Чому депутати пропонують звільнити всіх учителів до 31 серпня 2026 року: гроші, контроль та повне перезавантаження системи.
У Верховній Раді триває обговорення змін до законодавства, які передбачають не лише підвищення педагогічного навантаження з 18 до 22 годин, а й фактичне припинення трудових відносин з усіма педагогами до 31 серпня 2026 року. Формально це подається як «оптимізація», але аналіз причин та наслідків свідчить: у центрі — фінансові інтереси та бажання повністю переформатувати кадровий склад шкіл.
Скорочення без скорочення: як 22 години замінюють 70 тисяч учителів
Підвищення норми педагогічного навантаження на +22,2% автоматично зменшує потребу в педагогах. За інформацією, яку озвучували депутати у Комітеті ВР, у школах нині близько 317 тисяч педагогічних ставок. Зростання норми призведе до скорочення приблизно 70 тисяч учителів — майже п’ята частина системи.
Однак звичайна процедура скорочення передбачає виплату кожному працівнику вихідної допомоги в розмірі середньої зарплати. Для держави це — мільярдні витрати, на які в умовах дефіциту бюджету, очевидно, коштів немає.
Саме тому замість класичної процедури пропонується інший механізм — припинення трудових договорів через набуття чинності нового закону. У цьому випадку вихідна допомога не виплачується взагалі.
І держава економить колосальні суми.
Чому звільнити всіх, якщо потрібно скоротити лише кожного п’ятого?
На це є ще одна причина — кадровий контроль. Закон про скорочення зобов’язує роботодавця залишати на роботі працівників із вищою кваліфікацією, кращими результатами та більшим стажем. Тобто саме тих учителів, які здатні відстоювати свої права, критикувати рішення адміністрації та не бояться висловлювати позицію.
Звільнення 100% педагогів із подальшим повторним прийомом дозволяє:
*вибрати, кого брати назад, а кого ні;
*сформувати більш залежний від адміністрації колектив;
*створити умови, коли щорічний строковий контракт стає інструментом тиску: не сподобався — договір не продовжимо.
Інакше кажучи, це не просто «оптимізація», а повна перезагрузка кадрової системи освіти.
Фінансові розрахунки: скільки держава економить.
70 тисяч середньомісячних зарплат — це величезний фінансовий тягар, якого уряд прагне уникнути. При середній зарплаті вчителя у 15–17 тисяч гривень йдеться про витрати у межах 1–1,2 млрд грн лише на вихідні допомоги.
А якщо звільнити всіх за нормою нового закону — нуль гривень витрат.
Економія настільки суттєва, що саме вона виглядає ключовим мотивом запропонованої моделі.
31 серпня 2026 року: дата, яка запускає «обнулення» системи.
Обрана дата — не випадкова. 31 серпня — завершення навчального року та старт підготовки до нового. У цей момент найпростіше припинити всі контракти й одразу розпочати формування нових штатних розписів. Це дає можливість не лише оптимізувати кількість учителів, а й визначити тих, хто працюватиме на нових умовах.
Фактично це — «точка перезавантаження», яка відкриває шлях до повної перебудови кадрової структури освіти.
Підсумок: фінанси та контроль важливіші за якість освіти.
Запропонований механізм — це не реформа змісту освіти, не спроба підвищити престиж професії і не покращення умов роботи вчителя. Це передусім:
*спосіб скоротити 20% працівників без компенсацій,
*економія на вихідних допомогах,
*створення більш керованого та залежного від адміністрації колективу,
*перехід до строкових контрактів як інструменту тиску.
Головні мотиви — економічні та управлінські.
І питання, яке сьогодні хвилює суспільство, звучить гостро: чи витримає українська школа реформу, що пропонується не в інтересах освіти, а в інтересах бюджету?
Лише спільно, разом з всеукраїнською Профспілкою працівників освіти і науки України ми зможемо відстояти свої права.
Автор: Сергій Борисенко, голова Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України:
У Верховній Раді триває обговорення змін до законодавства, які передбачають не лише підвищення педагогічного навантаження з 18 до 22 годин, а й фактичне припинення трудових відносин з усіма педагогами до 31 серпня 2026 року. Формально це подається як «оптимізація», але аналіз причин та наслідків свідчить: у центрі — фінансові інтереси та бажання повністю переформатувати кадровий склад шкіл.
Скорочення без скорочення: як 22 години замінюють 70 тисяч учителів
Підвищення норми педагогічного навантаження на +22,2% автоматично зменшує потребу в педагогах. За інформацією, яку озвучували депутати у Комітеті ВР, у школах нині близько 317 тисяч педагогічних ставок. Зростання норми призведе до скорочення приблизно 70 тисяч учителів — майже п’ята частина системи.
Однак звичайна процедура скорочення передбачає виплату кожному працівнику вихідної допомоги в розмірі середньої зарплати. Для держави це — мільярдні витрати, на які в умовах дефіциту бюджету, очевидно, коштів немає.
Саме тому замість класичної процедури пропонується інший механізм — припинення трудових договорів через набуття чинності нового закону. У цьому випадку вихідна допомога не виплачується взагалі.
І держава економить колосальні суми.
Чому звільнити всіх, якщо потрібно скоротити лише кожного п’ятого?
На це є ще одна причина — кадровий контроль. Закон про скорочення зобов’язує роботодавця залишати на роботі працівників із вищою кваліфікацією, кращими результатами та більшим стажем. Тобто саме тих учителів, які здатні відстоювати свої права, критикувати рішення адміністрації та не бояться висловлювати позицію.
Звільнення 100% педагогів із подальшим повторним прийомом дозволяє:
*вибрати, кого брати назад, а кого ні;
*сформувати більш залежний від адміністрації колектив;
*створити умови, коли щорічний строковий контракт стає інструментом тиску: не сподобався — договір не продовжимо.
Інакше кажучи, це не просто «оптимізація», а повна перезагрузка кадрової системи освіти.
Фінансові розрахунки: скільки держава економить.
70 тисяч середньомісячних зарплат — це величезний фінансовий тягар, якого уряд прагне уникнути. При середній зарплаті вчителя у 15–17 тисяч гривень йдеться про витрати у межах 1–1,2 млрд грн лише на вихідні допомоги.
А якщо звільнити всіх за нормою нового закону — нуль гривень витрат.
Економія настільки суттєва, що саме вона виглядає ключовим мотивом запропонованої моделі.
31 серпня 2026 року: дата, яка запускає «обнулення» системи.
Обрана дата — не випадкова. 31 серпня — завершення навчального року та старт підготовки до нового. У цей момент найпростіше припинити всі контракти й одразу розпочати формування нових штатних розписів. Це дає можливість не лише оптимізувати кількість учителів, а й визначити тих, хто працюватиме на нових умовах.
Фактично це — «точка перезавантаження», яка відкриває шлях до повної перебудови кадрової структури освіти.
Підсумок: фінанси та контроль важливіші за якість освіти.
Запропонований механізм — це не реформа змісту освіти, не спроба підвищити престиж професії і не покращення умов роботи вчителя. Це передусім:
*спосіб скоротити 20% працівників без компенсацій,
*економія на вихідних допомогах,
*створення більш керованого та залежного від адміністрації колективу,
*перехід до строкових контрактів як інструменту тиску.
Головні мотиви — економічні та управлінські.
І питання, яке сьогодні хвилює суспільство, звучить гостро: чи витримає українська школа реформу, що пропонується не в інтересах освіти, а в інтересах бюджету?
Лише спільно, разом з всеукраїнською Профспілкою працівників освіти і науки України ми зможемо відстояти свої права.
Автор: Сергій Борисенко, голова Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України:
6
3
10
0
А чого не згадали, що тцк із задоволенням прийме всіх фізруків в свої обійми, поки контракт йок?))))
8
3
А чому б всіх депутатів на хер не звільнити до кінця бюджетного року?
Не баньте, я сама піду.
Не баньте, я сама піду.
27
2
с учителями итак ахтунг был,
а с таким подходом - все и вовсе дрова
’Чем тупее школьная программа, тем умнее власть в глазах молодого поколения’. М. Задорнов
а с таким подходом - все и вовсе дрова
’Чем тупее школьная программа, тем умнее власть в глазах молодого поколения’. М. Задорнов
10
Авторко, Ви саму статтю читали? Цей брєд?
’31 серпня — завершення навчального року та старт підготовки до нового’.
Дата статті 2 грудня. А 3 грудня був затверджений бюджет, в оце все стало неактуально. Поки.
’31 серпня — завершення навчального року та старт підготовки до нового’.
Дата статті 2 грудня. А 3 грудня був затверджений бюджет, в оце все стало неактуально. Поки.
1
Ответ дляДивнулька
Авторко, Ви саму статтю читали? Цей брєд?
’31 серпня — завершення навчального року та старт підготовки до нового’.
Дата статті 2 грудня. А 3 грудня був затверджений бюджет, в оце все стало неактуально. Поки.
’31 серпня — завершення навчального року та старт підготовки до нового’.
Дата статті 2 грудня. А 3 грудня був затверджений бюджет, в оце все стало неактуально. Поки.
Я читала і статтю, і деякі коментарі під нею. Ви також можете прокоментувати на сайті Знайшов. Учням, батькам, вчителям:
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу