Я верующий человек. Не так чтобы посты соблюдать и постоянно ходить на службы, но в Бога верю, молитвы знаю, ребенка вожу на причастие. Пошла сегодня в церковь договариваться о крестинах для младшего ребенка. Висит возле конной лавки ПРЕЙСКУРАНТ. Так и написано. Крестины 900 грн. Венчание 1200. И остальные цены. А вот если нет денег!? Бесплатно не покрестят? Это же все таки Божий храм. Получается я пришла в "супермаркет" купить своему ребенку ангела хранителя! Оплатила. Дали бумажку с пометками о крестинах. Значит мать и крестная по правилам должны быть в платьях и не накрашены, а вот снимать нельзя, для этого есть спец фотограф и жирным шрифтом написан его номер. Это наверно тоже по Божьим канонам. Такой неприятный осадок остался. Я не против дать пожертвования на храм, но столько сколько есть у человека, а не по прейскуранту. Фух, выговорилась.
показать весь текст
838
0
Я очень рада что а вашего папу. Искренне,.
Но храм какой бы ’ номоленный’ он не был не исцеляет. Исцеление Господь дает. И никто не знает почему и для чего!
Но храм какой бы ’ номоленный’ он не был не исцеляет. Исцеление Господь дает. И никто не знает почему и для чего!
Это не от патриархата зависит, а от того кто и с какими мыслями строил храм продумываю каждую мелочь, что бы именно такой настрой вызывать и от того с каким настроем вы изначально туда идете.
жесть, церковь=наркотики и проституция.
Не давайте святыни псам и не бросайте жемчуга вашего перед свиньями (с)
Не давайте святыни псам и не бросайте жемчуга вашего перед свиньями (с)
Оправдывать митрополит Онуфрия нет никакой нужды, он ничем не записал свою репутацию. То что вы притягивает за уши какие-то глупости это ваши проблемы.
Я бываб на службах у Онуфрия, в прошлом году на Прощенное Воскресенье, и то как он благословляет каждого кто подходит к нему, то тепло которое он успевает подарить за секунды пребывания рядом с ним, меняет людей к лучшему - и это самое главное доказательство того что он на своем месте.
Я бываб на службах у Онуфрия, в прошлом году на Прощенное Воскресенье, и то как он благословляет каждого кто подходит к нему, то тепло которое он успевает подарить за секунды пребывания рядом с ним, меняет людей к лучшему - и это самое главное доказательство того что он на своем месте.
А я прямо в лавке закатила истерику. так им и сказала. все. что вы написали. так они за мной бежали и говорили, вы бы сказали. что не можете заплатить, заплатили бы по возможности, А я им и говорю, я то заплатить могу, но вы бы сразу сказали бы- сколько можете, но вы же назвали точную сумму- противно. как вам не стыдно. Мне что, теперь из-за вас в церковь не ходить?После этого в этой церкви свечи бесплатно выставили,я бы на вашем месте им бы все то сказала.
а Вы все продолжаете, да? Читала. Я вообще много чего читала и много чего знаю. Имею 2 высших во и разговариваю на 3 языках, не считая русского и украинского. Есть золотая медаль одной из лучших физ-мат школ Украины и красный диплом классического университета.
Что еще интересует?
Что еще интересует?
Есть люди, которые хотят пожертвовать, моя бабушка последнее несла, а есть, которые не хотят, есть не могут.Не должно быть прейскурантов в церкви . Кто хочет, сам пожертвует.
Ответ дляВоздух в банке
а Вы все продолжаете, да? Читала. Я вообще много чего читала и много чего знаю. Имею 2 высших во и разговариваю на 3 языках, не считая русского и украинского. Есть золотая медаль одной из лучших физ-мат школ Украины и красный диплом классического университета.
Что еще интересует?
Что еще интересует?
Не перегнали;)))
У меня 3 высших и кандидат наук. 2 красных диплома.
А вот вы читать не умеете. Постите не читая.
Ваш пост
Традиционно считается, что книга была создана в 1348—1351 годы[2] частью в Неаполе, частью во Флоренции (по другому мнению, в 1353-54)[5]. Тем не менее, точных сведений о датах её создания нет.
Создана, не издана или напечатана. Создана это написана. Может так поймете;)
У меня 3 высших и кандидат наук. 2 красных диплома.
А вот вы читать не умеете. Постите не читая.
Ваш пост
Традиционно считается, что книга была создана в 1348—1351 годы[2] частью в Неаполе, частью во Флоренции (по другому мнению, в 1353-54)[5]. Тем не менее, точных сведений о датах её создания нет.
