Тульский пряник• 07 ноября 2014
милый трогательный стишок )
Коли я стану бабцею, кривенькою
старою,
Я буду човгать капцями осінньою
порою.
Під білою хустиною ховати сивину,
І в скляноці триматиму я щелепу
вставну.
Коли я стану бабцею і матиму сто
років,
Носити буду палицю, і рахувати кроки,
Чекатиму на правнуків, варитиму обід,
А поруч, щось бурчатиме найкращий в
світі дід.
І пізнім тихим вечором, як всі поснуть
давно,
Я з дідом забиватиму козла у доміно.
І перед сном замиватиму тональний із
татушки,
І голосно хропітиму старенькому на
вушко.
Колись я стану бабцею, осінньою
порою ,
З хустиною і капцями, кумедною
старою .
Стічати буду сонечко, всміхатися
світанку,
І проводжати втомлено літа свої на
ґанку.
Колись я стану бабцею і матиму сто
років,
Та зараз на підборах я і не рахую
кроків,
А за вікном бабусенька мені сумує
вслід,
Й на небі посміхається, найкращий в
світі дід.
© Ольга Шевченко
старою,
Я буду човгать капцями осінньою
порою.
Під білою хустиною ховати сивину,
І в скляноці триматиму я щелепу
вставну.
Коли я стану бабцею і матиму сто
років,
Носити буду палицю, і рахувати кроки,
Чекатиму на правнуків, варитиму обід,
А поруч, щось бурчатиме найкращий в
світі дід.
І пізнім тихим вечором, як всі поснуть
давно,
Я з дідом забиватиму козла у доміно.
І перед сном замиватиму тональний із
татушки,
І голосно хропітиму старенькому на
вушко.
Колись я стану бабцею, осінньою
порою ,
З хустиною і капцями, кумедною
старою .
Стічати буду сонечко, всміхатися
світанку,
І проводжати втомлено літа свої на
ґанку.
Колись я стану бабцею і матиму сто
років,
Та зараз на підборах я і не рахую
кроків,
А за вікном бабусенька мені сумує
вслід,
Й на небі посміхається, найкращий в
світі дід.
© Ольга Шевченко
8
0
Ту да же в догонку:
Когда я буду старой
И будет мне сто лет,
Под мой балкон с гитарой
Придет мой милый дед.
Кряхтя расправит спину,
Подтянет свой живот…
О ночи лунной, дивной
Он песню пропоет.
Цветущих лип верхушки
Качнутся и замрут…
Соседские старушки
От зависти умрут!
С сайта
Когда я буду старой
И будет мне сто лет,
Под мой балкон с гитарой
Придет мой милый дед.
Кряхтя расправит спину,
Подтянет свой живот…
О ночи лунной, дивной
Он песню пропоет.
Цветущих лип верхушки
Качнутся и замрут…
Соседские старушки
От зависти умрут!
С сайта
классный стишок, только я не поняла последнюю строчку - на небі посміхається найкращий в світі дід? Это по типу умер?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу