В какую страну , в вуз, поступают ваши дети в этом году?

Словаччина. Ось їде через 2 тижні на навчання. Не знаємо поки чи зробили правильний вибір. Але був в таборі 3 тижні в Братиславі, йому дуже сподобалось.

Словаччина. Ось їде через 2 тижні на навчання. Не знаємо поки чи зробили правильний вибір. Але був в таборі 3 тижні в Братиславі, йому дуже сподобалось.

А що за табір? Навчальний чи просто для відпочинку?

Мої діти молодші. Розглядаємо вступ в Україні, практику за кордоном по обміну і викликам від партнерів, і подальше навчання там. Франція, Швейцарія. Але як воно буде, хз.
Мову вчать, а там подивимось.

Навчальний. Мову підтягнути.

А дорого це коштувало? Моїм пропонували франц табір навчальний, навіть не табір, а по типу підлітковий мовний інтенсив. Більше 5000 євро на двох за два тижні (це з квитками з Молдови і з дорогою з Одеси). І ще з собою гроші треба.

Це в якому ВНЗ вам так поїздили по вухах про обмін і виклики від партнерів та подальше навчання у Франції та Швейцарії?
Дуже цікаво.

Автор, а чому Литва відпадає? Про Польщу не запитую, звісно.

Из-за возможной политической нестабильности У знакомой сын отучился год и переводится в другую страну, точнее поступает опять на 1 курс, но в Италию, а там 13 летнее школьное образование и он его закрыл, отучившись в Литве 1 год в вузе

Мені не зовсім зрозумілий ваш пасаж про їзду по вухах, ми начебто не знайомі з вами і не вороги, щоб так спілкуватися.
Партнери не у вузів, а партнери нашого підприємства, яке веде ЗЕД.

Словаччина. Ось їде через 2 тижні на навчання. Не знаємо поки чи зробили правильний вибір. Але був в таборі 3 тижні в Братиславі, йому дуже сподобалось.

Правильний вибір. Подалі від України для збереження його ж життя.

Не думала, что так все серьезно((.

Ви здавали мову на сертифікат?

Наскільки приземлені і заземлені тут люди, що намір навчатися у Франції чи Швейцарії викликає сміх. Уявіть собі, і таке буває, діти вчать мову в спецшколі, додатково займаються, їздять на мовні конкурси, є партнерські зв´язки, є батьки, які підтримують. Можливо, це не сміх, а радість? Ой, ні, це ж Совєтчіца з коблом ’успішних щасливих жінок’, про що це я

Перечитайте ще раз ваше повідомлення і спробуйте адекватно ситуації викладати свої думки, а не так, як ви це зробили.
Якщо у вас є ’партнери за кордоном’, то вони вам пояснять, що ніякі українські ВНЗ у Франції чи Швейцарії не котуються. Ні КПІ, ні КНУ, ні Каразіна чи навіть УКУ - жоден.
Тому єдиний шанс ваших дітей - бути прилаштованими мамою у знайомих ’на фірмі’. Бо ніхто без мами їх не візьме, на жаль. Ви ще насмішіть нас, що діти після українського ВНЗ у Швейцарії на роботу влаштуються ))) В принципі, і навчання у Швейцарії трохи менше у Франції теж виглядає досить смішно. Це буде хіба аналог ’міжнародні відносини в університеті поплавського’. Бо в любий пристойний ВНЗ на магістратуру стоїть черга з місцевих гарних ВНЗ. А Україна навіть не в ЄС і її освіта прирівнюється до освіти у Африці чи латинській Америці і явно нижче самого непопулярного місцевого ВНЗ. Але ви мрійте, звичайно)))

Намір навчатися у Швейцарії чи Франції у магістратурі після українського ВНЗ викликає сміх. Моя дитина пройшла вступ після місцевого ВНЗ у місцеву магістратуру і вже трохи в курсі як проходить відбір і кому надається перевага. Аналогічно зі стажуванням після університету. Аналогічно з роботою. Дуже наївно сподіватися, що зазначені ВНЗ шикуються в чергу за студентом з українського ВНЗ :) Тут грає велику роль репутація. Якої жоден український ВНЗ не має, на жаль.
До речі, після мови у ’спецшколі’ ваша дитина з подивом зрозуміє, що не розуміє дітей і ровесників, які спілкуються сленгом) викладачів буде розуміти, якщо мова вільна. А у повсякденному житті буде вчитися з нуля)

Я не буду вам нічого доказувати. Але просто допустіть таку думку, що є такі діти в Україні, яких щороку відбирають на навчання в США, Англію, Францію. У 2026 по такій програмі у Францію поїхало 6 дітей. У США - 11. Якщо ви чогось не знаєте в силу своєї інформаційної обмеженості, то це зовсім не означає, що такого немає. Є. Але треба пхнуть, якщо річ у конкурсі знать, а не батьківських гаманців.
Вам легше жити, висміюючі чиїсь високі планки? Навіщо?
Мені неприємно з вами спілкуватись, вибачте.

Ви помиляєтесь, якщо вважаєте, що жоден українець не їздить по обміну на стажування у закордонні вузи, жоден не вступив, жоден не навчається у магістратурі. Ну реально смішно від такої обмеженості.
Ваша дитина у яку країну вступила у магістратуру? Вибачте, я пропустила цей момент.

Ні, ну якщо з багатомільйонної країни аж 17 дітей поїхало, та ще у їх батьків є ’партнери’, які їх туди взяли то нема питань
Ви просто напишіть у швейцарські і французькі ВНЗ, які вас цікавлять, щоб зрозуміти наскільки їм нецікаві діти після українських ВНЗ (для загального розвитку подивіться ще рейтинг ВНЗ, на якому місці там самі рейтингові українські виші).
Проте у вас ще є час змінити плани на більш реальні.

Моя дитина вже й диплом отримала... Вона на практиці пройшла те, що у вас лише в теорії.
Поїхати з України ви можете по еразмусу, це обмін на семестр. Який вам абсолютно нічого не дасть.
В магістратуру вступлять далеко не всі, в престижний ВНЗ шанси нульові, бо вони надають перевагу своїм випускникам нижчого рівню і випускникам іншим топових ВНЗ. Якщо ви думаєте, що у названих вами країнах вступають за оцінками, як в Україні - помиляєтеся. Виняток може для дитини - переможця міжнародної олімпіади з профільного предмета. Чи є такі діти в Україні? Якщо є, то скільки їх?

Так, поїхало 17 дітей. Це тільки по тій програмі, яка цікавить саме нас, по нашому профілю. Наступного разу серед них будуть мої діти. А ваші точно ні. Таке життя.
Ваш зневажливий тон говорить тільки про те, що ви не вірите у свою дитину (можливо це цілком справедливо і зірок вона не хватає), що у вас немає інформації, що у вас немає наполегливості, ресурсу, грошей, виходу на додаткові доріжки, що вам комфортно знати, що немає таких можливостей. Ну у вас так, у нас трошки по іншому. Кожному своє, у кожного свої можливості.