Создана, не издана или напечатана. Создана это написана. Может так поймете;)
Да, недавно по каноническему праву проходили. А потом ( не помню какие там саны у них были), какой-то Московский патриарх пригласил главного Византийского батюшку. Тот приехал, они его закрыли и держали до тех пор, пока он не подписал документ про отделение церкви МП от Византийского
да, вот именно. банальный шантаж и угрозы. как, впрочем, и вся деятельность московии - воровство, шантаж, запугивание и международный терроризм. а мп как был опг, так и остался.
Церковь всегда была смоокупаемым предприятием. Это реальное,физическое здание кроме того, что храм Божий.
Выбирайте ту, что Вам по силам и всех делов.
Выбирайте ту, что Вам по силам и всех делов.
Вуз украинский? Тогда неудивительно.
Называется кто кого переплюнет ( перебреше) у одних Киевская Русь стала древней, у других батюшку пытали...
Называется кто кого переплюнет ( перебреше) у одних Киевская Русь стала древней, у других батюшку пытали...
я и не соревновались, Вы чего? Вы усомнились в моей способности читать, вот я и ответила, что читать умею, читала много, бокаччо от данте отличаю, Сервантеса и рабле читала, даже лотмана и бахтина осилила с их трудами.
Вы дальше читали?
Быстро появилось большое число его рукописных списков (сохранилось около 150 экземпляров). С изобретением книгопечатания книга стала одной из самых издаваемых (первое издание — 1470 год, предположительно в Неаполе)
Умер через 5 лет после первого издания.
Вы дальше читали?
Быстро появилось большое число его рукописных списков (сохранилось около 150 экземпляров). С изобретением книгопечатания книга стала одной из самых издаваемых (первое издание — 1470 год, предположительно в Неаполе)
Умер через 5 лет после первого издания.
Краткая историческая правда. От национальной принадлежности вуза не зависит
448: два митрополити - Київський і Московський
У 1439 році найвищі ієрархи Грецької та Римської церков, зібравшись на собор в італійській Флоренції, укладають унію – акт про з’єднання обох гілок християнства.
За участь у цій акції собор московських владик проганяє тодішнього митрополита Ісидора, обравши замість нього рязанського владику Йону. Вселенський Патріарх не визнав цього обрання, і в 1458 році він призначає митрополитом Київським Григорія Болгарина.
У відповідь Григорія не визнає Москва. На зібраному Йоною в 1448 році соборі митрополити єпархій, які перебували на території, контрольованій московським князем, присягають ’не відступатися від святої церкви Московської’. В цьому документі вперше Руська церква називається Московською.
Таким чином, у 1448 році саме Москва розколола Київську митрополію, проголосивши власну автокефалію, яку Константинополь та інші церкви не визнавали 141 рік. Московські митрополити більше не притендують на титул ’Київський’, вони називають себе ’Митрополит Московський і всія Русі’.
Покровська церква у селі Сутківці (Хмельниччина) - храм XV сторіччя. Угорі видно бійниці бойового ярусу, в разі потреби церква перетворювалася на фортецю
Так у першому підручнику з історії – виданому за редакції Інокентія Гізеля ’Синопсисі’ – з’явився розділ ’Откуда есть пошли на Руси два митрополита’.
Москва не визнає київського митрополита, Константинополь і Київ – московського. Це – початок протистояння Константинополя й Москви.
1589: Московський Патріархат
1453 року під ударами турок-османів упав Константинополь. Москва оголошує себе ’третім Римом’, а через сторіччя вже замахується на патріаршество. Це було зроблено з політичних міркувань – у них навіть у документах так записано, мовляв, ’цар-батюшка сказав, і ми приговорили’.
У 1589 році до Москви приїздить Вселенський Патріарх Єремія II. Правитель Борис Годунов запросив його на перемовин про можливий переїзд із захопленого турками міста, але з’ясувалося, що патріарху пропонують ’стародавню столицю’ – Володимир-на-Клязьмі, а в Москві залишать власного митрополита.
Успенський Пречистенський собор у Вільнюсі - резиденція Київського митрополита у XV-XVIII сторіччях
Коли Єремія відмовився, світська влада тиском змусила його визнати московського митрополита незалежним патріархом.
Митрополита Київського тим часом і далі затверджував Константинополь. Це всіх задовольняло, тим більше, що Київ де-факто користувався автокефальними повноваженням – собор обирав митрополита, а у Фанарі (резиденції Константинопольського патріарха) тільки видавали грамоту, якою підтверджували його висвячення.
Церква Святого Георгія - резиденція Вселенського патріарха у Фанарі (Стамбул). Фото: theratzingerforum.yuku.com
Через турецьку агресію патріарх сидів у своїй резиденції і без потреби намагався звідти навіть не виходити. Київському митрополитові натомість підлягала величезна територія – від Вільнюса до Білої Церкви, від Перемишля до Смоленська.
1620: Єрусалимський патріарх висвячує митрополита
Після намагань Риму й Варшави запровадити в Україні унію (1596 рік) у національної еліти виникає чергова ідея про автокефалію – цього разу у вигляді Київського патріархату. Про це думали і князь Василь-Костянтин Острозький, і пізніше Петро Могила.
Київського патріарха після копіткої роботи мали визнати всі ієрархи включно з Папою – це б дозволило тим, хто перейшов в унію, без проблем повернутися в лоно єдиної помісної церкви.
Дерев´яна готична церква XVII сторіччя в селі Крайниково (Закарпаття). Фото: ЖЖ rbrechko
Тим часом проблема уніатського розколу постала вже нагально – на початку XVII ст. унію приймає навіть Київський митрополит, і престол стає вакантний. Зрештою, у 1620 році Єрусалимський патріарх, який мав необхідні повноваження від Константинополя, таємно, під охороною козаків висвячує нового митрополита.
Потім унія перестала бути проблемою: після війни Хмельницького, коли українці дійшли до Вісли, на підконтрольній Козацькій державі території унію скасували.
Показово, що українське духовенство категорично відмовилося присягати московському царю в Переяславі у 1654 році. До Москви на переговори їздила й духовна (не козацька і не міщанська) місія на чолі з богословом Інокентієм Гізелем – вони теж нічого не підписали.
Ільїнська церква в селі Суботові (Черкащина). Родова усипальниця Хмельницьких
Після укладення політичного союзу Москва хотіла й союзу церковного. Особливо наполягав на цьому патріарх Яким (Савелов). Разом із московським царем він кілька разів звертався до Константинопольського патріарха, просячи його поступитися Москві Українською церквою, але згоди на це не дістав.
1685: влада віддає митрополію Москві
У 1667 році Польща й Московія ділять Україну по Дніпру, причому Київ із осідком митрополита теж відходить до Московської держави.
Починаючи з митрополита Діонісія Балабана, який підтримав боротьбу за незалежність Івана Виговського, київські владики мешкають у тодішній державній
448: два митрополити - Київський і Московський
У 1439 році найвищі ієрархи Грецької та Римської церков, зібравшись на собор в італійській Флоренції, укладають унію – акт про з’єднання обох гілок християнства.
За участь у цій акції собор московських владик проганяє тодішнього митрополита Ісидора, обравши замість нього рязанського владику Йону. Вселенський Патріарх не визнав цього обрання, і в 1458 році він призначає митрополитом Київським Григорія Болгарина.
У відповідь Григорія не визнає Москва. На зібраному Йоною в 1448 році соборі митрополити єпархій, які перебували на території, контрольованій московським князем, присягають ’не відступатися від святої церкви Московської’. В цьому документі вперше Руська церква називається Московською.
Таким чином, у 1448 році саме Москва розколола Київську митрополію, проголосивши власну автокефалію, яку Константинополь та інші церкви не визнавали 141 рік. Московські митрополити більше не притендують на титул ’Київський’, вони називають себе ’Митрополит Московський і всія Русі’.
Покровська церква у селі Сутківці (Хмельниччина) - храм XV сторіччя. Угорі видно бійниці бойового ярусу, в разі потреби церква перетворювалася на фортецю
Так у першому підручнику з історії – виданому за редакції Інокентія Гізеля ’Синопсисі’ – з’явився розділ ’Откуда есть пошли на Руси два митрополита’.
Москва не визнає київського митрополита, Константинополь і Київ – московського. Це – початок протистояння Константинополя й Москви.
1589: Московський Патріархат
1453 року під ударами турок-османів упав Константинополь. Москва оголошує себе ’третім Римом’, а через сторіччя вже замахується на патріаршество. Це було зроблено з політичних міркувань – у них навіть у документах так записано, мовляв, ’цар-батюшка сказав, і ми приговорили’.
У 1589 році до Москви приїздить Вселенський Патріарх Єремія II. Правитель Борис Годунов запросив його на перемовин про можливий переїзд із захопленого турками міста, але з’ясувалося, що патріарху пропонують ’стародавню столицю’ – Володимир-на-Клязьмі, а в Москві залишать власного митрополита.
Успенський Пречистенський собор у Вільнюсі - резиденція Київського митрополита у XV-XVIII сторіччях
Коли Єремія відмовився, світська влада тиском змусила його визнати московського митрополита незалежним патріархом.
Митрополита Київського тим часом і далі затверджував Константинополь. Це всіх задовольняло, тим більше, що Київ де-факто користувався автокефальними повноваженням – собор обирав митрополита, а у Фанарі (резиденції Константинопольського патріарха) тільки видавали грамоту, якою підтверджували його висвячення.
Церква Святого Георгія - резиденція Вселенського патріарха у Фанарі (Стамбул). Фото: theratzingerforum.yuku.com
Через турецьку агресію патріарх сидів у своїй резиденції і без потреби намагався звідти навіть не виходити. Київському митрополитові натомість підлягала величезна територія – від Вільнюса до Білої Церкви, від Перемишля до Смоленська.
1620: Єрусалимський патріарх висвячує митрополита
Після намагань Риму й Варшави запровадити в Україні унію (1596 рік) у національної еліти виникає чергова ідея про автокефалію – цього разу у вигляді Київського патріархату. Про це думали і князь Василь-Костянтин Острозький, і пізніше Петро Могила.
Київського патріарха після копіткої роботи мали визнати всі ієрархи включно з Папою – це б дозволило тим, хто перейшов в унію, без проблем повернутися в лоно єдиної помісної церкви.
Дерев´яна готична церква XVII сторіччя в селі Крайниково (Закарпаття). Фото: ЖЖ rbrechko
Тим часом проблема уніатського розколу постала вже нагально – на початку XVII ст. унію приймає навіть Київський митрополит, і престол стає вакантний. Зрештою, у 1620 році Єрусалимський патріарх, який мав необхідні повноваження від Константинополя, таємно, під охороною козаків висвячує нового митрополита.
Потім унія перестала бути проблемою: після війни Хмельницького, коли українці дійшли до Вісли, на підконтрольній Козацькій державі території унію скасували.
Показово, що українське духовенство категорично відмовилося присягати московському царю в Переяславі у 1654 році. До Москви на переговори їздила й духовна (не козацька і не міщанська) місія на чолі з богословом Інокентієм Гізелем – вони теж нічого не підписали.
Ільїнська церква в селі Суботові (Черкащина). Родова усипальниця Хмельницьких
Після укладення політичного союзу Москва хотіла й союзу церковного. Особливо наполягав на цьому патріарх Яким (Савелов). Разом із московським царем він кілька разів звертався до Константинопольського патріарха, просячи його поступитися Москві Українською церквою, але згоди на це не дістав.
1685: влада віддає митрополію Москві
У 1667 році Польща й Московія ділять Україну по Дніпру, причому Київ із осідком митрополита теж відходить до Московської держави.
Починаючи з митрополита Діонісія Балабана, який підтримав боротьбу за незалежність Івана Виговського, київські владики мешкають у тодішній державній
ав боротьбу за незалежність Івана Виговського, київські владики мешкають у тодішній державній столиці – Чигирині. Москва цих митрополитів не визнає, тому в Києві функції митрополита виконує ’в. о.’ – місцеблюститель митрополичого престолу.
Троїцький собор у Новомосковську (Дніпропетровщина) - пам´ятка українського бароко 1770-х років. Споруджений із дерева, без жодного цвяха, прообраз храму у романі Гончара ’Собор’
1684 року з Волині на Лівобережжя емігрує, рятуючись від поляків, Луцький єпископ Гедеон Святополк-Четвертинський. Рюрикович, мученик за віру, та ще й сват тодішнього лівобережного гетьмана Івана Самойловича!
Місцеблюститель Лазар Баранович іронічно зауважив: ’його хіба митрополитом Київським зробити, бо іншого йому місця немає’. Так і сталося.
Наступного року Самойлович скликає собор, на який не з’являється майже все вище духовенство. Осередком опозиції цьому соборові стала Печерська лавра (адже санкції Вселенського Патріарха на вибори Гедеона Четвертинського митрополитом не було).
Однак Гедеон, за якого на соборі проголосували віддані Самойловичу люди, їде на висвячення не в Константинополь, а до Москви.
У листопаді 1685 року Московський патріарх Йоаким висвячує Гедеона на київський престол, взявши присягу ’під послушанням у Константинопольського патріархату не бути і з-під його пастирства, за віддаленістю путі, відстати’.
Троїцький собор у Тюмені (Росія) побудований у 1710-х у стилі козацького бароко. Його будував митрополит Сибірський Філофей - один із багатьох українців, які проповідували на сході щойно створеної імперії. Фото: А.Базовкін, temples.ru
У той час проти Туреччини почав складатися християнський військовий блок (Польща, Австрія, Венеція) – й офіційний Стамбул дуже боявся війни.
Московський дяк Нікіта Алєксєєв пообіцяв візирю не приєднуватися до війни проти ісламу, після чого турецька влада змусила Вселенського Патріарха Діонісія IV передати Москві Київську митрополію з усіма її єпархіями.
1686–1987: Константинополь віддав Київ і... схаменувся
У травні 1686 року Діонісій видав грамоту про передачу Української церкви під юрисдикцію Московського патріархату, взявши за це від московського посла 200 золотих червінців і 120 соболів.
Через рік обурені грецькі єпископи позбавили Діонісія патріаршого престолу, але церковну автономію Україні так і не змогли повернути.
Резиденція православних митрополитів Буковини (XIX сторіччя). Нині Чернівецький університет
З того часу в Фанарі не втомлюються говорити, що руські єпархії, які станом на 1589 рік входили до Київської митрополії – юрисдикція Вселенського патріархату.
Троїцький собор у Новомосковську (Дніпропетровщина) - пам´ятка українського бароко 1770-х років. Споруджений із дерева, без жодного цвяха, прообраз храму у романі Гончара ’Собор’
1684 року з Волині на Лівобережжя емігрує, рятуючись від поляків, Луцький єпископ Гедеон Святополк-Четвертинський. Рюрикович, мученик за віру, та ще й сват тодішнього лівобережного гетьмана Івана Самойловича!
Місцеблюститель Лазар Баранович іронічно зауважив: ’його хіба митрополитом Київським зробити, бо іншого йому місця немає’. Так і сталося.
Наступного року Самойлович скликає собор, на який не з’являється майже все вище духовенство. Осередком опозиції цьому соборові стала Печерська лавра (адже санкції Вселенського Патріарха на вибори Гедеона Четвертинського митрополитом не було).
Однак Гедеон, за якого на соборі проголосували віддані Самойловичу люди, їде на висвячення не в Константинополь, а до Москви.
У листопаді 1685 року Московський патріарх Йоаким висвячує Гедеона на київський престол, взявши присягу ’під послушанням у Константинопольського патріархату не бути і з-під його пастирства, за віддаленістю путі, відстати’.
Троїцький собор у Тюмені (Росія) побудований у 1710-х у стилі козацького бароко. Його будував митрополит Сибірський Філофей - один із багатьох українців, які проповідували на сході щойно створеної імперії. Фото: А.Базовкін, temples.ru
У той час проти Туреччини почав складатися християнський військовий блок (Польща, Австрія, Венеція) – й офіційний Стамбул дуже боявся війни.
Московський дяк Нікіта Алєксєєв пообіцяв візирю не приєднуватися до війни проти ісламу, після чого турецька влада змусила Вселенського Патріарха Діонісія IV передати Москві Київську митрополію з усіма її єпархіями.
1686–1987: Константинополь віддав Київ і... схаменувся
У травні 1686 року Діонісій видав грамоту про передачу Української церкви під юрисдикцію Московського патріархату, взявши за це від московського посла 200 золотих червінців і 120 соболів.
Через рік обурені грецькі єпископи позбавили Діонісія патріаршого престолу, але церковну автономію Україні так і не змогли повернути.
Резиденція православних митрополитів Буковини (XIX сторіччя). Нині Чернівецький університет
З того часу в Фанарі не втомлюються говорити, що руські єпархії, які станом на 1589 рік входили до Київської митрополії – юрисдикція Вселенського патріархату.
Крестили в Михайловском, заплатили 250 грн. А вообще, вспоминайте слова Остапа Бендера: почем опиум для народа.
А с их фотографом можно? Дамочка, церковь не платит налоги, а деньги дерет. В жопу такую церковь и тех попов.
Мы были на крестинах. Церковь украинская. 50 грн с крестного и в храме мы одни были, фото свое свободно было. Кумовья специально искали что не московский патриарх.Мне очень понравилось отношение.
Вас удивило это, так как вы не печете. Моя бабуля берет муку только ’какого-то там’ млына. Говорит, что другая ей не нравиться в выпечки.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу