Як ви б відреагували на таку поведінку свекрухи?

Свекруха захотіла приїхати до нас в гості. Не дивлячись на попередні конфлікти з її боку, ми погодилися. Вона взяла з собою собаку, хоча могла залишити її вдома. Наполягала коли вона до нас приїде, то гуляти на вулиці. На вулиці було прохолодно, а у нас маленька дитина. Тому ми запросили її до себе в квартиру. Вона зайшла і коли побачила молодшу мою сестру, яка на той час у нас гостювала вдома, то миттєво перекосилась в обличчі. Я вийшла привіталася «Доброго дня. », і пішла поставити телефон на зарядку в іншу кімнату, потім пішла мити руки в ванну кімнату і чую, дикий виск « О, бл@ть, це так невістка свекруху зустріла, я тут лишня, мене тут ніхто не чекає, чому ти не сказав, що у вас гості? Я б не приїхала.»Мій чоловік відповів, що я просто без настрою. Це було дійсно так, на погоду у мене боліла дуже голова. Свекруха сказала «ну то потрібно було сказати, ми б приїхали коли в неї буде настрій.» Потім чоловік залітає в кімнату до мене і починає говорити, що я не так привіталася і тд… хоча я дійсно не розумію, що в привітанні «доброго дня», не так?Потім вона в моїй присутності хотіла мене спровокувати на конфлікт. Коли чоловік сказав головне, щоб собака не нашкодила в квартирі, вона відповіла, що «я приберу і можу вам ще поли помити.»Тобто натяк, що у нас грязні поли. Я погана хазяйка? Пасивна агресія з її боку в мою сторону?До слова, підлога миється у мене кожного дня.Потім чоловік сказав, що якось у нас зʼявилися таргани і ми з ними боролися, вона сказала «ой, а у мене немає, я такими засобами хімічними мию, що в нас їх ніколи не буде.»Знову натяк, що я не хазяйка. Але знову ж таки, я прибираю кожного Божого дня. Квартира реально чиста. Я зрозуміла, що вже не витримую і вийшла розмовляти на балкон по телефону. З ними залишилася моя сестра і поки мене не було, свекруха ні разу нічого такого більше не сказала, не про підлогу, не про щось інше. Тільки в моїй присутності -це говорилося. І був незадоволений вираз обличчя. Постійно порівнювала нашу дитину з дітьми своїх знайомих, що він не розмовляє, не любить малювати і тд. Була критика мене, як матері. Я вважаю, що вела себе гідно, я не піддалася на провокації, не образила її, не почала сварку і тд. Порадьте, що робити в такому випадку? Як би ви вчинили?