Моє ставлення до колишнього чоловіка і як ви думаєте чи це нормально?

З колишнім чоловіком я вже давно розлучена, є спільна дитина. Але що мене дивує, це те, що у мене з колишнім досить спокійні, нормальні відносини, як з давнім добрим другом. Можу сама перша йому написати чи подзвонити, коли потрібна його допомога, можу і просто так з ним поговорити по телефону чи попереписуватись, можу поділитись зі своїми проблемами, навіть особистими, стосовно інших чоловіків. Можу навіть деколи його обняти і поцілувати в щічку, хоча при цьому ніякого сексуального бажання не відчуваю, як це було колись. Хоча раніше я думала, що таке неможливо в принципі. Колишні партнери або мають якесь дуже негативне ставлення і взагалі не спілкуються та ненавидять один одного, або дуже мало спілкуються і терпляться лише через спільну дитину. Сам колишній до мене ставиться дещо з образами, деколи намагається чимось вколоти згадуючи щось з того, поганого, що між нами було, або перевести наше просто спілкування на інтим, хоча я вже давно не маю ніякого бажання до інтиму з ним.От і тепер думаю, чи нормальне моє таке ставлення до колишнього чоловіка, як до друга? Може це значить що я в нього ще закохана, просто не помічаю цього? Чи можливо що колишні партнери не ненавидять один одного, а нормально спілкуються?