Робота після довгого перериву. Накрило вчора мене

Зараз я нарвуся тут на стусани. Будь ласка, мені і так на душі важко, тож не пишіть гадості. Може, пораду якусь дасте.
Я була в декреті 12 років, в мене діти погодки. Багато причин було, чого так сталося (довго писати), ну і основна, що весь цей час чоловік нормально заробляв і нам вистачало.
До декрету працювала менеджером з продажу в Києві. Зараз живу в передмісті, в Київ їздити не витягну кожен день. Задумалась, що треба виходити на роботу кудись. Пролистала оголошення в своєму місті. Розумію, що знання в мене нульові. І в 38 років нікуди мене вже не візьмуть без досвіду. Або типу робота рабство 8-22 год, 2/2 зміни і зп 15000 грн.
Я не розумію з чого мені почати. Чи курси якісь чи навчання пройти. Освіта у мене економічна, але не працювала за освітою.
Чоловік і діти просять, щоб лишилась вдома. Я розумію, що всім так зручно. Але мені вже не зручно. Я вклала в сім´ю вже все, що могла і давно втратила себе.
Просто поговоріть зі мною. Я проплакала весь вечір вчора. Я давно розуміла, що так буде, але прийшов той момент, що стою на цьому краю і розгубилася