діти з 18 років самі собі заробляють на життя та несуть відповідальність за це життя. Як ви гадаєте, діти, навіть у дорослому віці, будуть чекати на милість батьків чи будуть шукати у випадкових знайомих батьківське тепло? Дякую за коментарі.
1
13
0
Сейчас дети более чем получают ресурсов от родителей, как финансовых, так и личных. Дети не ценят это, они пресыщены всем, так что не совсем понимаю о чем пишет автор. Мы жили по-другому, родители не тратили на нас столько ресурсов, не считали нужным.
2
2
1
Я росла з батьками, не у бабусі.
Батьки працювали, їздили в село на вихідні , звичайне життя. Не знаю наскільки я повинна була бути центром їх всесвіту). На кружки не ходила, на море не возили). Вчилася сама, в ВУЗ поступила сама. От дійсно, ніхто не носився, але звісно батьки мене любили.
Батьки працювали, їздили в село на вихідні , звичайне життя. Не знаю наскільки я повинна була бути центром їх всесвіту). На кружки не ходила, на море не возили). Вчилася сама, в ВУЗ поступила сама. От дійсно, ніхто не носився, але звісно батьки мене любили.
2
1
Які у вас стосунки з батьками? Є розуміння, взаємна допомога? Можете, наприклад, розказати про проблеми на роботі, в особистому житті чи привезти онука?
Які у вас стосунки з батьками? Є розуміння, взаємна допомога? Можете, наприклад, розказати про проблеми на роботі, в особистому житті чи привезти онука?
Мама живе зі мною.
Про проблеми на роботі ніколи не розповідала, для чого це їй?
Онуки дорослі, в гості приїзджають.
Про проблеми на роботі ніколи не розповідала, для чого це їй?
Онуки дорослі, в гості приїзджають.
Да, автор, это очень распространено. Понятно что люди это делают подсознательно, сами того не замечая, и в идеале в какой-то момент они наконец-то понимают что с ними произошло и как это влияет на все аспекты их жизни, начинают ходит в терапию и работать над собой, учится закрывать потребности самостоятельно. Но до того момента, (а в плохих случаях и всю оставшуюся жизнь) да, ищут где могут: в начальнике на работе, в романтическом партнёре, в друзьях, и иногда даже в собственных детях блин. :(
1
Уже похоронила родителей, детей сама растила, несколько раз мама помогала со старшим ребенком. Все бы не рассказывала маме, папа умер раньше.
Так, автор, шукала в інших. В друзях, в чоловікові найбільше. Не дочекалась, з´явилося чітке усвідомлення що ніхто в мені не зацікавлений, окрім мене і мого кота. Ніхто не зробить мене щасливою і не подарує ту любов, тільки я сама. Цінності змінились.
Дети будут искать и ждать пока не осознают, что это бесперспективно.
Если осознают, то родителям прилетит бумеранг в виде ответного равнодушия.
Если осознают, то родителям прилетит бумеранг в виде ответного равнодушия.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу