Цветов Мне срочно• 15 февраля 2015
Віршик. Нахлинуло.
Хочу піти, хочу втекти,
не знаю як швидко,
не знаю куди.
Якщо вже губитись,
то так шоб було кому відшукати...
Тримає тут якорь, тримає надія,
та що ніколи ніяк не вмирає.
Який же тут сенс, тікати, губитись,
мені, невидимкі, якщо мого я і так не існує.
не знаю як швидко,
не знаю куди.
Якщо вже губитись,
то так шоб було кому відшукати...
Тримає тут якорь, тримає надія,
та що ніколи ніяк не вмирає.
Який же тут сенс, тікати, губитись,
мені, невидимкі, якщо мого я і так не існує.
Подкустовый выползень• 15 февраля 2015
Квітуча, чому плачешь? Кажешь, що тебе зрадив янгол твій охоронець, той, що твій спокій тримає, не дає тебе розкрадати?..
Подкустовый выползень• 15 февраля 2015
Працьовита, чому не ореш? Сини твої взяли лати, взяли щепи, стоять стіною, б,ють один одного в спину...Чому допомоги чекаєшь? Прокинься, вельмишановна! Молися серцем, Украйна!одужай, Країна єдина!
автор
Цветов Мне срочно
• 15 февраля 2015
Ответ дляПодкустовый выползень
Працьовита, чому не ореш? Сини твої взяли лати, взяли щепи, стоять стіною, б,ють один одного в спину...Чому допомоги чекаєшь? Прокинься, вельмишановна! Молися серцем, Украйна!одужай, Країна єдина!
Країїна тут нідочого. Навіть в період війни залишаються особисті образи а не лише загальнонаціональні.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу