Поліції відкриють доступ до майна українців: які дані зможуть перевіряти

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який розширює повноваження Національної поліції щодо пошуку необґрунтованих активів. Документ передбачає спрощений доступ правоохоронців до інформації з державних реєстрів та можливість активніше працювати з майном сумнівного походження.



Автори ініціативи пояснюють, що поліція вже займається розслідуванням великої кількості корупційних правопорушень та справ про незаконне збагачення. Водночас нинішні механізми, на їхню думку, не дозволяють достатньо ефективно працювати з виявленням підозрілих активів.

У пояснювальній записці зазначено, що законопроєкт покликаний пришвидшити пошук майна сумнівного походження та спростити збір доказів для подальших кримінальних проваджень або судових процесів щодо визнання активів необґрунтованими.

Згідно з документом, Національна поліція отримає право розшукувати майно, виявляти активи з ознаками незаконного походження, збирати докази щодо можливого незаконного набуття власності та ініціювати арешт такого майна з перспективою його передачі державі.

Також правоохоронцям планують надати можливість безкоштовно отримувати інформацію від державних органів, місцевої влади, підприємств та установ через державні реєстри й автоматизовані бази даних.

Окремо в законопроєкті визначено строки надання відповідей на запити поліції. Передбачено, що необхідна інформація має надаватися протягом трьох днів.

Якщо виконати запит у зазначений термін неможливо, установи повинні повідомити причину затримки не пізніше ніж через десять днів.

Ще однією новацією стане право залучати експертів і спеціалістів для оцінки вартості майна та аналізу його походження. Крім того, Національну поліцію пропонують офіційно включити до переліку органів, уповноважених виявляти необґрунтовані активи та збирати докази у таких справах.

Документ також передбачає відповідальність за створення перешкод роботі правоохоронців. Штрафи можуть застосовуватися за відмову надати інформацію, подання недостовірних даних, порушення строків відповіді на запити або розголошення відомостей про проведення перевірок.