Меня часто спрашивают почему я еще не вывезла детей. Интересно, какие причины не выезда у других.
показать весь текст
56
15
3
181
0
Я верю в судьбу. Если суждено умереть сейчас , то настигнет везде. Не важно здесь ты или на луну улетел.
Ну а если более приземленно, то в Киеве у меня свое жилье, все родные, и всё родное. Никогда не возникало желание жить где-то в другой стране.
Ну а если более приземленно, то в Киеве у меня свое жилье, все родные, и всё родное. Никогда не возникало желание жить где-то в другой стране.
7
3
Тут немає свого житла,а закордоном тим паче нічого не буде,щоб було краще,то навіщо випробовувати долю?
2
Повернутилися з дітьми, бо чоловік був закритий в Україні
Тепер готуємось до еміграції. Вважаю, що навіть якщо війна завтра завершиться, тут все буде погано надовго. Не хочу, щоб мої діти тут жили.
Тепер готуємось до еміграції. Вважаю, що навіть якщо війна завтра завершиться, тут все буде погано надовго. Не хочу, щоб мої діти тут жили.
12
6
4
2
1
Очевидно, что у многих невыехавших есть надежда на то, что их точно не коснется, если что, то коснется других, а у них будет возможность спокойно собирать вещи и раздумывать куда бы поехать.
Идет война, обсрелы, вчерашний пример Одессы показывает, что времени на сборы может не быть.
Идет война, обсрелы, вчерашний пример Одессы показывает, что времени на сборы может не быть.
7
3
1
Ви забули додати ’і пуста’.
З 1991 населення тільки зменшується, після відкриття кордонів 2 млн повернуться і одразу 2 виїде, а потім з роками ще більше українців виїде
Подивіться інтерв´ю Елли Лібанової, вона директор інституту демографічних досліджень
З 1991 населення тільки зменшується, після відкриття кордонів 2 млн повернуться і одразу 2 виїде, а потім з роками ще більше українців виїде
Подивіться інтерв´ю Елли Лібанової, вона директор інституту демографічних досліджень
6
5
2
Вы бы еще с монако и дубаями сравнили . По богатым машинам Киев не изменился . Что до войны что сейчас .
9
4
Могла би стати самою сильно в 91 році. Але ця перспектива нікому не подобалась, тому інші країни доклали всіх зусиль аби позбавити нас цієї можливості: позбулися ядерки і розхитали майданами. З усіма сусідами треба було вести хитру дипломатію і робити все аби був мир і не було війни. Тоді - повільне стабільне економічне зростання. Та багато хто жадав коротких грошей...
13
2
1
1
А где вы это нашли? Я читала, что намного меньше 25-+ И невозможно посчитать людей на оккупированных терр-ях. Безвести попавших, погибших итд. Мне кажется, нет точной статистики.
Тут батьки дуже похилого віку, вони нікуди не поїдуть, в них нікого немає, окрім мене і моєї дитини. Тут гарне житло, все знайоме і улюблене. Поїду у невідомість тільки у крайньому випадку.
4
1
Я в Донецкой области, Константиновка. С 12 летней дочкой
Не выехала, потому что работаю и понимаю, что я здесь нужна
К нам привозят раненых с разной степенью тяжести со всей громады
В прошлом году был Бахмут, Клещеевка, Нью-Йорк, Торецк, люди из маленьких сел
Ну и наших Константиновских много раненых
Да, я понимаю все риски
Не выехала, потому что работаю и понимаю, что я здесь нужна
К нам привозят раненых с разной степенью тяжести со всей громады
В прошлом году был Бахмут, Клещеевка, Нью-Йорк, Торецк, люди из маленьких сел
Ну и наших Константиновских много раненых
Да, я понимаю все риски
19
2
1
У меня ничего из перечисленного Вами нет. Только дочка, которая все время войны лишена всего, даже единственного кружка по художке. Ни жилья, ни работы, ни семьи, ни родителей. Но уезжать не собираюсь. Для меня это страшный сон.
6
2
2
У меня здесь хороший доход. Бизнес я в Европу не смогу перевести и удаленно работать тоже не получится. Своя квартира, машина, у ребенка спорт, друзья, школа, все привычное и любимое. У мужа тоже стабильная работа, есть перспективы. У меня все мои привычные дела: родители, все остальные родственники, подруги, поездки, спорт, косметолог и другие мои цацки, семинары, мастер-классы, бассейн, собака и кот. В Европе чтобы жить на таком уровне нужно минимум 10.000$ в месяц, которых у меня там не будет, а жить хуже я не хочу, уж очень много сил и времени я потратила на то, что имею сейчас
8
Если бы не война, никуда бы не ехала. Мне уже 50 +, тяжело. А дочки адаптировались. Но тоже, мечтали вернуться, но пока так ...
Ми з Полтави. Сім´я 2+1. Чоловік невиїздний. Своє житло. Працює тільки чоловік. Школа під домом, в класі 15 чоловік. Вірогідність момерти із-за війни не набагато вища, ніж із-за вибуху газу, ДТП й тд. Я трохи не дружу з головою, мало виходжу з дому, мені не приємно бути з чужими людьми, а жити з чужими взагалі буде пекло.
Навесні 22го року розглядали варіант поїхати в бік заходу, якщо візьмуть Харків й будуть йти в наш бік, якщо буде загроза не просто обстрілів, а саме окупації. Була напоготові машина, речі першої необхідності, одяг на весну-літо, їжа на перший час, переноска й корм для черепахи. Бо не знали де зможемо знайти прихисток і яка там буде інфраструктура.
Навесні 22го року розглядали варіант поїхати в бік заходу, якщо візьмуть Харків й будуть йти в наш бік, якщо буде загроза не просто обстрілів, а саме окупації. Була напоготові машина, речі першої необхідності, одяг на весну-літо, їжа на перший час, переноска й корм для черепахи. Бо не знали де зможемо знайти прихисток і яка там буде інфраструктура.
6
2
Друзі чесно говорять, що за два роки весь ресурс, фізичний, психологічний, фінансовий, витратили. Немає його щоб їхати і облаштовувати ся на новому місці
8
Спочатку не виїхали їз-за тварин (собака, три кішки, морська свинка) і машина якраз зломалась і бензин важко дістати. А потім робота пішла, діти школа + музична та художня школи додались. І так нікуди не поїхали - пересиділи в підвалі в Києві. Можливо і на краще
1
Ну і жити, як звиклось, не лукавте. Разом спокійніше і веселіше. А одній страшнувато і багато що доведеться самій вирішувати, і підстрахувати нікому. Все ж рівень життя грає вагому роль. Ті, у кого він на соціалі покращився, де жінці не додалось клопотів, бо ті діти і так на ній - благополучно розлучитись. Хоч не всі їхали від козлів, деякі від коханих чоловіків.
1
Комментарии к ответу