Стервочка• 30 ноября 2015
наше реакція на ІПВ
Единая тема https://sovet.kidstaff.com.ua/question-1246984
читати багато, но це те,що в нас було він ІПВ!!!
старшому, 5р, ОПВ давали 27.10, після прививки було все добре, но зараз малий почав жалітись,що йому болять ножки, незнаю чи має відношення до прививки чи ні, но до цього все було добре, ніколи не скаржився.
а от з меншим малим ми намучились добре.
меншому, 1.8р, прививок в нас не було, лише БЦЖ в роддомі робили, до прививки були місяць здорові, за тиждень до прививки із старшим їх розєднали,щоб случайно старший чого із садочка не приніс, аналізи були хороші, педіатр дивився все добре було, 28.10 малому зробили ІПВ, і на вечір малий почав плакати,що йому ручки і головка болять, 2дні плакав, на 3й день Т37, 4й 37.5, 5й 38-38.5,поїали на дитяче відділення, кажуть буже ГРВІ і назначають АБ ІКЗИМ, кажуть якщо Т не падатиме напротязі суток починайте давати АБ, 6й день 39, визвала швидку,зробили укол, розказала їм,що і як сказали могла прививка дати таке, швидка сказала починати пити АБ. педіатр наш дивився нас, но він все заперечує і каже це відношення до прививки немає, 7й день Т 37-37.2. на 8й день рано малому стає важко дихати,пропав голос, не може нічого ковтати,визвала швидку, кажуть ларингіт, назначають: супрастин з ношпою, і інгаляції кажуть робити треба. приходить наш участковий педіатр назначає нам ще Ереспал і інгаляції(еуфілін,гідрокортизон,хімотропсин, віт.С, фіз.розчин), пємо АБ, робимо інгаляції, голос появився, но взагальному малому легше не стає, визиваю педіатра, каже може таке бути, на 3-4день буде легше, ми 2дні дома так лікувались,з 9на 10 день вночі малому стає гірше, дуже важко дихати йому, визиваю швидку,забирають нас в інфекцію, но вдома колють тройчатку(супрастин,ношпа і платифілін)і дексаметазон, приїжаємо в лікарню, дивляться нас і назначають ще АБ в уколах(цефатоксим), вкололи,це була 04.00год ночі, до ранку малому легше не стає. рано ще раз дають АБ, малий їсти не може, не може ковтати нічого, плаче просить їсти і питиЮ я даю, він не може ковтнути.
приходить педіатр, який має нас лікувати, подивилась малого і каже, може бути така реакція на прививку, но ви маюуть підхопили десь ГРВІ якесь от і воно дало, но малий не кашляв,соплів не було,не чхав, каже це у вас ларингіт. в 12.00год дня приходить медсестра і робить малому укол дексаметазону, через 15-20хв в малого починаються просто дикі істерики, він мені волосся рве, лице роздирає, кричить не своїм голосом, падає на підлогу і руками,ногами махає, головою бється в підлогу, я ніяк заспокоїть не можу його(до прививки він у нас з народження був тихий,спокійний, ніяких істерик ніколи не було, сусіди інколи казали нам,що таке враження,що його в нас і немає), чесно уже звонила до мами, свекрухи,щоб просили в когось,щоб скинули малому вроки, я просто незнала,що з ним робиться.з горем пополам, я його заколихала, черех хв20 як він заснув, малий начинає біліти просто на очах, я біжу до медсестри, питаю, який у нас гемоглобін(думала може низький),та каже 140,но є інтоксикація, кличу її,щоб подивилась на малого, він весь білий і мокрий став, та пробує малого,каже він весь горить і збирається робити укол, я його пробую,він весь холодний, міряю Т, а вона в його 35, медсестра каже не може такого бути, дає інший градусник, переміряю, 35, малий лежить ледь дихає, медсестра незнає,що робити, біжить за педіатром, в мене самої починається істерика, приходять вони, педіатр міряє пульс, серцебиття, каже дуже слабкі, беруть апарат,яким міряють серцеві скорочення, він не працює, бо вони незнають як з ним працювати, визивають ще одного педіатра, медсестру з реанімації, вона бере їхній апарат, міряють серцебиття, кажуть має бути мінімум 100, а в малого воно падає, 96,93,90,88,82, я кричу,бо вони нічого не роблять просто стоять усі дивляться на малого, вони незнають що робити і усі виходять з палати, я уже начинаю просто плакати, звоню до знакомої педіатра, питаю,що робити,швидко розказую,що сталось, та каже які потрібно срочно взяти аналізи, і до наших лікарів кажу їм, а вони мені: ми можем лише кров з пальця взяти і все, більше ніяких аналізів не беремо, усі лаборанти зайняті серйознішими пацієнтами, в мене шок, я кричу, знакома педіатр каже по телефону срочно будити малого і поїти сильним, солодким чорним чаєм і щоб чим побільше випив, я його бужу, він не реагує, почала помало відпоювати, малий пє помаленько, тут прибігає медсестра і питає в мене ким точно працює чоловік(ніби це саме важливе зараз), вони усі просто дивились,що роблю, нічого самі не зробили, не допомогли мені, відпоїла я малого, стало йому чуть легше, просить цукор, я даю, а він просто ложкою їсть його,хоча ніколи такого не робив.на ніч Т35.4, ніч пройшла спокійно у нас.
на ранок приходить наш лікуючий педіатр,дивиться мало, і каже, вчора всі в шоці від вас були,звонили мені розказували, незнали,що з вами робити. каже давайте йдіть додому, може малому вдома легше буде,істерик не буде, но пишіть заяву,що відповідальність берете на себе і вдома коліть АБ. в малого Т36, йому важко дихати, но чуть почав їсти. пишу заяву,йдем додому. це була пятниця,обід.
найняли ми медсестру,щоб приходила робила нам уколи, в пятницю на ніч, субота,неділя коле нам уколи, я не сплю ночами, пю одну каву, чую вирубаюсь, бужу чоловіка, він сидить над малим, я чуть сплю. в суботу малому важко, мене всю трусило, знакома педіатр по телефону казала,що робити, те й робила. аби не моя знакома, я незнаю,що булоб, вона по телефону краще казала,що робити,ніж наші дебіли-лікарі на місці. в неділю малому стає легше, поїв добре, грається. в понеділок рано ми їдемо в інфекцію,здавати ще раз аналізи, здали, тут нам педіатр каже, що в малого тоді як Т впала на 35, повністю впав цукор і якби я не почала відпоювати його, то могла бути в малого цукрова кома, в мене знову шок. тут педіатр і зав.інф-ї кажуть,що це на прививку реакція, швидше всього це міг бути просто набряк горла від прививки, а не ларингіт,бо в малого ні кашлю,ні соплів ну нічого не було, а як ларингіти проходять знаю дуже добре,бо старший ларингітами часто хворіє, кажуть мені раз з малим все добре вже, ми не будемо писати,що то реакція на прививку, бо начальство зверху,нас за це по голові не погладить. я кажу їм нормально, нам на наступний рік йти в садочок, що я без прививок робитиму, якщо нам неможна виходить їх давати, а вони мені такі:ви ж знаєте,як все робиться зараз і ви в змозі їх купити. написала знову заяву,забираю малого,ідем додому.малий дома спокійніше почав поводити. збираємось їхати в обл.дитячу поліклініку до кардіолога і невропатолога, шоб побачитти чи не пішли якісь ускладнення після усього цього, йду до нашого учаскового, він категорично заперечує,що це від прививки, каже притйдете,домовимось і будуть у вас прививки. дає направлення. їдем ми з малим.проходимо все, нам кажуть,що то від прививки, і кажуть,що участковий зобовязаний все це зафіксувати.
кардіолог сказав,що все добре, но вона не розуміє, чому педіатр назначив інгаляції з еуфіліном самим робити дома, їх категорично неможна робити дома без нагляду лікаря, бо еуфілін може визвати зупинку серця.
невропатолог поставив діагноз: РЕСПІРАТОРНО-АФЕКТИВНІ ПАРОКСИЗМИ, каже від прививки пішло, назначив лікування.
приїхали додому,пішла до участкого і все йому кажу,а він мені:% я вам нічого не назначав ви самі собі лікування назначили і інгаляції теж самі робили.
боже,люди, я за ці 2 тижні настільки змучилась, стільки нанервувалась, як подивилась в голову, а мене сиві волоски вже появились. та ми всі переживали дуже, дякую,що свекруха з старшим сиділа, чоловік постійно на роботі, но після роботи з малими допомагає добре.
от наша реакція на привику, більше ніяких прививок не робитиму, я хочу мати живих дітей, а недай Бог, щось з малим сталося б, що тоді, лікарі говорили б,що це не від прививки. мені усі кажуть : ДЯКУЙ БОГУ ЗА ТЕ, ЩО ТАК ВСЕ ОБІШЛОСЯ, А НЕ ГІРШЕ, ВЕСЬ ЧАС Я ПРОСТО НАД МАЛИМ МОЛИЛАСЬ.
зараз це згадую і сльози біжать.
читати багато, но це те,що в нас було він ІПВ!!!
старшому, 5р, ОПВ давали 27.10, після прививки було все добре, но зараз малий почав жалітись,що йому болять ножки, незнаю чи має відношення до прививки чи ні, но до цього все було добре, ніколи не скаржився.
а от з меншим малим ми намучились добре.
меншому, 1.8р, прививок в нас не було, лише БЦЖ в роддомі робили, до прививки були місяць здорові, за тиждень до прививки із старшим їх розєднали,щоб случайно старший чого із садочка не приніс, аналізи були хороші, педіатр дивився все добре було, 28.10 малому зробили ІПВ, і на вечір малий почав плакати,що йому ручки і головка болять, 2дні плакав, на 3й день Т37, 4й 37.5, 5й 38-38.5,поїали на дитяче відділення, кажуть буже ГРВІ і назначають АБ ІКЗИМ, кажуть якщо Т не падатиме напротязі суток починайте давати АБ, 6й день 39, визвала швидку,зробили укол, розказала їм,що і як сказали могла прививка дати таке, швидка сказала починати пити АБ. педіатр наш дивився нас, но він все заперечує і каже це відношення до прививки немає, 7й день Т 37-37.2. на 8й день рано малому стає важко дихати,пропав голос, не може нічого ковтати,визвала швидку, кажуть ларингіт, назначають: супрастин з ношпою, і інгаляції кажуть робити треба. приходить наш участковий педіатр назначає нам ще Ереспал і інгаляції(еуфілін,гідрокортизон,хімотропсин, віт.С, фіз.розчин), пємо АБ, робимо інгаляції, голос появився, но взагальному малому легше не стає, визиваю педіатра, каже може таке бути, на 3-4день буде легше, ми 2дні дома так лікувались,з 9на 10 день вночі малому стає гірше, дуже важко дихати йому, визиваю швидку,забирають нас в інфекцію, но вдома колють тройчатку(супрастин,ношпа і платифілін)і дексаметазон, приїжаємо в лікарню, дивляться нас і назначають ще АБ в уколах(цефатоксим), вкололи,це була 04.00год ночі, до ранку малому легше не стає. рано ще раз дають АБ, малий їсти не може, не може ковтати нічого, плаче просить їсти і питиЮ я даю, він не може ковтнути.
приходить педіатр, який має нас лікувати, подивилась малого і каже, може бути така реакція на прививку, но ви маюуть підхопили десь ГРВІ якесь от і воно дало, но малий не кашляв,соплів не було,не чхав, каже це у вас ларингіт. в 12.00год дня приходить медсестра і робить малому укол дексаметазону, через 15-20хв в малого починаються просто дикі істерики, він мені волосся рве, лице роздирає, кричить не своїм голосом, падає на підлогу і руками,ногами махає, головою бється в підлогу, я ніяк заспокоїть не можу його(до прививки він у нас з народження був тихий,спокійний, ніяких істерик ніколи не було, сусіди інколи казали нам,що таке враження,що його в нас і немає), чесно уже звонила до мами, свекрухи,щоб просили в когось,щоб скинули малому вроки, я просто незнала,що з ним робиться.з горем пополам, я його заколихала, черех хв20 як він заснув, малий начинає біліти просто на очах, я біжу до медсестри, питаю, який у нас гемоглобін(думала може низький),та каже 140,но є інтоксикація, кличу її,щоб подивилась на малого, він весь білий і мокрий став, та пробує малого,каже він весь горить і збирається робити укол, я його пробую,він весь холодний, міряю Т, а вона в його 35, медсестра каже не може такого бути, дає інший градусник, переміряю, 35, малий лежить ледь дихає, медсестра незнає,що робити, біжить за педіатром, в мене самої починається істерика, приходять вони, педіатр міряє пульс, серцебиття, каже дуже слабкі, беруть апарат,яким міряють серцеві скорочення, він не працює, бо вони незнають як з ним працювати, визивають ще одного педіатра, медсестру з реанімації, вона бере їхній апарат, міряють серцебиття, кажуть має бути мінімум 100, а в малого воно падає, 96,93,90,88,82, я кричу,бо вони нічого не роблять просто стоять усі дивляться на малого, вони незнають що робити і усі виходять з палати, я уже начинаю просто плакати, звоню до знакомої педіатра, питаю,що робити,швидко розказую,що сталось, та каже які потрібно срочно взяти аналізи, і до наших лікарів кажу їм, а вони мені: ми можем лише кров з пальця взяти і все, більше ніяких аналізів не беремо, усі лаборанти зайняті серйознішими пацієнтами, в мене шок, я кричу, знакома педіатр каже по телефону срочно будити малого і поїти сильним, солодким чорним чаєм і щоб чим побільше випив, я його бужу, він не реагує, почала помало відпоювати, малий пє помаленько, тут прибігає медсестра і питає в мене ким точно працює чоловік(ніби це саме важливе зараз), вони усі просто дивились,що роблю, нічого самі не зробили, не допомогли мені, відпоїла я малого, стало йому чуть легше, просить цукор, я даю, а він просто ложкою їсть його,хоча ніколи такого не робив.на ніч Т35.4, ніч пройшла спокійно у нас.
на ранок приходить наш лікуючий педіатр,дивиться мало, і каже, вчора всі в шоці від вас були,звонили мені розказували, незнали,що з вами робити. каже давайте йдіть додому, може малому вдома легше буде,істерик не буде, но пишіть заяву,що відповідальність берете на себе і вдома коліть АБ. в малого Т36, йому важко дихати, но чуть почав їсти. пишу заяву,йдем додому. це була пятниця,обід.
найняли ми медсестру,щоб приходила робила нам уколи, в пятницю на ніч, субота,неділя коле нам уколи, я не сплю ночами, пю одну каву, чую вирубаюсь, бужу чоловіка, він сидить над малим, я чуть сплю. в суботу малому важко, мене всю трусило, знакома педіатр по телефону казала,що робити, те й робила. аби не моя знакома, я незнаю,що булоб, вона по телефону краще казала,що робити,ніж наші дебіли-лікарі на місці. в неділю малому стає легше, поїв добре, грається. в понеділок рано ми їдемо в інфекцію,здавати ще раз аналізи, здали, тут нам педіатр каже, що в малого тоді як Т впала на 35, повністю впав цукор і якби я не почала відпоювати його, то могла бути в малого цукрова кома, в мене знову шок. тут педіатр і зав.інф-ї кажуть,що це на прививку реакція, швидше всього це міг бути просто набряк горла від прививки, а не ларингіт,бо в малого ні кашлю,ні соплів ну нічого не було, а як ларингіти проходять знаю дуже добре,бо старший ларингітами часто хворіє, кажуть мені раз з малим все добре вже, ми не будемо писати,що то реакція на прививку, бо начальство зверху,нас за це по голові не погладить. я кажу їм нормально, нам на наступний рік йти в садочок, що я без прививок робитиму, якщо нам неможна виходить їх давати, а вони мені такі:ви ж знаєте,як все робиться зараз і ви в змозі їх купити. написала знову заяву,забираю малого,ідем додому.малий дома спокійніше почав поводити. збираємось їхати в обл.дитячу поліклініку до кардіолога і невропатолога, шоб побачитти чи не пішли якісь ускладнення після усього цього, йду до нашого учаскового, він категорично заперечує,що це від прививки, каже притйдете,домовимось і будуть у вас прививки. дає направлення. їдем ми з малим.проходимо все, нам кажуть,що то від прививки, і кажуть,що участковий зобовязаний все це зафіксувати.
кардіолог сказав,що все добре, но вона не розуміє, чому педіатр назначив інгаляції з еуфіліном самим робити дома, їх категорично неможна робити дома без нагляду лікаря, бо еуфілін може визвати зупинку серця.
невропатолог поставив діагноз: РЕСПІРАТОРНО-АФЕКТИВНІ ПАРОКСИЗМИ, каже від прививки пішло, назначив лікування.
приїхали додому,пішла до участкого і все йому кажу,а він мені:% я вам нічого не назначав ви самі собі лікування назначили і інгаляції теж самі робили.
боже,люди, я за ці 2 тижні настільки змучилась, стільки нанервувалась, як подивилась в голову, а мене сиві волоски вже появились. та ми всі переживали дуже, дякую,що свекруха з старшим сиділа, чоловік постійно на роботі, но після роботи з малими допомагає добре.
от наша реакція на привику, більше ніяких прививок не робитиму, я хочу мати живих дітей, а недай Бог, щось з малим сталося б, що тоді, лікарі говорили б,що це не від прививки. мені усі кажуть : ДЯКУЙ БОГУ ЗА ТЕ, ЩО ТАК ВСЕ ОБІШЛОСЯ, А НЕ ГІРШЕ, ВЕСЬ ЧАС Я ПРОСТО НАД МАЛИМ МОЛИЛАСЬ.
зараз це згадую і сльози біжать.
показать весь текст
Масяня Я• 30 ноября 2015
Ответ дляСтервочка
ми живемо в місті, но не обл.центр. малий був абсолютно здоровий, аналізи хороші, хворіли ми взагальному рідко. старшому каплі в садочку давали, от і зробили меншому прививку, бо хоч маленький но ризик був,що він не заразився від старшого. а розєднати їх на 2-3міс, небуло можливості, батьки теж працюють, їм за 50р і просто важко було б стільки часу глядіти малого.
Проверьте на диабет,звучит страшно конечно,но весь ужас,который произошел с малышом?(((((
Масяня Я• 30 ноября 2015
Ответ дляПовелительница лампочек
Автор, сочувствую вам! Деткам скорейшего выздоровления!
Мы вот ветрянкой заболели, а медсестра говорит чтоб выздоравливали там уже побыстрее, а то нам нужно манту и ОПВ делать.
А вторая ей говорит шепотом, что хоть месяц нужно выждать после ветрянки, а то и больше..(иммунитет же сильно ослабляет ветрянка). А та отвечает, что ждать некогда, ты что не знаешь, что нужно делать ВСЕМ! Это при том, что мы еще и аллергики и она отлично это знает! Я просто в шоке с этих медиков! Ничего святого!
Мы вот ветрянкой заболели, а медсестра говорит чтоб выздоравливали там уже побыстрее, а то нам нужно манту и ОПВ делать.

А вторая ей говорит шепотом, что хоть месяц нужно выждать после ветрянки, а то и больше..(иммунитет же сильно ослабляет ветрянка). А та отвечает, что ждать некогда, ты что не знаешь, что нужно делать ВСЕМ! Это при том, что мы еще и аллергики и она отлично это знает! Я просто в шоке с этих медиков! Ничего святого!
А наши,если насморк есть,советуют 3 недели спустя только прививаться.
Ответ дляDimasha2012
отпаиваю до сих пор, а то что сердце из груди выскакивало...сосуды сузились в висках аж стучало....это не норма...это последняя наша прививка! вот только что смотрела ...это ужас...волочы дыбом
Мамочка в этом видео, которая за прививки (Анжела Чорномор), я постомотрела ее в поиске, она актриса, фото ее есть,точно она.
Накрыло-не отпускает• 30 ноября 2015
Ответ дляКукуша
Моя дочка ходит во 2 класс. Мы не прививались вообще ничем. Ответьте пожалуйста дорогие мамы, если будут капать школу сколько нам сидеть дома.Есть ли опасность заразиться воздушно капельным путем.Мы аллергики и очень слабенькие. От этих тем сума сойти можно!!!! Проведение опытов над нашими детьми, иначе не скажешь.
мой ходит в сад-школу,младший в этом же саду...сидим дома..т к они все в одном корпусе..школа не то с декабря,не то с января начнется...первый класс учимся дома..этот ужас скорей бы пережить..прививок нет ни у одного кроме бцж,но я б и ее не делала.н алергик уже с астмой,автору -молодец,надо все контролировать!!здоровья сыну и вам.
ЧуПа ЧупС ВсЕгДа ПрАв• 30 ноября 2015
Ответ дляСтервочка
ми живемо в місті, но не обл.центр. малий був абсолютно здоровий, аналізи хороші, хворіли ми взагальному рідко. старшому каплі в садочку давали, от і зробили меншому прививку, бо хоч маленький но ризик був,що він не заразився від старшого. а розєднати їх на 2-3міс, небуло можливості, батьки теж працюють, їм за 50р і просто важко було б стільки часу глядіти малого.
а как ребенок был обследован до прививки? когда начались проблемы, ацетон проверили? думаю, тут дело не только и столько в прививке, как в неадекватной диагностике и лечении изначально.
Ситечко для мыслей• 30 ноября 2015
Ответ дляНакрыло-не отпускает
мой ходит в сад-школу,младший в этом же саду...сидим дома..т к они все в одном корпусе..школа не то с декабря,не то с января начнется...первый класс учимся дома..этот ужас скорей бы пережить..прививок нет ни у одного кроме бцж,но я б и ее не делала.н алергик уже с астмой,автору -молодец,надо все контролировать!!здоровья сыну и вам.
Почитание,%заражения ничтожно мал.если вы были привитых по возрасту.
Быстровочка• 30 ноября 2015
У моей знакомой после этой прививки у ребёнка был жуткий понос, потом через неделю сильный кашель начался, ребёнок аж задыхался.
Это ужасно все!!! Здоровья деткам!!!!
Это ужасно все!!! Здоровья деткам!!!!
m_stoyan_17• 30 ноября 2015
История просто душещипательная. Автор, милая, держитесь! Все у Вас будет хорошо. Вы - настоящая МАМА!
лаМпочка• 30 ноября 2015
Нехай Бог береже наших малят від такоі медицини. Ви молодець, героіня як на мене
Просто Мария• 30 ноября 2015
Автор, я почитала Ваш пост и скажу своё мнение. Похоже, что у вашего ребёнка непереносимость каких-то компонентов, которые были в прививке. Отек горла - это сильная аллергическая реакция, плюс я так поняла, была лошадиная доза антибиотиков и других препаратов, которые могли это все усугубить. Вам обязательно нужно потом сделать проверочные тесты (аллергопробы), аллергия может быть и на лекарства и на их компоненты. При большой дозе антибиотиков возможна интоксикация. Поэтому я бы посоветовала вам (если это сейчас действительно ларингит), перейти на народные средства (горячее обильное питье, ингаляции, прогревания и т.д.), а лекарства оставить на втором месте, их должно быть меньше
руки_Крюги• 30 ноября 2015
Аж мурашки по коже от прочитанного!!! Вы молодец, держали себя в руках и спасли своего ребенка! Здоровья детям!
Покращена• 30 ноября 2015
Ответ дляСтервочка
імунітет після прививки ніякий, до прививки ми хворіли мало, а зараз знову хворіємо.минулої суботи в малого почався ларингіт, від старшого схопив,бо той якраз хворів, не було можливості розєднати їх. 2дні дома лікувала, педіатр дав лікування, тут в понеділок рона в малого Т начинає підніматись, сильний сухий,гавкаючий кашель, йому важко дихати, визвала швидку,забрали нас в інф-ю, 3суток в малого спазми були, кололи тройчатку і десаметазон, в чому причина,що вони не проходять незнали. звоню до знакомої, каже зроби ренген, наш лікуючий лікар проти був, но все ж зробили. показало: тяжисті корені, прикоринева пневмонія. звідки це, незнаю. нас знову відправили в четвер додому, сказали дома СУМАМЕД пити І ПЕКТОЛВАН - Ц.
що це за лікарі пішли, нафіг всіх розстріляти, я не можу уже, це вже просто мої емоції.
що це за лікарі пішли, нафіг всіх розстріляти, я не можу уже, це вже просто мої емоції.
Боже мой...слов нет...Автор,пусть реббеночек выздоравливает,и вам сил и здоровья.
Спасибо,что поделились и нашли время нам написать.Ваша история окончательно меня убедила,что больше своих детей прививать не буду,хотя все прививки есть,от этой вакцинации я отказалась.Но даже по графику прививать не буду больше.Какой ужас творится,врачи даже помощь оказать не могут...
Бабка-ежика• 30 ноября 2015
Ответ дляСтопясят раз обсуждала
Все не осилила. Але в мене запитання - а не може бути такого, що в малий від старшого, привитого живою вакциною, щось підчепив?
вот кстати и я об этом подумала, старшему же 27 сделали а младшему 28, за день он легко мог подцепить от живой вакцины этот вирус, а ипв может усугубила еще
Бабка-ежика• 30 ноября 2015
А ещё я вспомнила сюжет, тот с белой церкви, где Папа рассказывал что малой страшно начал орать, была истерика и он скончался. Так и у автора, только слава богу все обошлось. Симптомы схожи.
Партизанка• 30 ноября 2015
Пока дочитала сижу вся в слезах! Слава Богу я не делаю этот яд своим детям!
ФрекенБок• 30 ноября 2015
Автор, це все сумно...руки трясуться як читаю Вас, але...
слабо написати БЕЗ аноніма або хоча б місце де робили ОПВ, лікарню куди потрапила дитина, прізвища лікарів-телепнів і т.д. і т.п...
Я вже не кажу щоб офіційно оприлюднити цю інформацію.
Ну доки ми будемо такими баранами???!!!
слабо написати БЕЗ аноніма або хоча б місце де робили ОПВ, лікарню куди потрапила дитина, прізвища лікарів-телепнів і т.д. і т.п...
Я вже не кажу щоб офіційно оприлюднити цю інформацію.
Ну доки ми будемо такими баранами???!!!
Калёва Замалёва• 30 ноября 2015
Щиро Вам співчуваю, і бажаю одужати фізично та психологічно без можливих ускладнень!! Страшно уявити, що відчували Ви та Ваша дитинка в цей час(( Припускаю, що крім можливого бактеріального ускладнення у Вас могла виникнути сильна алергічна реакція, яка викликала бронхоспазм та набряк, тому бажано ще проконсультуватися в алерголога, очистити організм від алергенів і токсинів, та на майбутнє, бути дуже обережними з медікаментами, особливо з антибіотиками. Ну, а про прививки , Ви мабудь самі все зрозуміли, тут без коментарів(( Мене так теж в 20 років з постановкою невірного діагнозу полікували горе -лікарі, закінчилось анафілактичнім шоком з станом колапсу та клінічною смертю, благо відкачали 2 поверхами лікарні, втекла звідти теж під розписку. З тих пір маю медикаментозну алергію іноді з проявами анафілактичного шоку ,будь яке лікування сильними медикаментами та будь-які хірургічні втручання з наркозом значний ризик для життя. Визнати і зафіксовати цей факт в моїй карточці як тоді так і зараз відмовляються. Під час вагітності сама написала в обмінній карточці - медикаментозна алергія і підкреслила червоним, але навіть цей факт мене не врятував, теж відкачували. З роддому втекла під розписку на 8 день з тяжкими ускладненнями після наркозу, бо не знали, що зі мною робити. Своїй дитині прививок не роблю, крім власного гіркого досвіду, в процесі роботи надивилась також на численні жахливі ускладнення після прививок(((
Мы тоже давали капли,перенесли нормально,единственное,что заметила,что малышка нервной была...
В пятницу звонила медсестра,приглашала на второй тур,говорю у на сопли,а она сказала,что медотвода нет...
Вот Вашу тему прочитала,и пойду сегодня отказ напишу...
Здоровья Вашему сыночку...
В пятницу звонила медсестра,приглашала на второй тур,говорю у на сопли,а она сказала,что медотвода нет...
Вот Вашу тему прочитала,и пойду сегодня отказ напишу...
Здоровья Вашему сыночку...
ФрекенБок• 30 ноября 2015
Ответ дляПокращена
Боже мой...слов нет...Автор,пусть реббеночек выздоравливает,и вам сил и здоровья.
Спасибо,что поделились и нашли время нам написать.Ваша история окончательно меня убедила,что больше своих детей прививать не буду,хотя все прививки есть,от этой вакцинации я отказалась.Но даже по графику прививать не буду больше.Какой ужас творится,врачи даже помощь оказать не могут...
потому и не могут, что анонимно тут на темами СРШ все поахают-поохают. Надо писать заявы в прокуратуру, подключать журналистов! Таких людей (пострадавших) очень много, им надо собираться (для этого хотя бы анонимов отключить здесь) и вместе добиваться наказания по всех врачебной вертикали!
Кубик Рубика• 30 ноября 2015
Кошмар какой. Автор, сил Вам и терпения! Вы молодец, что не опустили руки и все время боролись за здоровье ребенка! Получается, что боролись с врачами же
Жутко осознавать, в какой ситуации мы все живем. Страна третьего мира, в которой погубили не только промышленность, медицину, но и многие люди души продали дьяволу(((...
Жутко осознавать, в какой ситуации мы все живем. Страна третьего мира, в которой погубили не только промышленность, медицину, но и многие люди души продали дьяволу(((...
ЖонДуан• 30 ноября 2015
Ответ дляyulia.03.saldan
Де, підкажіть купити можна?
я делала на Богатырской в имуноцентре
все по ГОСТу!• 30 ноября 2015
А как с речью у ребенка? У нас была очень похожая реакция на АКДС, ребенок перестал говорить совсем, только после 3 вновь сказал мама. Никаких прививок больше не делаю. В сад ходим.
бифидобактерияЖоржик• 30 ноября 2015
Автор, как я Вас понимаю.
Я тоже в свое время столкнулась с халатностью врачей, а точнее с их тупизмом в высшей степени. И эо не обычные врачи, а профессора были . Сколько я тогда намучилась...одно вылечили а другое очень страшное спровоцировали. Слава Богу что что у на еще остались высокопрофессиональные доктора...я очень благодарна Богу что моя дочь сейчас со мною...вредная правда она:) (18 лет) но она с нами. Я полностью седая.
Просто я поняла одно: ЧТО МЫ САМИ!!! должны надеяться самим на себя. Нельзя сидеть и ждать пока они надумаются что то сделать, нужно добиваться, настаивать.
Вот и сейчас после моих походов по врачам, я после перенесенного стресса начала болеть и никто не знает что со мною. В пятницу была в больнице-вышла из нее еще с большими вопросами чем зашла. Полная апатия врачей что то поискать, посмотреть. Всю ночь не спала, очень жалела что не настояла провести повторное узи, не выбила направление на биохимию срочную и анализы...вот не могу я за себя. Правда муж увидел как я мучаюсь и уже сам там все порешал...но не пойму: зачем мужу решать там все? если они врачи и обязаны!!!!! У нас столько техники, все бесплатное , но направление на это бесплатное очень тяжело получить. Вот как то так...
Поправляйтесь.
Всем нам девочки и нашим близким здоровья, здоровья,здоровья
Я тоже в свое время столкнулась с халатностью врачей, а точнее с их тупизмом в высшей степени. И эо не обычные врачи, а профессора были . Сколько я тогда намучилась...одно вылечили а другое очень страшное спровоцировали. Слава Богу что что у на еще остались высокопрофессиональные доктора...я очень благодарна Богу что моя дочь сейчас со мною...вредная правда она:) (18 лет) но она с нами. Я полностью седая.
Просто я поняла одно: ЧТО МЫ САМИ!!! должны надеяться самим на себя. Нельзя сидеть и ждать пока они надумаются что то сделать, нужно добиваться, настаивать.
Вот и сейчас после моих походов по врачам, я после перенесенного стресса начала болеть и никто не знает что со мною. В пятницу была в больнице-вышла из нее еще с большими вопросами чем зашла. Полная апатия врачей что то поискать, посмотреть. Всю ночь не спала, очень жалела что не настояла провести повторное узи, не выбила направление на биохимию срочную и анализы...вот не могу я за себя. Правда муж увидел как я мучаюсь и уже сам там все порешал...но не пойму: зачем мужу решать там все? если они врачи и обязаны!!!!! У нас столько техники, все бесплатное , но направление на это бесплатное очень тяжело получить. Вот как то так...
Поправляйтесь.
Всем нам девочки и нашим близким здоровья, здоровья,здоровья
Покращена• 30 ноября 2015
Ответ дляФрекенБок
потому и не могут, что анонимно тут на темами СРШ все поахают-поохают. Надо писать заявы в прокуратуру, подключать журналистов! Таких людей (пострадавших) очень много, им надо собираться (для этого хотя бы анонимов отключить здесь) и вместе добиваться наказания по всех врачебной вертикали!
Очень тяжело добиваться.Я вот с детьми попала в больницу с ротовирусом,нас в саду отравили.Их капали одновременно,рвота понос и так по кругу(((По инстанциям бегать некогда,да и чесно сказать не умею я.Видела как санстанция нам родителям говорила одно,но в общем заключении было другое.10 деток с группы попали в тяжолом состоянии в инфекционку.
По поводу полиомиелита,писала уже в какой то темке.В Донецке инфекционки переполнены детками с осложнениями((((
скопирую ее
Не хочу никого напугать,но поделюсь...
Вчера в д/с прививались(живая вакцина)сегодня в 11 часов позвонила воспитатель, не знает что делать с ребенком, свело шею,срочно в сад ,плачет непрерывно... Я сразу вызвала скорую,после чего отвезли к инфекционисту,в отделение нас положить отказались,т.к. нет отдельной палаты(вдруг полиомиелит), но с прививкой не связывают(бред), диагноз поставили миозит. Сами мол мамочка виноваты-застудили ребенка. На вопрос почему тогда не к неврологу отвезли с таким диагнозом, нужно перестраховаться. И еще мы были 7-е с такой бедой и после прививки...доказать просто не реально,но это была последняя вакцинация в жизни моего ребенка.До этого случая все прививки были сделаны по возрасту в центре ослабленные Инфанрикс.
Девочки, при мне вчера капали в саду -всем ОДНОЙ пипеткой, мы были последние, я возмущена -на что врач сказала: -да,они в рот друг,другу за целый день лезут, а пипеткой я не касаюсь... я настояла,чтобы продезинфицировали...
Ребенок скрюченный, и наблюдать теперь нас будут 60 дней... сама,своими собственными руками отвезла на прививание, о чем очень сильно жалею.
Вчера сил не было добраться до компа, сегодня в личку многие меня спрашивали как наше самочувствие?
Двое суток не спали, т.к. стало хуже, ранее я писала,что нам после капель ПМ скрутило шею, на следующий день-еще и ручка стала твердеть-неметь. В больницу нас не кладут нет отдельных боксов(а в сад можно ;-),дома под наблюдением,по записям в карточке из больницы Вишневского лечат-МИОЗИТ.
делаем массаж,растирки,аппликаторы,молитвы и все что угодно.
Сегодня немножко полегче, ручка отходит,головой может немного крутить, позвоночник выпрямляется...
Из сада звонят постоянно, напуганы,но согласны с врачами что это не от вакцинации.
медсестра согласилась,что 100 деток нормально переносят, а 101 с побочкой...
сестра звонила иммунологу, сказал,не переживайте за недельку попустит.
Это очень страшная неделька, я за всю войну так не переживала за свое дитя,как после этих волшебных капель.
Всем деткам крепкого здоровья!
Здесь на минутку• 30 ноября 2015
у ребенка моей подруги тоже был отек горла после ИПВ. Врачи сначала пытались лечить как ОРВИ, без особого успеха, а через неделю признали, что это последствие вакцинации. Кроме отека горла 5 дней было очень возбужденное состояние, ребенок хотел заснуть, но не мог, резко начинал то плакать, то смеяться. Печально все это(((
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу