Да Щас же• 13 мая в 23:01
Підозрюю розлад аутистичного спектру у підлітка,куди звернутися на консультацію?
Дівчата, дитина з раннього віку хвороблива, мала затримку мовлення, тоді ми були неодноразово у психіатра/невролога, дитина по діагностиці навіть ЗПР не мала, лише мова відставала.
Я ж бачила проблеми з комунікацією, далі ми лікували хронічне захворювання, і всі сили були направлені туди. Наче навчилися з хронікою жити, але от ця «странність» доньки мені не дає спокою: дитині важко підтримувати стосунки будь з-ким ( і однокласники, і друзі,і близькі), вона беземоційна, важко чимось здивувати, не вміє підтримувати розмову, не розуміє натяків, не має захоплень, може одну історію розповідати всім і декілька раз, хоча навчається гарно, досить ерудована, я розумію, що це зі сторони наче норм, але я відчуваю, що щось не так, вона відрізняється від однолітків, емоційний інтелект на років 2-3 відстає.
І чим старша донька стає, тим цей розрив більший, тим більше непорозуміння з однокласниками.
Можливо, це і специфіка характеру, але я б хотіла консультацію фахівця.
Кого порадите? Можливо, є приватні центри психічного здоровʼя/діагностики?
Я ж бачила проблеми з комунікацією, далі ми лікували хронічне захворювання, і всі сили були направлені туди. Наче навчилися з хронікою жити, але от ця «странність» доньки мені не дає спокою: дитині важко підтримувати стосунки будь з-ким ( і однокласники, і друзі,і близькі), вона беземоційна, важко чимось здивувати, не вміє підтримувати розмову, не розуміє натяків, не має захоплень, може одну історію розповідати всім і декілька раз, хоча навчається гарно, досить ерудована, я розумію, що це зі сторони наче норм, але я відчуваю, що щось не так, вона відрізняється від однолітків, емоційний інтелект на років 2-3 відстає.
І чим старша донька стає, тим цей розрив більший, тим більше непорозуміння з однокласниками.
Можливо, це і специфіка характеру, але я б хотіла консультацію фахівця.
Кого порадите? Можливо, є приватні центри психічного здоровʼя/діагностики?
31
0
Я не спеціаліст в цьому питанні. Але чула, що ще можуть бути з харчуванням розладі і проблеми з гнучкістю в плані прийняття рішень або в поведінці. І що дівчата вчаться поведінці, яку від них очікують, тому навіть спеціаліст може не одразу поставити діагноз.
Почему сразу аутизм? Они все сейчас не умеют общаться, годы дистанционки начиная с ковида сказались. Особенно если ребенок умный( хорошо учится) эмоциональная сфера чаще страдает. Чем можно удивить детей,у которых есть интернет, и куча всего с рождения. Это не мы, которые Барби ждали в 15 лет в подарок на ДР, если зарплата позволит. Понимать намеки люди учатся с жизненным опытом, а мужчины так и не могут освоить это искусство.
6
1
1
Я не впевнена на 100%,хочу почути спеціаліста зі сторони.
Скоро, стане питання з вибором професії, якщо це якесь психічне відхилення - діяти будемо по-одному, якщо характер по-іншому.
Та і нам буде простіше комунікувати з нею.
Скоро, стане питання з вибором професії, якщо це якесь психічне відхилення - діяти будемо по-одному, якщо характер по-іншому.
Та і нам буде простіше комунікувати з нею.
Я не піду до місцевого психіатра однозначно, в нас маленьке місто, Я розповім всі свої спостереження, буде багато конфеденційних моментів, і якщо інформація вийде з кабінету… та ще дійде до однокласників, дитині взагалі буде погано.
Вона більше переймається, що друзів в деякі моменти не вистачає, хоча її соціальна батарейка сідає швидко.
переймаюся найбільше я, чоловік просто констатує факт, що щось таки є. Старший син якось сказав, мама ти не ображайся, але мені здається що в … є якийсь розлад, я читав, вивчав інформацію. Це не погано, просто проконсультуйся з психотерапевтом і знай як вам далі діяти.
І тоді вже я почала уважніше аналізувати
переймаюся найбільше я, чоловік просто констатує факт, що щось таки є. Старший син якось сказав, мама ти не ображайся, але мені здається що в … є якийсь розлад, я читав, вивчав інформацію. Це не погано, просто проконсультуйся з психотерапевтом і знай як вам далі діяти.
І тоді вже я почала уважніше аналізувати
Тоді краще сходити, хоча б просто щоб вона розказала про свої емоції, свої страхи і т.д. ви поділетеся своїми переживаннями.
А в неї немає такого, що гучні звуки не подобаються і лякають чи одяг не зручний певний?
А в неї немає такого, що гучні звуки не подобаються і лякають чи одяг не зручний певний?
Автор, яка саме хронічна хвороба? У моєї хвороба Крона-із-за цього страждає психічне здоровʼя, тому, що організм не засвоює необхідні вітаміни і мікроелементи, як відомо стан психіки дуже залежить від кишківника
2
1
Невролог может оценить ситуацию. Может унее и не аутизм а скорее быть рас. Спектр рас оооочень разнообразный может ребенок быть так сказать пограничный к рас.
И не накручивайте себя. У многих людей может быть рас. Его у нас особо не заморачиваются ставить диагноз. Если это слабо выраженное.
И не накручивайте себя. У многих людей может быть рас. Его у нас особо не заморачиваются ставить диагноз. Если это слабо выраженное.
2
1
Прошу прощения у автора,что не по теме
Скажите пожалуйста,а как проявлялась по началу болезнь Крона у Вашей дочки?
Скажите пожалуйста,а как проявлялась по началу болезнь Крона у Вашей дочки?
Ні, немає, і вибірковості в їжі немає, але є сльози і страх якщо щось не знає, не встигає, або буде тяжче ніж вона очікувала, є педантичність в часі, ніколи не спізнюється.
Ну і ця беземоційність- вчора в брата був день.нар. Вони дуже близькі, він завжди цікавиться її життям, приїздить на її день народження.
Вона відправила йому лише картинку вранці. Я проводила бесіду/ натякала, що близьким людям телефонують, ну або ж на крайній голосове шлють, пишуть від руки вітання, тоді це приємно,це означає, що людина для тебе важлива, розказала, що ми з татом поки ти була в школі дзвонили, вітали, вона уважно слухала і все… поки я увечері не «гавкнула» чи ти дзвонила брату?», не набрала його.
А далі подзвонила і миленько так поговорила)(
Може, я придираюсь…
Ну і ця беземоційність- вчора в брата був день.нар. Вони дуже близькі, він завжди цікавиться її життям, приїздить на її день народження.
Вона відправила йому лише картинку вранці. Я проводила бесіду/ натякала, що близьким людям телефонують, ну або ж на крайній голосове шлють, пишуть від руки вітання, тоді це приємно,це означає, що людина для тебе важлива, розказала, що ми з татом поки ти була в школі дзвонили, вітали, вона уважно слухала і все… поки я увечері не «гавкнула» чи ти дзвонила брату?», не набрала його.
А далі подзвонила і миленько так поговорила)(
Може, я придираюсь…
Дякую.
Я напевно накручую себе тим, що наче тільки навчила її жити з основною хронікою.
А останній рік комунікація з однолітками і оточуючими прямо страждає, я хочу щоб вона могла жити без мене, була самостійною, бо зараз вона дуже потребує підказок. Я б мала відійти в сторону, щоб донька набувала досвід сама, але вона так часто приходить з питаннями, які підлітки вже вирішують самі.
Я напевно накручую себе тим, що наче тільки навчила її жити з основною хронікою.
А останній рік комунікація з однолітками і оточуючими прямо страждає, я хочу щоб вона могла жити без мене, була самостійною, бо зараз вона дуже потребує підказок. Я б мала відійти в сторону, щоб донька набувала досвід сама, але вона так часто приходить з питаннями, які підлітки вже вирішують самі.
Йдіть до психіатра. Стане легше, якщо точно будете знати. Доречі, навіть БАДами можна покращити діло, якщо є дефіцити. Кажу як мама підлітка з синдромом Аспергера.
1
Я вам скажу сейчас по коммуникации страдают все. Много уехало учеба онлайн. Если ребенку так хочется пусть приходит сколько нужно и спрашивает. Это только ваше понятие что в этом возрасте типа решают уже. Это толькл ваше субъективное мнение. Приходит и радуйтесь а не замкнулась решить не может. Варится в себе а потом и до суицидов доходит. Общайтесь тогда вы с ней. И у нее со временем появится уверенность. Прежде уверенность в родителях должна, что ее в любом случае хоть в семье подержут. А не так надо плавать - кинули в речку, сама научится - плыви. Терпением и выслушав ребенка с любовью. И все пройдет. А то психиатрами еще и усугубите. Подростки они да, тонкой психики, гормональные изменения.
1
По опису схоже на такий самий синдром у доньки автора.
В можно сина синдром Жильбера, то енергії та сил малувато, треба все заставляти. В зал пішов, щоб хоча б мати витримку та режим тренувань.
В можно сина синдром Жильбера, то енергії та сил малувато, треба все заставляти. В зал пішов, щоб хоча б мати витримку та режим тренувань.
Проблеми в спілкуванні, немає тактовності та відчуття доречності сказаного, тривожність, потреба в постійності і порядку дій (не сяде снідати поки ліжко не застелить), вибірковість в їжі... Розвиток емоційної сфери відстає на пару років. Це видно по інтересах, поведінці і ЕЕГ.
Мою теж потрібно заставляти, не витривала, потребує багато сну. Якщо раптом більше роботи на вечір, і вона розуміє, що не ляже спати до 23.00 зʼявляються сльози.
Пізно - в 10. Хоча особливості я помічала з раннього дитинства, але всі мені казали, що я себе накручую. А свекруха казала, що чоловік таким був теж в дитинстві. Коли поставили діагноз - стало морально легше.
Дякую за відповіді, буду і я рухатися в бік психіатра.
Нехай у Вашого сина все складеться найкращим чином!
Нехай у Вашого сина все складеться найкращим чином!
2
На рахунок ДН, то можливо і зайве вам тут хвилюватись. Бо ви описали мою доньку, ніби, як нормотипічну. 17 років, вона теж шле якісь картиночки і то не всім.
Підлітків складніше діагностувати, особливо якщо вербальні і немає проблем з навчанням. Будь-який психіатр може не підійти, потрібен зі спеціалізацією саме на рас і який працює з підлітками. Таких можна у приватних клініках пошукати
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу