Аноним НаВсеГда• 2 часа назад
Питання про виїзд. Рятувати дитину чи чоловіка (родину)?
Дівчата, ситуація важка морально. Можливо, потребую тверезого погляду з іншого боку. Вибачайте, тексту буде багато, шо зрозуміліше було.
З чоловіком другі шлюби. З нами мій син від першого. Його діти з мамою за кордоном.
До війни жили добре. Моя мама допомогла з придбанням квартири. Заробляли більш-менш однаково. Планували ремонт та щасливе спільне майбутнє.
Коли почалась війна, була можливість виїхати (ми прикордонна територія, було страшно, була і загроза окупації), але я була впевнена: разом до кінця (ані чоловіка, ані дім не покину). Слава Богу, тоді території через пару місяців звільнили. Але загроза мобілізації залишилась, він дуже нервував, крім того, зарплату дуже затримували. Короче, декілька років цей стрес зливався в родину. Я, як мудра, розуміюча, підтримуюча дружина, намагалась забезпечувати побут практично сама, давала можливість працювати (одна робота була для броні, друга як підробіток - для грошей), виховувала сина, теж працювала, змінила роботу на більшу зп, але гірші умови.
Але все одно його незадоволеність всім росла (не така хозяйка, не така мама, не така не сяка...). Я розмовляла, пояснювала, сварились. Але чула у відповідь "Ти надто емоційна. Треба бути сильнішою. Чоловіку вдома потрібно виговоритись. Я маю свою думку на все, справжній чоловік мовчати не буде, тощо". Одного дня просто не витримала, роз´їхались. Він живе у мами (вона за кордоном), але цей рік намагався покращити стосунки, типу медовий місяць,і час проводим разом, і грошима потроху допомагає, хоча додому повертатись не поспішає (вважає, що я маю оцінити це, бо ми взагалі не сваримось і все добре). бо так є можливість і грошенят назбирать, і нікого критикувати та виховувати не портібно...
Короче, на сьогодні ситуація наступна: в нашому місті фпв, КАБи. все страшніше. Хочу вивезти сина та свою маму (вона вже пережила один мікроінсульт, тільки пару років почала нормально жити), він поки планує виїзжати "тільки на словах", бо роботи з бронюванням ніде немає, а тут він на двох одразу, але гроші сказав дасть на перший час (типу дорога, перша аренда). Пошуком куди виїзжати і тд займаюсь тільки я. Він теж розуміє, шо ситуація погіршується, але каже: кому ти там нужні? чи потягнемо оренду, бо вона тепер космічна і тд.
Я це все теж дуже добре розумію. І взагалі бажання виїзжати не маю, в мене тут велика затишна квартира, гарна робота, друзі, все рідне і знайоме... але в мене вже серце не перестає боліти, сну більше двох годин поспіль немає, у сина ані школи, ані тренувань, ані друзів... мама на грані другого інсульту і тд.
В нього мама у своєї доньки за кордоном, діти зі своєю мамою теж, тобто всі в безпеці.
Піднімала питання про переїзд по Україні, одразу сказав: "дивись, мене все буде бісити, бо стабільності ніде немає, якщо навіть знайду роботу з бронюванням, це не гарантія, що мене не попруть з неї. Це ти можеш змінювати роботу тисячу разів, я - ні. Тому попитка буде лише одна. А ми будемо жити всі разом, ти ж розумієш, що я знову буду висказувати свої думки, а ти будеш ображатися... тому ти одразу повинна розуміти, що буде важко..."
Одна прожити на заході України (наприклад) не знаю чи потягну, дивлюсь на зп і ціну оренди, і очі на лоба... Свою квартиру зараз не продам, лише за безцінь взагалі... Думаю, над виїздом за кордон - це і для сина перспектива (мова, навчання, і взагалі яка ситуація складеться в країні). але це ж точно буде розрив...
Короче, я на страшенному роздоріжжі. Розумію, шо несу відповідальність за життя і здоров´я сина, в деякій мірі і за маму, бо все, що маю в житті - вона мені все віддала, саму не покину.
Але це здається, що я знову жертвую ними заради чоловіка...
З чоловіком другі шлюби. З нами мій син від першого. Його діти з мамою за кордоном.
До війни жили добре. Моя мама допомогла з придбанням квартири. Заробляли більш-менш однаково. Планували ремонт та щасливе спільне майбутнє.
Коли почалась війна, була можливість виїхати (ми прикордонна територія, було страшно, була і загроза окупації), але я була впевнена: разом до кінця (ані чоловіка, ані дім не покину). Слава Богу, тоді території через пару місяців звільнили. Але загроза мобілізації залишилась, він дуже нервував, крім того, зарплату дуже затримували. Короче, декілька років цей стрес зливався в родину. Я, як мудра, розуміюча, підтримуюча дружина, намагалась забезпечувати побут практично сама, давала можливість працювати (одна робота була для броні, друга як підробіток - для грошей), виховувала сина, теж працювала, змінила роботу на більшу зп, але гірші умови.
Але все одно його незадоволеність всім росла (не така хозяйка, не така мама, не така не сяка...). Я розмовляла, пояснювала, сварились. Але чула у відповідь "Ти надто емоційна. Треба бути сильнішою. Чоловіку вдома потрібно виговоритись. Я маю свою думку на все, справжній чоловік мовчати не буде, тощо". Одного дня просто не витримала, роз´їхались. Він живе у мами (вона за кордоном), але цей рік намагався покращити стосунки, типу медовий місяць,і час проводим разом, і грошима потроху допомагає, хоча додому повертатись не поспішає (вважає, що я маю оцінити це, бо ми взагалі не сваримось і все добре). бо так є можливість і грошенят назбирать, і нікого критикувати та виховувати не портібно...
Короче, на сьогодні ситуація наступна: в нашому місті фпв, КАБи. все страшніше. Хочу вивезти сина та свою маму (вона вже пережила один мікроінсульт, тільки пару років почала нормально жити), він поки планує виїзжати "тільки на словах", бо роботи з бронюванням ніде немає, а тут він на двох одразу, але гроші сказав дасть на перший час (типу дорога, перша аренда). Пошуком куди виїзжати і тд займаюсь тільки я. Він теж розуміє, шо ситуація погіршується, але каже: кому ти там нужні? чи потягнемо оренду, бо вона тепер космічна і тд.
Я це все теж дуже добре розумію. І взагалі бажання виїзжати не маю, в мене тут велика затишна квартира, гарна робота, друзі, все рідне і знайоме... але в мене вже серце не перестає боліти, сну більше двох годин поспіль немає, у сина ані школи, ані тренувань, ані друзів... мама на грані другого інсульту і тд.
В нього мама у своєї доньки за кордоном, діти зі своєю мамою теж, тобто всі в безпеці.
Піднімала питання про переїзд по Україні, одразу сказав: "дивись, мене все буде бісити, бо стабільності ніде немає, якщо навіть знайду роботу з бронюванням, це не гарантія, що мене не попруть з неї. Це ти можеш змінювати роботу тисячу разів, я - ні. Тому попитка буде лише одна. А ми будемо жити всі разом, ти ж розумієш, що я знову буду висказувати свої думки, а ти будеш ображатися... тому ти одразу повинна розуміти, що буде важко..."
Одна прожити на заході України (наприклад) не знаю чи потягну, дивлюсь на зп і ціну оренди, і очі на лоба... Свою квартиру зараз не продам, лише за безцінь взагалі... Думаю, над виїздом за кордон - це і для сина перспектива (мова, навчання, і взагалі яка ситуація складеться в країні). але це ж точно буде розрив...
Короче, я на страшенному роздоріжжі. Розумію, шо несу відповідальність за життя і здоров´я сина, в деякій мірі і за маму, бо все, що маю в житті - вона мені все віддала, саму не покину.
Але це здається, що я знову жертвую ними заради чоловіка...
показать весь текст
5
4
3
Как_б_не_так• 1 час назад
Ответ дляНиф_ниф
Главное что у власти проблем нет, потужный родителей вывез без проблем, жена с детьми тоже в безопасности, а на быдло насрать, че там у них с семейными делами, какая разница если для власти ваши мужья и сыновья - это мясо - уничтожая которое власть продливает себе место у корыта, а если вдруг появился министр обороны который начал деньги перераспределять в сторону быстрейшего завершения войны в убыток наполнению корыта то его сразу сняли без обьяснений ибо царские указы не обсуждаются, даже то что призрачно замаячило гипотетическое завершение войны на горизонте, нашу шоблу напугало, им в идеале нужно чтоб на росии была мобилизация и у нас ТЦК больше мяса набирало и тогда война будет бесконечной - влажные мечты власти
Ну наші хоч на своїй землі гинуть. А ваших ваша влада заради чого сюди гонить?
Гравіцапа• 59 минут назад
Ответ дляСовбез
Мда...вибачте, аатор,чоловік @андон . Чого ви маєте все тягнути і вирішувати,що значить ’чоловік повинен виговоритись ’...Є психолог ,нехай там виговорюється, з вами можна лише радитись. Ніколи не потрібно пов´язувати своє життя з людиною, яка нічим невдоволена, то не минає,він завжди знайде негатив.
Вам бажаю зробити вірний вибір і стати щасливою.
Вам бажаю зробити вірний вибір і стати щасливою.
Жена тоже ’выговориться’ к психологу идёт?
Или то другое?
Или то другое?
Ковбой Хагис• 36 минут назад
Ответ дляАноним НаВсеГда
Ваше мнение?
1,5 года прошло, мужчина в семью, которую так стремился сохранить, просил прощения, до сих пор не вернулся.
Навреное, так проще? там ’не такая жена’, там чужой ребенок, там, как теперь оказалось, чужая квартира, в которую он не будет вкладываться... Не нужно никого воспитывать и улучшать. А тут сам себе хозяин, денежку коплю, время с женой периодически провожу и все хорошо.
1,5 года прошло, мужчина в семью, которую так стремился сохранить, просил прощения, до сих пор не вернулся.
Навреное, так проще? там ’не такая жена’, там чужой ребенок, там, как теперь оказалось, чужая квартира, в которую он не будет вкладываться... Не нужно никого воспитывать и улучшать. А тут сам себе хозяин, денежку коплю, время с женой периодически провожу и все хорошо.
И вопрос, есть ради кого жертвовать ребенком и мамой? Для секса найти мужчину не сложно, ещё и мозг пилить не будет.
автор
Аноним НаВсеГда
• 29 минут назад
Ответ дляЯ тут с краю постою
Тільки не кажіть, що квартира куплена у шлюбі...
Ні, до шлюбу
Chaterbox• 28 минут назад
Ну вот нет у вас мужа и не будет
Сдавайте свою квартиру и мамину и уезжайте
Хотите в Германию, хотите в более спокойную область
Сдавайте свою квартиру и мамину и уезжайте
Хотите в Германию, хотите в более спокойную область
автор
Аноним НаВсеГда
• 27 минут назад
Ответ дляЗубожиння
Вы сами написали что выезжать не хотите. И дело тут не в муже.
Взвесьте все за и против, поставьте на веса вашу жизнь и жизнь вашего ребёнка, на другую чашу ваши против выезда.
Выбор только лежит на вас сейчас.
Взвесьте все за и против, поставьте на веса вашу жизнь и жизнь вашего ребёнка, на другую чашу ваши против выезда.
Выбор только лежит на вас сейчас.
Я имела ввиду, что не хотела БЫ, потому что есть все для счастливой жизни здесь. Но выезжать хочу, потому что понимаю опасность и естественно никакая квартира и обустроенная здесь жизнь не станет на чашу весов жизни и здоровья ребенка
автор
Аноним НаВсеГда
• 26 минут назад
Ответ дляПідмітайло
Выехать и обустраивать сына и маму. Лучше за границей, так как мальчик, а время бежит быстро.
Ваш муж с броней, а значит ему ничего не грозит. Бомбы и ракеты летают везде. Он не стрессует и ладно.
Вот обустроите маму, ребенка, сами осмотритесь. Может и возвращаться не захотите.
Самое плохое это то, что по итогу будет дележка квартиры. Там вы все про себя и узнаете.
Ваш муж с броней, а значит ему ничего не грозит. Бомбы и ракеты летают везде. Он не стрессует и ладно.
Вот обустроите маму, ребенка, сами осмотритесь. Может и возвращаться не захотите.
Самое плохое это то, что по итогу будет дележка квартиры. Там вы все про себя и узнаете.
Он стрессует, сам по себе такой человек.
А железки квартиры не будет, она куплена до брака
А железки квартиры не будет, она куплена до брака
автор
Аноним НаВсеГда
• 21 минуту назад
Ответ дляСонячний зайчик
А этот ваш самец за время жизни отдельно вас как-то кружил? Что он для вас лично делал? Медовый месяц это что имелось ввиду? Койка? А действия, забота, вложения?
Поначалу было так, что пару месяцев совсем не помогал, мог скинуть на покупку одежды, например, я купила джинсы и кроссовки. Потом я когда-то высказала, без претензии, просто сказала, в каком месте ты мужчина, если твоя женщина сама во всем себя обеспечивает. Он начал скидывать, из крупного оплатил ребенку недорогой лагерь, мне поездку в санаторий.
А медовый месяц имеется в виду кино, рестораны, цветы.
А медовый месяц имеется в виду кино, рестораны, цветы.
Домовенок Кузя• 13 минут назад
Ой, бл....
Думайте про себе, своїх дитину та маму.
Як ви жили з таким придурком?
Принц, бл, умови ставить, буде нозями тупати, як не по його буде 🤦
Вам точно таке ’щастя’ треба?!
Думайте про себе, своїх дитину та маму.
Як ви жили з таким придурком?
Принц, бл, умови ставить, буде нозями тупати, як не по його буде 🤦
Вам точно таке ’щастя’ треба?!
Просто красавица• 6 минут назад
Якщо все саме так, як ви пишете, то я би їхала.
Але вирішувати вам, бо це ваше життя і нести відповідальність вам, а не порадницям
Але вирішувати вам, бо це ваше життя і нести відповідальність вам, а не порадницям
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу