А Я Самая Самая• 1 час назад
Кто за границей с начала войны? Как у вас с общением
С родными, как часто бываете в Украине? Общение уменьшилось?
1
47
17
Ні разу не була. Трохи зменшилося спілкування, але мені комфортно в тому колі спілкування як й в мене наразі є
4
3
Все выехали , все в разных странах . Общаюсь только с близкими родственниками . С друзьями раз в месяц если созвонимся то хорошо , у все уже другая жизнь , общего ничего нет . Здесь новые друзья
3
3
Никого из ближайших родственников в Украине не осталось. Поэтому никто после начала войны пока в Украине не был., Ездим к друг другу в гости по ЕС.
3
2
Уменьшилось, но у меня нет родителей там. А так, дальние и друзья с работы
Не езжу уже, не а жду смысла и мне далеко
Тут новые хорошие есть подруги и жених
Не езжу уже, не а жду смысла и мне далеко
Тут новые хорошие есть подруги и жених
2
Дети выехали в 22 из Киева, дочь прекратила общение от слова ,,совсем,, только на день рождения строчку шлёт, общаться не хочет. Сын пишет каждый день.
5
У мене батьки залишилися в Україні, більше родичів не має. Нас війна застала за кордоном , коли ми були у відпустці, звісно в Київ з дітьми ми вже не поверталися. Дзвонимо ми один одному кожен день, але так було і до війни. З початком повномасштабної ми останній раз бачились в лютому 2022 року. У нас дуже гарні відносини, завжди так було. Дуже б хотілося побачити один одного не по телефону, але вони до мене в США не хочуть їхати, а я також не планую їхати в Україну під час війни, так і вони наполягають на тому, щоб я цього не робила. Якби я була десь у Європі , то напевно вже б побачилися і вони приїхали б до мене за кордон- але це такі розмови ми вели, а в реальності хто знає. Вони кажуть, що на поїзді б приїхали, але не на авто і не літаком . Всі чекають закінчення війни як можна скоріше, і думаємо що скоро все закінчиться і ми приїдемо в гості на пару тижнів до України.
4
Ни разу в Украину не ездила и не тянет. Все выехали и семья и друзья. Все в разных странах.
Мне тут времени на себя не хватает. Общаемся только в телефонном режиме и ездим иногда в гости друг к другу.
Мне тут времени на себя не хватает. Общаемся только в телефонном режиме и ездим иногда в гости друг к другу.
2
Бо мені відпустку можна брати на 14 днів максимум. Відпускних днів є багато, але тривалість має бути не більше 14 днів за раз. Я б і на три місяці приїхала якби була моя воля
1
Не была в Украине и не поеду больше. Родственники есть, но мы для них предатели, так как и мы выехали, и родители остались в Мариуполе. Но мне как-то пофиг на их мнение.
1
1
Не знаем,для нас тоже был шок, пытались звонить, писать, на контакт не идёт. Она ни с кем не общается. Иногда пишу, она не читает, а может и читает- в телеграмм можно прочитать не заходя. Думаем связано с войной, так повлияло на неё. Мы более крепкие эмоционально -восприятие другое , в 90 была молодость. Сейчас оставили её в покое, как будет так и будет.
2
А ви не розглядаєте варіант, як відносини хороші, то в Польщі зустрітися? Вони туди потягом з Києва, а ви літаком? Моя бувша колега працює в США, раз на півроку летить до доньки та онуків в Іспанію (вони туди переїхали в початком війни).
А як ваші батьки зараз? В сусідки батьки лишилися в Мелітополі. Через вік та фінанси, отак і сказали, що вже у віці, не поїдемо, на своє навряд заробимо, а там було житло. Наче спілкуються зрідка, для подруги це дуже болюча тема.
Ответ дляБарбітта
А если закончится война, вернетесь? 
Не планую повертатися. У мене дитина старша в середній школі, менша молодшу школу скоро закінчить, вони вже й мову забули , для них буде стрес повернутися , а тим паче звикнути до реалій українського життя . У них уже інший світогляд. За ці роки діти взагалі не спілкувались з українцями дітьми, їх просто не було в наших районах де ми жили і школах. В розмові зі мною старша дитина вже плану навчання і життя в США. Вона коли згадує моменти за перший клас української школи і навіть садочка , то вони не дуже радісні, і повертатися бажання у неї не має. І батьки мені говорять, що треба було виїзджати мені у штати ще дуже давно, вже до цього моменту життя було б налагоджене.
1
А доньці скільки років зараз? Ваш син (її брат) не намагався зʼясувати, що сталося, чому так. Можливо, їй потрібна якась допомога?
Вас можна зрозуміти. А як ви виїхали? Програма юФОю, чи у вас була робоча віза? Чи інший варіант?
Я розглядаю, але треба щоб батьки також дали згоду приїхати. Я звісно і білети оплачу і всі розходи. Але тато ще працює, хоч і на пенсії. У мами огород з весни і до пізньої осені і невелика купка курей. Вони зайняті огородом, садом … ну ви зрозуміли, що так не просто їй покинути і приїхати. Да і з року в рік одне й теж саме мені кажуть ,може закінчитися війна і я з дітьми до них приїду. Отак і відкладаємо з року в рік на потім.
32 года, да конечно пытались узнать, ни к чему это ни привело.человек хочет, чтобы все от неё отстали. Уже прошло три года, я не жила, а существовала, но уже попускает потихоньку. Думала сойду с ума.
В мене була віза, по якій я вʼїхала і зробила її за 2 тижні до війни . По приїзду подалася зразу на возєднання з родиною ( чоловіком)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу