Кто хочет сьэкономить?

- Візьми, дитина, - згодиться в господарстві, - маленькая, худенькая бабушка с лицом «печеное яблочко» и просветленным взглядом, буквально всовывает в руки пачку вермишели.
- Бери, бери, - настаивает уютная бабушка, - люди нерозумні, гребуть борошно по 11 гривень за кіло. А тут вермішель за 8.82 за той же кілограм. Розумієш?
-Э-э-э.
- Ну даєш! 8.82 за кілограм готового продукту! Тут і борошно, і яйця, і вода, і сіль. Розумієш? А там тількі борошно по 11-ть! Недальновідні люди. Панікують, ніколи їм задуматися, ніколи підрахувати. Я вчора три пачки такі взяла. Ще й українского виробництва! И сьогодні візьму одну. Пенсія 1220 гривень, як же ж жить. А чотири такі кілограмові пачки мені на півроку вистачить. Я ж стара, вже їсти і не хочу. Миру тільки хочу. Тільки миру. Це саме, дитина, головне. Мир. Запам"ятай. Чоловіка бережи, дітей, батьків, себе бережи. Без ковбаси проживем, дитина, а без миру ні. А макарони купи та заховай. Я цих руських знаю, вони корову в баби моєї забрали, мати моя з братами чуть з голоду не повмирали. Давно було. А ось зять в мене руський – дуже гарний. Задоволена їм – і працює і дружину шанує. Я йому кажу: Сергій, що ж це ваш Путін робить? А він мені – мамо, мій Порошенко з Обамою домовляється, не втручайтесь. Підстьобує мене. Гарний зять, в мене з ним повний мир.
Бабушка зафиксировала вермишель в моих руках, взяла свою пачку и пошла. А я так и осталась стоять возле полок. На четверть русская. В правой руке бутылка Бордо. В левой макароны. 8.82 за килограмм. Конечно я куплю и спрячу – они ж уже с яйцом, водой и солью. Такой народ не победить. Такие огромные сердца не остановить. Она права - только бы мир. Только бы мир во всем мире.