Покупаем у бабушек то, что они продают!

Замечательная статья!

Сашко Лірник
Три часничинки і яблучко

Це наші мами і бабуні.

Сидять на асфальті. Біля підземних переходів і базарчиків, куди їх не пускають вгодовані перекупники. Не жебрають, а привозять у клуночках на продаж три часничини і кілька яблучок.

Щоб продати за три копійки і не померти від голоду.

Ще з ночі вони встали, ті часничини перебирали,той кріпчик у пучечки складали і яблучка у хвартушок збирали. А зранку з паличкою і клуночком на маршрутку

Не навчені просити, не навчені красти, а навчені тільки працювати і дітей і онуків на ноги ставити.

Як Україна.

В чистеньких фартушках і стареньких хусточках.

Із кількома гривнями і монетками у вузлику. І там же стареньке фото сина і онучки з бантиками.

«Дитинко, купи яблучко. Смачненьке. І часничок. Свій, з городу. Добрий дуже.»

А ми проїздимо на своїх дорогих машинах,поспішаємо по дуже важливих справах, сремося в інтернетах і тусуємся на паті.

І проходимо повз і проганяємо їх з наших вулиць і переходів.

Шоб картинки не псували....

Їх трудом і мозолями збудоване наше багате життя.

Так, багате!

Не їмо ж лушпайки від картоплі, не встаємо о четвертій ранку щоб іти корови доїти, а потім трудодень відробляти до смерка. А ще в городі попоратися треба і дитині в місто клуночка зібрати.

Минаються наші мами і бабусечки.

Чемні, тихі, лагідні.

Як їх не стане, хто нас вислухає, розрадить, пожаліє?

Хто нас любити буде?

Не пошкодуйте часу і лишньої гривні. Зупиніть машину, витягніть навушники з вух, купіть у бабусечки пучечок кропу, який вона стебельце до стебельця підбирала, купіть яблучко, яке вона помила вдома і привезла у багатий Київ, щоб копієчку заробити. Не вкрадену а нагорьовану.

Зупиніться. Нам усім зараз конче треба три часничини і яблучко.

Купіть. Дорожче ніж вона просить. Або і так дайте. І подякуйте і вибачіться перед бабунькою.

Поспішіть вибачитись і допомогти.

Поки вони ще клигають якось,поки ще самі себе якось обходять.

В магазині заплатіть за її хлібчик і пакетик кефіру.

Просто так в кишеньку чи торбинку їй двадцятку покладіть. Ви не помітите, а їй тиждень жити можна з того.

Не пройдіть мимо.

Потім сором пекти буде, як мене пече, коли згадую як я, молодий і сильний, торгувався із якоюсь бабусею за відро помідорів і збивав ціну, а вона сказала, що якщо хочу, то вона так подарує. Я тоді вибачився, а до цих пір все-одно соромно.

Не договорив із своєю бабусею, не дослухав її мудрих слів, оповідань і казок.

І з мамою пробую надолужити,щодня хоч по телефону,а поговорю.Але відчуваю що не встигаю,не встигаю...

Минаються наші мами і бабусі і життя їхнє просипається крізь наші пальці як пісочок.

Гіркий той шматок хліба,який ми самі без них їмо. З маслом і ковбасою.

Вибачте мені, бабусю.

Вибачте мені, мамуню.

Всім нам вибачте.

https://site.ua/lirnyksashko/913-tri-chasnichinki-...

и с Кличко нужно договориться, чтобы не гонял их!

cпасибо,сижу реву..У нас недалеко от супермаркета по вечерам часто стоит такая чистенькая бабушка,продает цветочки в горшках.Я не покупаю никогда,просто даю по возможности 5-10 грн ей всегда.Девочки,она их берет и плачет.

Честно сказать сейчас бабули на рынках торгуют не промах..... Часто бываю на центральном рынке Харбкова , насколько поняла из их разговоров эти бабульки так сказать реализаторы.... А раз мне пытались продать чистейший маргарин ( взяла круп ночку попробовать) под видом домашнего масла

может лучше купить? Бабушке не так больно будет...

У нас на рынке бабушки все-время гниль какую-то подсовывают,уже ничего не покупаю. Возле дома бабушка продавала раньше лук, редиску,чеснок, всегда у нее брала, очень хорошая бабушка, видно, что сама выращивала.

А вы на руки их смотрите. Я на этой неделе укроп покупала у бабушки, руки у нее видно к работе привыкшие, грязь в кожу въевшаяся, не смываемая ничем. В общем руки человека всю жизнь с землей проработавшего.

У бомжей видели какие руки?
Вот иду я, сидит такая, с руками, перегар с ног сбивал.. Укропчикас хреном стырила, в пучки навязала, пучки уже засохли. А она удивляется - почему-то товар на берут))

Фото Вы конечно жалостливое дали. Сама бы такой просто так денег дела. Но У меня недавно такая ситуация была, аж не приятно самой. Покупаю у бабульки семечки, А У меня дома много мелочи накопилось по копейка, по две. Я когда на улицу выходила, сгребла её в карман. Даю бабушке за семечки пару целых гривен и эту мелочь. Она мне ссемечки дала и взяла при мне демонстративно это мелочь за спину в траву кинула ср словами ’Это сейчас никому не надо.’ Я после этого себя какой то нищенкой почувствовала и пошла

Так получается любое благое дело можно зарубить на корню. Помогать не нужно - разворуют, жертвовать не нужно - обманут, детей рожать не нужно - вырастут неблагодарными и прочее. А может это все просто отмазки черствых сердцем чтобы не помогать или везде видеть обман потому как сами такие?
Вот не знаю как можно спутать городскую торгашку и реально бабку из села. НЕ ЗНАЮ! Как руки не отмывай они все равно выдадут трудяжку!