Якщо з чоловіком повна протилежність?

Доброго вечора.
З чоловіком в шлюбі 11 років.
Я кар´єристка, педант, у мене все повинно бути чисто, правильно, найкраще. Я виросла в такій же сім´ї, мама з татом такі.
Чоловік виріс в сім´ї, де всі жили одним днем, ні про що не турбувалися: є сьогодні що їсти і вдягнутися і слава Богу. Весь вільний час газети, телевізор, друзі. Діти без вищої освіти, лише школа, працюють на важких низькооплачуваній роботах.
Я побудувала кар´єру, потім бізнес. Всі фінансові блага для сім´ї тоже лише на мною зароблені кошти.
Не одноразово коли втомлюся приходять думки, що якби поруч був такий же чоловік як я, мені було б набагато легше.
Но як людина , моя підтримка, турбота мій чоловік прекрасний. Лише щось мене потурбує ( здоров´я, машина, побут і т.д.) - сам домовиться, організує. Коли важко- підтримає, допоможе.
Дівчата, поділіться історіями у кого так само.
Чи змирилася Ви з нереалізованістю і без ініціативністю чоловіка?
Навіть у вихідні, я встаю в 8 і понеслась, а чоловік спить до 10-11.
Дякую всім хто поговорити зі мною.