Страхованная• 08 июня в 18:38
Мамы, у которых подростковый возраст прошел незаметно, как вы выдерживаете своих
подростков, у которых этот период - как по учебнику? Если бы не антидепрессанты, я б уже в психушке была. Потому что когда сам такой не был, очень тяжело это понять и принять.
показать весь текст
4
54
0
Велике дякую, це насправді виявилося дуже боляче відчувати що вже і нема тієї дитини, котру можно обійняти, поцілувати, разом погуляти. Нічого не хоче, цілуватися виявилося вже не любить, обійняти не можна, аж відпригує, а разом погуляти я мовчу взагалі, в мені цього невистачає часом, так і живемо поки. Терпіння нам всім - матусям підлітків 
4
Ходили. Прошли курс. Ничего не изменилось. Дочь сказала ’все равно я ни тебя, ни психолога слушать не буду’.
3
Тут ещё надо быть хорошим психологом и видеть насквозь своего ребенка, не всегда ребенок просит подержки и говорит обо всем, а надо чувствовать самому родителю и видеть когда что-то не так - это очень важно.
Думаю маме с девочками проще, а папе с мальчиками, потому как они лучше знают, что надо своему же полу
Думаю маме с девочками проще, а папе с мальчиками, потому как они лучше знают, что надо своему же полу
2
У нас ще й не було соцмереж з іх жахливим впливом. Можна було якось контролювати, що дитина дивиться, читає, робить чи з ким спілкується. А зараз це ж дно просто. Я вважаю, що бажання бути як хтось та відсутність критичного мислення від інстаграму та тіктоку в квадраті
5
у меня дочке 16 лет
и ей намнооого сложее, чем мне. перепады гормональные. непонятные сбои по здоровью, проседание в учебе. и это все приправлено стрессом от войны, окончанием школы и выбором куда поступать и как дальше жить
а то, что я иногда психую - это чисто мои проблемы и глупые ожидания от ребенка
и ей намнооого сложее, чем мне. перепады гормональные. непонятные сбои по здоровью, проседание в учебе. и это все приправлено стрессом от войны, окончанием школы и выбором куда поступать и как дальше жить
а то, что я иногда психую - это чисто мои проблемы и глупые ожидания от ребенка
2
1
У меня нет глупых ожиданий. Вернее, оно одно - чтобы ребенок научился думать своей головой. Например, не худеть с нормального веса просто потому, что подружка худая. Или не материться просто потому, что ’все матерятся’.
3
Ответ дляАнтиТанкист
Велике дякую, це насправді виявилося дуже боляче відчувати що вже і нема тієї дитини, котру можно обійняти, поцілувати, разом погуляти. Нічого не хоче, цілуватися виявилося вже не любить, обійняти не можна, аж відпригує, а разом погуляти я мовчу взагалі, в мені цього невистачає часом, так і живемо поки. Терпіння нам всім - матусям підлітків
Я Вас дуже розумію. Ви написали, як про мене. У нас син, йому 15 син, і зараз він така колючка, ні про що не можна з ним поговорити, ніби ми його вороги. І я морально готуюсь до того, що він може взагалі з нами не спілкуватись в подальшому. Серце просто розривається від цього, іноді плачу, намагаюсь прийняти ситупцію, але не допомагає це мені. Бо я,ніколи , і на 1% не могла так подумати, що його дорослішання буде таким.
4
Прочитала вас и поняла как все индивидуально. В моем случае то наоборот, маме моей повезло меньше) Я бунтовала прилично. Мешали водку с каким-то соком в павильоне детского сада и орали песни под гитару допоздна. Сын в этом же возрасте спортсмен и классный парень)
1
Зато були нескінченні шатання по вулицях. Не загнати було, то ви вже забули) В кожного часу свої плюси і мінуси
1
Так ви ж розуміли, що у вас є на вулиці. Сусідські однолітки, пара кіосків з жуйкою, лавка та сімки. А інтернет це ж бездонна яма. Тільки відвернувся на хвилину і вже цей тупий контент, який засирає мізки.
4
Дочери 2 года, мне страшно подумать, что будет в подростковом возрасте. Со слов моей мамы я в детстве была спокойным ребенком, могла долго играть одна. Подростковый возраст тоже прошел спокойно, это я уже сама помню. А дочь вот даёт мне жару с рождения. Толи из-за того, что в беременность я много нервничала и работала до 9 месяца, толи в кого-то другого характер, но точно не мой ((
Тут згодна) Але кіоск з жуйками (добре якщо не з цигарками) теж те ще задоволення. І пам´ятаю постійно до пізньої ночі. Мама там сивіла бідна вдома. А зараз сидять в тіх компютерах, планшетах то хоч вдома.
І то і то погано коротше)
І то і то погано коротше)
Успокойтесь. Это не связано вообще. Как говорит моя мама - сейчас просто поколение гиперактивных малышей и мы такими не были. Так что расслабьтесь, потом она будет другая. Мой был такой же, перерос
Ой, не хвилюйиеся, у вас ще скільки всього попередуу !!!
криза 3х років, потім 5, потім 7 потім почнуттся заскоки підготовка до перехідного віку. Набирайтеся терпіння
криза 3х років, потім 5, потім 7 потім почнуттся заскоки підготовка до перехідного віку. Набирайтеся терпіння
Ответ дляПрацівниця року
Оххх, не помню)) Но не быстро)) С первого класса стало полегче, но тут я вас видимо не успокоила 
Успокоили, спасибо)) так как именно за школу я переживаю!
Вот к школе как раз и успокоился. Но они все разные. Не переживайте ни о чем раньше времени. По мере поступления)
1
так, це розумні очікування. просто почати думати своєю головою.
проводити аналіз ситуації і причинно-наслідкові звязки
от як ви. ви ж розумієте, чому вона ведеться на похудіння і як з цим себе вести. а не просто давати дитині накази ’думай головою і роби все праааааавильно’
проводити аналіз ситуації і причинно-наслідкові звязки
от як ви. ви ж розумієте, чому вона ведеться на похудіння і як з цим себе вести. а не просто давати дитині накази ’думай головою і роби все праааааавильно’
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу