Працевлаштування лікаря в приватному медичному бізнесі відбувається за однаковою процедурою, що не залежить від того яким є заклад охорони здоров’я. Однак, працевлаштування лікаря-іноземця відрізняється від працевлаштування лікаря-громадянина України. Нагадаємо, що іноземцем є особа, яка є громадянином іншої держави і не перебуває у громадянстві України.
Працевлаштування лікаря-іноземця зумовлює коректування дотримання прав споживачів закладу та внесення змін до:
• внутрішньої документації закладу;
• порядку надання медичних послуг та сервісу;
• інформаційної політики закладу.
Задля оптимізації матеріальних ресурсів та часу, перед працевлаштуванням лікаря-іноземця рекомендуємо подбати про вакантність посади. Адже лікар-іноземець працевлаштовується з дозволу Державної служби зайнятості, що обмежує строк дії трудових відносин та вимагає окрему плату за дозвіл.
Вакантною є посада, яку на час працевлаштування не займає інший найманий працівник. Тобто на момент працевлаштування така посада має бути вільною, або у випадку якщо такої посади не існує – роботодавцю необхідно створити таку посаду.
Лікар-іноземець повинен відповідати освітнім і кадровим вимогам, що затверджені МОЗ України та внутрішньою документацією медичного закладу, в тому числі посадовим та функціональним обов’язкам, що відповідають вакантній посаді.
Для створення нової посади приватний сектор зумовлює необхідність для роботодавця здійснити наступні юридичні дії:
• Внесення змін до штатного розпису – коли за спеціальністю лікаря-іноземця в закладі відкрита ліцензія за відповідною спеціальністю;
• Розширення переліку ліцензованих спеціальностей та внесення змін до штатного розпису – коли заклад немає ліцензії на медичну спеціальність, яка відповідає посаді лікаря-іноземця.
Також необхідно отримати дозвіл на працевлаштування лікаря-іноземця в Державній службі зайнятості. Видача дозволу роботодавцю здійснюється, за умови виплати заробітної плати у розмірі не менш як десять мінімальних заробітних плат.
Важливо! В сфері медицини без такого дозволу можна працевлаштувати лікарів-іноземців:
• що постійно проживають в Україні на законних підставах;
• зі статусом біженця, який отримали згідно з законодавством України;
• одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
• що потребують додаткового захисту в Україні;
• яким надано тимчасовий захист в Україні.
Створення трудових відносин з лікарем-іноземцем складається в тривіальному порядку. Особливу увагу необхідно приділити лиш трудовому договору (контракту). Наявність трудового договору є обов’язковою умовою незалежно від того, який саме медичний бізнес наймає лікаря-іноземця (юридична особа чи фізична особа-підприємець).
Основна вимога до лікаря-іноземця - це повністю відповідати освітнім і кадровим вимогам, що затверджені МОЗ України та внутрішніми документами медичного закладу, в тому числі посадовим та функціональним обов’язкам, що відповідають вакантній посаді.
Працевлаштування лікаря-іноземця зумовлює коректування дотримання прав споживачів закладу та внесення змін до:
• внутрішньої документації закладу;
• порядку надання медичних послуг та сервісу;
• інформаційної політики закладу.
Задля оптимізації матеріальних ресурсів та часу, перед працевлаштуванням лікаря-іноземця рекомендуємо подбати про вакантність посади. Адже лікар-іноземець працевлаштовується з дозволу Державної служби зайнятості, що обмежує строк дії трудових відносин та вимагає окрему плату за дозвіл.
Вакантною є посада, яку на час працевлаштування не займає інший найманий працівник. Тобто на момент працевлаштування така посада має бути вільною, або у випадку якщо такої посади не існує – роботодавцю необхідно створити таку посаду.
Лікар-іноземець повинен відповідати освітнім і кадровим вимогам, що затверджені МОЗ України та внутрішньою документацією медичного закладу, в тому числі посадовим та функціональним обов’язкам, що відповідають вакантній посаді.
Для створення нової посади приватний сектор зумовлює необхідність для роботодавця здійснити наступні юридичні дії:
• Внесення змін до штатного розпису – коли за спеціальністю лікаря-іноземця в закладі відкрита ліцензія за відповідною спеціальністю;
• Розширення переліку ліцензованих спеціальностей та внесення змін до штатного розпису – коли заклад немає ліцензії на медичну спеціальність, яка відповідає посаді лікаря-іноземця.
Також необхідно отримати дозвіл на працевлаштування лікаря-іноземця в Державній службі зайнятості. Видача дозволу роботодавцю здійснюється, за умови виплати заробітної плати у розмірі не менш як десять мінімальних заробітних плат.
Важливо! В сфері медицини без такого дозволу можна працевлаштувати лікарів-іноземців:
• що постійно проживають в Україні на законних підставах;
• зі статусом біженця, який отримали згідно з законодавством України;
• одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
• що потребують додаткового захисту в Україні;
• яким надано тимчасовий захист в Україні.
Створення трудових відносин з лікарем-іноземцем складається в тривіальному порядку. Особливу увагу необхідно приділити лиш трудовому договору (контракту). Наявність трудового договору є обов’язковою умовою незалежно від того, який саме медичний бізнес наймає лікаря-іноземця (юридична особа чи фізична особа-підприємець).
Основна вимога до лікаря-іноземця - це повністю відповідати освітнім і кадровим вимогам, що затверджені МОЗ України та внутрішніми документами медичного закладу, в тому числі посадовим та функціональним обов’язкам, що відповідають вакантній посаді.
Дякую.
Надалі, для просування та реклами, створюйте Промо публікації
Детальніше https://www.kidstaff.com.ua/kid_help-179.html
Сторінка для створення https://sovet.kidstaff.com.ua/addpost.html?add=3
Надалі, для просування та реклами, створюйте Промо публікації
Детальніше https://www.kidstaff.com.ua/kid_help-179.html
Сторінка для створення https://sovet.kidstaff.com.ua/addpost.html?add=3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу