сЛАдКОежКА• 21 мая в 20:17
Я транс жінка... Хочу волати(((
Мені все одно, якщо мене зараз капцями закидають чи розіпнуть. Але мені треба виговоритися, бо в собі тримати це я більше не можу.
Скажу прямо - я народилася в тілі чоловіка. У тілі, яке мені дисфорійне та дискомфортне щодня, щохвилини мого життя. Іноді трохи легше... Іноді - нестерпно, але дисфорія в мене постійно.
Я знала що я транс жінка з дитинства (хоча немало людей усвідомлюють вже в дорослому віці) ... Але, на жаль, у нашому суспільстві зробити гендерний перехід практично неможливо. Медичний перехід в Україні заборонено до 18 років, тому мені ДОВЕЛОСЯ пройти через тестостероновий підлітковий вік... Про що я зараз дуже шкодую, але на жаль, така моя доля, української транс жінки...
І ні, я не "просто гєй" - мене тягне до жінок, насправді. Ні, я не "збоченець" і не "повія".
Я НЕ вдягаюся як Вєрка Сердючка - я живу, насправді, життям чоловіка, презентую себе чоловіком, і НІХТО (навіть моя сім´я, батьки чи брати / сестри, не кажучи про друзів / колег і тд) не знає. Ніхто навіть не здогадується.
Більше того, за документами я легально досі чоловік (і залишуся, напевно, так назавжди "чоловіком" у паспорті, бо наше суспільство трансфобне до чортиків). До того ж, змінити папери досі ДУЖЕ нелегко, ітхоча процедуру формально спростили - на практиці досі часто вимагають операцію зі зміни статі... Яка коштує понад 20 тисяч доларів у Києві (так, це не описка, 20 тисяч доларів, і ну дууууууже багато хто може собі це дозволити звичайно)...
І, до речі, цікавий факт: транс жінки що таки змінили документи на жіночі - так і стоять на обліку у військомату, і нас так само, як і звичайних чоловіків, віськові ловлять... Бо, попри те, що зняття з обліку формально має бути, на практиці - просять хабарі та купу бюрократії, навіть якщо документи жіночі... Що дуже прикро, насправді... І незаконно, але в цій країні дуже чхати хотіли на закон...
Щодо мене, то я колю собі гормони (валерат естрадіолу) та прогестерон. Бо одна річ, яку загальне суспільство не усвідомлює - це те що гендер у голові, а не в трусах (шок, я знаю!). Гендерна дисфорія, насправді, має неврологічну природу, а не психічну, чи анатомічну чи соціальну і ТД. І мій мозок на естрадіолі працює реально краще, ніж на тестостероні, навіть якщо фізичні ефекти досі виходить (напів-НЕвдало) приховувати... Можливо, колеги здогадуються що я "дивний", хтозна... Але свою трансність я ховаю від усіх, бо собі дорожче.
Ось так і живу. Сумно, якщо чесно, ховати це все в собі. Так не повинно бути, насправді... І ось чому у нас "немає трансів". Ми то є, але ми ХОВАЄМОСЯ, бо суспільство наше хворе, і готове побити чи скалічити нас за те, що ми "не так вляглися"...
Мені дуже прикро що я статури "богатиря", у той час як блокери тестостерону в дитинстві, чи естрадіол з років із 16, можливо, врятували б моє тіло... Мені дуже прикро що я ніколи не зможу дозволити собі фемінізуючі операції (в основному - через кошти, ну та й через "класне" суспільство).
За підрахунками приблизно 2% населення трансгендерні особи. 2% звучить як небагато... з одного боку. Але з іншого боку - 2% в Україні - це ~800 тисяч. Транс. Людей...
Для порівняння - на Майдан у 2014 вийшов мільйон українців... Тому ми є, насправді. Ми тут, але ви нас не бачите... Ну, вірніше як, ви то нас бачите, але ви не здогадуєтеся, що ми трансгендерні люди... Бо презентуємо себе "просто чоловіками"...
Адже якщо ми все таки наважуємося себе показати - то нас б´ють, ґвалтують, чи, навіть, убивають. Так, в Україні, яка "йде до Європи"... У 2026 році... Так не повинно бути. Я хочу жити, в не існувати. Але мені дуже прикро усвідомлювати, що суспільство, схоже, не готове до цього...
Все чого я хочу - це існувати тим ким я є. Не ховаючи себе. Бути сама собою. Але... На превеликий жаль - на сьогодні це неможливо. І це дуже прикро. І, якщо чесно, я не впевнена, що мені робити... Бо виходу я не бачу на сьогоднішній день...
Скажу прямо - я народилася в тілі чоловіка. У тілі, яке мені дисфорійне та дискомфортне щодня, щохвилини мого життя. Іноді трохи легше... Іноді - нестерпно, але дисфорія в мене постійно.
Я знала що я транс жінка з дитинства (хоча немало людей усвідомлюють вже в дорослому віці) ... Але, на жаль, у нашому суспільстві зробити гендерний перехід практично неможливо. Медичний перехід в Україні заборонено до 18 років, тому мені ДОВЕЛОСЯ пройти через тестостероновий підлітковий вік... Про що я зараз дуже шкодую, але на жаль, така моя доля, української транс жінки...
І ні, я не "просто гєй" - мене тягне до жінок, насправді. Ні, я не "збоченець" і не "повія".
Я НЕ вдягаюся як Вєрка Сердючка - я живу, насправді, життям чоловіка, презентую себе чоловіком, і НІХТО (навіть моя сім´я, батьки чи брати / сестри, не кажучи про друзів / колег і тд) не знає. Ніхто навіть не здогадується.
Більше того, за документами я легально досі чоловік (і залишуся, напевно, так назавжди "чоловіком" у паспорті, бо наше суспільство трансфобне до чортиків). До того ж, змінити папери досі ДУЖЕ нелегко, ітхоча процедуру формально спростили - на практиці досі часто вимагають операцію зі зміни статі... Яка коштує понад 20 тисяч доларів у Києві (так, це не описка, 20 тисяч доларів, і ну дууууууже багато хто може собі це дозволити звичайно)...
І, до речі, цікавий факт: транс жінки що таки змінили документи на жіночі - так і стоять на обліку у військомату, і нас так само, як і звичайних чоловіків, віськові ловлять... Бо, попри те, що зняття з обліку формально має бути, на практиці - просять хабарі та купу бюрократії, навіть якщо документи жіночі... Що дуже прикро, насправді... І незаконно, але в цій країні дуже чхати хотіли на закон...
Щодо мене, то я колю собі гормони (валерат естрадіолу) та прогестерон. Бо одна річ, яку загальне суспільство не усвідомлює - це те що гендер у голові, а не в трусах (шок, я знаю!). Гендерна дисфорія, насправді, має неврологічну природу, а не психічну, чи анатомічну чи соціальну і ТД. І мій мозок на естрадіолі працює реально краще, ніж на тестостероні, навіть якщо фізичні ефекти досі виходить (напів-НЕвдало) приховувати... Можливо, колеги здогадуються що я "дивний", хтозна... Але свою трансність я ховаю від усіх, бо собі дорожче.
Ось так і живу. Сумно, якщо чесно, ховати це все в собі. Так не повинно бути, насправді... І ось чому у нас "немає трансів". Ми то є, але ми ХОВАЄМОСЯ, бо суспільство наше хворе, і готове побити чи скалічити нас за те, що ми "не так вляглися"...
Мені дуже прикро що я статури "богатиря", у той час як блокери тестостерону в дитинстві, чи естрадіол з років із 16, можливо, врятували б моє тіло... Мені дуже прикро що я ніколи не зможу дозволити собі фемінізуючі операції (в основному - через кошти, ну та й через "класне" суспільство).
За підрахунками приблизно 2% населення трансгендерні особи. 2% звучить як небагато... з одного боку. Але з іншого боку - 2% в Україні - це ~800 тисяч. Транс. Людей...
Для порівняння - на Майдан у 2014 вийшов мільйон українців... Тому ми є, насправді. Ми тут, але ви нас не бачите... Ну, вірніше як, ви то нас бачите, але ви не здогадуєтеся, що ми трансгендерні люди... Бо презентуємо себе "просто чоловіками"...
Адже якщо ми все таки наважуємося себе показати - то нас б´ють, ґвалтують, чи, навіть, убивають. Так, в Україні, яка "йде до Європи"... У 2026 році... Так не повинно бути. Я хочу жити, в не існувати. Але мені дуже прикро усвідомлювати, що суспільство, схоже, не готове до цього...
Все чого я хочу - це існувати тим ким я є. Не ховаючи себе. Бути сама собою. Але... На превеликий жаль - на сьогодні це неможливо. І це дуже прикро. І, якщо чесно, я не впевнена, що мені робити... Бо виходу я не бачу на сьогоднішній день...
показать весь текст
2
2
5
8
автор
сЛАдКОежКА
• 21 мая в 20:33
Ответ дляДодаю напруги
А сколько вам лет на данный момент?
Стара, скоро 30 буде :)
3
2
Мрію про пончик• 21 мая в 20:34
Ответ длясЛАдКОежКА
Транс жінки, які живуть життям жінки - дійсно, в ідеалі, хочуть у повний образ.
Мені теж хотілося би жити життям звичайної жінки. Проблема в тому, що суспільство наше надто небезпечне для цього. Я розумію, що люди бачитимуть що я транс. В це означає як мінімум - втрата роботи, як максимум - відбиті нирки чи ще гірше....
Тому я сиджу у ’засідці’. Не виділяюся... Хоч і мрію про те, що, колись, ми зможемо жити в повному образі...
Мені теж хотілося би жити життям звичайної жінки. Проблема в тому, що суспільство наше надто небезпечне для цього. Я розумію, що люди бачитимуть що я транс. В це означає як мінімум - втрата роботи, як максимум - відбиті нирки чи ще гірше....
Тому я сиджу у ’засідці’. Не виділяюся... Хоч і мрію про те, що, колись, ми зможемо жити в повному образі...
вы ’женщина’ только по самоопределению. ни социального перехода у вас нет, ни юридического, ни медицинского. и не будет. не с вашим характером и не в этой стране.
3
1
Файна_зупка• 21 мая в 20:35
А навіщо гормони, якщо ви все одно в образі чоловіка і на жінку не схожі? Вбити ендокринку?
6
1
автор
сЛАдКОежКА
• 21 мая в 20:36
Ответ дляМрію про пончик
вы ’женщина’ только по самоопределению. ни социального перехода у вас нет, ни юридического, ни медицинского. и не будет. не с вашим характером и не в этой стране.
Ви читали мій пост до кінця? Я на гормонотерапії...
Не пью, не курю• 21 мая в 20:37
Ответ дляЛепешечка
По набирались этой моды «от нас что трубуется?» и везде тычат, не можете никак повлиять, то пройдите мимо
Тут людина волає, якщо ви не помітили, але перелік вимог надто розпливчастий, от я і уточнюю. Звісно, що як частина суспільства, я маю вплив на таких людей, бо це буде цілком моє рішення гнобити чи визнавати конкретного персонажа. Але перелік вимог хочеться чути заранєє.
Мрію про пончик• 21 мая в 20:37
Ответ длясЛАдКОежКА
Ви читали мій пост до кінця? Я на гормонотерапії...
вы же написали, что живёте в мужском статусе и боитесь быть женщиной. задержанный путался в показаниях....
1
4
Обнемашечка• 21 мая в 20:37
Ответ длясЛАдКОежКА
Стара, скоро 30 буде :)
І які плани на особисте життя?
Мамина корзиночка• 21 мая в 20:38
Извините, мне лень все это читать, но очень вам сочувствую. Рекомендую обратится к хорошему психотерапевту. Держитесь
1
2
автор
сЛАдКОежКА
• 21 мая в 20:41
Ответ дляМрію про пончик
вы же написали, что живёте в мужском статусе и боитесь быть женщиной. задержанный путался в показаниях....
Презентую себе чоловіком, бо боюся що ’поб´ють траніка’. Що незрозуміло?
Мою подругу так одна зграя мужиків побила. Вона (подруга) в лікарні опинилася, просто через те, що вийшла в образі жінки.
Ви думаєте, мені подобається жити ’життям чоловіка’?
Мою подругу так одна зграя мужиків побила. Вона (подруга) в лікарні опинилася, просто через те, що вийшла в образі жінки.
Ви думаєте, мені подобається жити ’життям чоловіка’?
3
2
1
Точная копия плова• 21 мая в 20:44
такие люди всегда были и всегда будут. Очень жаль, что даже в этой теме столько агрессии. Вряд ли у человека легкая жизнь
1
1
2
6
Мрію про пончик• 21 мая в 20:45
у нас была знакомая, которая в 50 лет поменяла имя. и от всех стала требовать называть её новым именем. очень обижалась, когда люди ей говорили, что для них она Лена и Леной останется. переругалась со всеми, очень болезненно реагировала. новым дурацким вычурным именем никто её называть не хотел. так у неё на ровном месте возникла проблема и пропали близкие люди. а она всего-то хотела избавиться от ненавистного ей имени. но она забыла, что ещё нужно учитывать и окружающих тебя людей, которые знают тебя с детства. с новым именем нужно уезжать в новое место и там начинать новую жизнь. так и новая личность - уезжать туда, где это не осуждается и почти норма.
2
5
Точная копия плова• 21 мая в 20:47
Ответ дляМрію про пончик
у нас была знакомая, которая в 50 лет поменяла имя. и от всех стала требовать называть её новым именем. очень обижалась, когда люди ей говорили, что для них она Лена и Леной останется. переругалась со всеми, очень болезненно реагировала. новым дурацким вычурным именем никто её называть не хотел. так у неё на ровном месте возникла проблема и пропали близкие люди. а она всего-то хотела избавиться от ненавистного ей имени. но она забыла, что ещё нужно учитывать и окружающих тебя людей, которые знают тебя с детства. с новым именем нужно уезжать в новое место и там начинать новую жизнь. так и новая личность - уезжать туда, где это не осуждается и почти норма.
если бы хоть кто-то из близких мне людей попросил называть его/ее другим именем, я бы называла без проблем. Какая разница сколько я знаю человека? С детства или год? Ей хочется быть Анжеликой - я буду называть ее Анжеликой, а не Леной, особенно если на Лену она болезненно реагирует. Моя жизнь от этого вообще абсолютно никак не поменяется
1
Мрію про пончик• 21 мая в 20:50
Ответ дляТочная копия плова
такие люди всегда были и всегда будут. Очень жаль, что даже в этой теме столько агрессии. Вряд ли у человека легкая жизнь
да нет никакой агрессии. у меня по району ходит парень (или мужчина. хызы сколько ему там лет, не понятно, очень худенький) с накачанными губами, с ресницами. иногда вижу, как он чапает в магаз в спортивках и с щетиной, а иногда идёт в женском образе. и никого он почему-то не боится.
1
1
2
Кусман Сиру• 21 мая в 20:51
Ответ дляТочная копия плова
если бы хоть кто-то из близких мне людей попросил называть его/ее другим именем, я бы называла без проблем. Какая разница сколько я знаю человека? С детства или год? Ей хочется быть Анжеликой - я буду называть ее Анжеликой, а не Леной, особенно если на Лену она болезненно реагирует. Моя жизнь от этого вообще абсолютно никак не поменяется
Можливо, людині не пощастило з оточенням. Я теж змінила ім’я в усвідомленому віці. Всі поставилася толерантно, навіть батьки називають мене новим іменем. Як сказав тоді мій покійний дідусь ’та хоч би й Крокоділка, аби ти тільки щаслива була’ ))
3
1
Дама с собачкой• 21 мая в 20:53
Переїдьте в іншу країну і живіть спокійно. Я бісексуальна , в Україні теж до цього бракує толерантності
3
Мрію про пончик• 21 мая в 20:55
Ответ дляКусман Сиру
Можливо, людині не пощастило з оточенням. Я теж змінила ім’я в усвідомленому віці. Всі поставилася толерантно, навіть батьки називають мене новим іменем. Як сказав тоді мій покійний дідусь ’та хоч би й Крокоділка, аби ти тільки щаслива була’ ))
Мария-Луиза. из Лены в Марию-Луизу. и никак иначе. Крокодилка даже проще.
автор
сЛАдКОежКА
• 21 мая в 20:58
Ответ дляМрію про пончик
да нет никакой агрессии. у меня по району ходит парень (или мужчина. хызы сколько ему там лет, не понятно, очень худенький) с накачанными губами, с ресницами. иногда вижу, как он чапает в магаз в спортивках и с щетиной, а иногда идёт в женском образе. и никого он почему-то не боится.
Де ви живете, чисто з інтересу?
Там де я, то це геть не є безпечним...
Там де я, то це геть не є безпечним...
1
3
ГороховаЯ• 21 мая в 21:04
Сколько неадекватов кругом, так работаешь с человеком, а он оказывается «немного того»( что ожидать - неизвестно. Думаешь что Миша, а он ощущает себя Машей
1
2
5
ГороховаЯ• 21 мая в 21:06
Ответ длясЛАдКОежКА
Презентую себе чоловіком, бо боюся що ’поб´ють траніка’. Що незрозуміло?
Мою подругу так одна зграя мужиків побила. Вона (подруга) в лікарні опинилася, просто через те, що вийшла в образі жінки.
Ви думаєте, мені подобається жити ’життям чоловіка’?
Мою подругу так одна зграя мужиків побила. Вона (подруга) в лікарні опинилася, просто через те, що вийшла в образі жінки.
Ви думаєте, мені подобається жити ’життям чоловіка’?
Я против насилия, но эта «толерантность» до добра точно не доведет. Держите свои извращения при себе, я не хочу чтоб мои дети это видели и воспринимали как норму. Тусуйтесь в клубах тематических, зачем эпатировать? Зачем искать приключений?
4
2
Гл. Амурная• 21 мая в 21:17
такое в дурке лечится весьма успешно. главное не пропускать препараты и выполнять все назначения психиатра. заодно там познакомитесь с теми, кто считает себя авокадо, голубем, жирафом
5
2
2
Домовенок Кузя• 21 мая в 21:32
Для чого ви приймаєте гормони?
Вам до психіатра треба.
Мені 42, але я відчуваю себе на 22. Як мені з цим жити, щоб 22 річні мене не побили? Якось так читається ваша ’пєчалька’
Вам до психіатра треба.
Мені 42, але я відчуваю себе на 22. Як мені з цим жити, щоб 22 річні мене не побили? Якось так читається ваша ’пєчалька’
2
4
Мадам Подлинник• 21 мая в 21:32
У меня удачное фото/реклама под темой:)
Это если б было написано на бумаге, то для чего б она пригодилась
Это если б было написано на бумаге, то для чего б она пригодилась
4
Домовенок Кузя• 21 мая в 21:35
’ мене тягне до жінок’ - це про що мова?
Я жінка, але мене до жінок не тягне.
Я жінка, але мене до жінок не тягне.
2
Пані з калабані• 21 мая в 21:50
Сочувствую, автор. Но, чтобы жить жизнью, которую Вы хотите, Вам надо было быть намного смелее. Нужно было рискнуть и выехать до войны в страну, где это ок воспринимается. Даже у нас при полном параде и определенных вмешательствах (даже без гендерного перехода) так сразу и не поймешь, что это транс-женщина. Подписана на Монро - она женственнее некоторых женщин на самом деле. И не боится жить, как она хочет. С подбором пары таким, как Вы вообще не просто(. Предположим, Вы можете спокойно носить женский образ без гендер перехода.Я реально не понимаю кого в секс плане Вы можете заинтересовать((. Гетеро женщину - точно нет. Лесбиянку тоже нет, ей член явно будет мешать. Только бисексуалки остаются? Или другие транс-люди тоже? Вам самой нравятся транс-женщины без перехода или только биолог женщины? Ответьте, пожалуйста, реально интересно, хочеться понять данный момент.
Пані з калабані• 21 мая в 21:57
Ответ дляДама с собачкой
Переїдьте в іншу країну і живіть спокійно. Я бісексуальна , в Україні теж до цього бракує толерантності
О, а можете ответить, пожалуйста, когда это поняли и к кому все-таки больше тянет? От чего это зависит? И еще очень интересно привлекают ли Вас транс-люди (и женщины и мужчины)? Пытаюсь понять кому в секс плане могут быть трансы интересны и методом исключения на ум приходят только бисексуалы. Но, возможно, я ошибаюсь. Есть друг-гей, а вот бисексуальных людей в жизни не встречала никогда.
Ждушечка• 21 мая в 22:15
Вы сами вызвали к себе полное неприятие . Не вы лично, а ваши активисты по всему миру.
Ходите себе в любой одежде, спите с кем хотите. Мне лично пофиг. Но с момента как вы начинаете рассказывать что это все нормально, пропагандировать однополые отношения, требовать давать вам особые права, выписывать под вас законы и многое другое, то только негатив вызываете и отвращение.
Вы ошибка природы. Так уж получилось. И не надо строить мир под эту ошибку.
Ходите себе в любой одежде, спите с кем хотите. Мне лично пофиг. Но с момента как вы начинаете рассказывать что это все нормально, пропагандировать однополые отношения, требовать давать вам особые права, выписывать под вас законы и многое другое, то только негатив вызываете и отвращение.
Вы ошибка природы. Так уж получилось. И не надо строить мир под эту ошибку.
3
Дама с собачкой• 21 мая в 22:17
Ответ дляПані з калабані
О, а можете ответить, пожалуйста, когда это поняли и к кому все-таки больше тянет? От чего это зависит? И еще очень интересно привлекают ли Вас транс-люди (и женщины и мужчины)? Пытаюсь понять кому в секс плане могут быть трансы интересны и методом исключения на ум приходят только бисексуалы. Но, возможно, я ошибаюсь. Есть друг-гей, а вот бисексуальных людей в жизни не встречала никогда.
Нема такого до кого більше. Я зрозуміла з віком, що мене тягне саме до конкретних людей, а вже чоловік це жінка - другорядне. Транси ні не приваблюють. Мені подобається дуже жіночні мініатюрні жінки з ідеальною фігурою і яскравою зовнішністю. А чоловіки , навпаки - високі, крупні, бородаті. Тобто або дуже жіночна зовнішність, або душе «чоловіча»
2
Ждушечка• 21 мая в 22:23
Ответ дляМрію про пончик
у нас была знакомая, которая в 50 лет поменяла имя. и от всех стала требовать называть её новым именем. очень обижалась, когда люди ей говорили, что для них она Лена и Леной останется. переругалась со всеми, очень болезненно реагировала. новым дурацким вычурным именем никто её называть не хотел. так у неё на ровном месте возникла проблема и пропали близкие люди. а она всего-то хотела избавиться от ненавистного ей имени. но она забыла, что ещё нужно учитывать и окружающих тебя людей, которые знают тебя с детства. с новым именем нужно уезжать в новое место и там начинать новую жизнь. так и новая личность - уезжать туда, где это не осуждается и почти норма.
Моя знакомая тоже почти в 50 сменила имя. Было обычное славянское имя, а стало казахское. Было очень непривычно, но ей это было важно, что-то там ей отец завещал на тему имени. За полгода я привыкла и большинство привыкли. Да, иногда возникали фразы « эта та которая бывшая Настя?», но со временем все устаканилось. Да, естественно все это в кругу знакомых перетерли, но ничего критичного или позорного в этом нет. Почесали языки и забыли.
КартаБезКомиссий• 21 мая в 23:28
Ответ длясЛАдКОежКА
Ні, презентую себе як чоловіка. Ходжу в чоловічому одязі...
Проблема у тому, що якщо я вийду в сукні, і хтось із пришиблених поб´є ’траніка’... Я цього не хочу, але це відбувається, на жаль.
Тому я себе страхую та презентую як чоловіка
Проблема у тому, що якщо я вийду в сукні, і хтось із пришиблених поб´є ’траніка’... Я цього не хочу, але це відбувається, на жаль.
Тому я себе страхую та презентую як чоловіка
А що вам дасть та Сукня? Багато жінок їх не носять. Вам просто одяг жіночий подобається?
Цікаво, а що Монро теж тцк можуть зловити? Вона вільно ходить
Цікаво, а що Монро теж тцк можуть зловити? Вона вільно ходить
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу