Нашли в капусте• 19 сентября 2016
Не общительный и стеснительный ребенок
Нам 3,5. Ходим второй год в садик. Дома разговаривает, сам ест, знает буквы. В саду полная противоположность - на занятиях за воспитателем ничего не повторяет, в то время как остальная часть группы повторяет. На вопросы не отвечает, даже самые простые (Хочешь в туалет, кушать). тупо молчит. Не ест сам сидит и смотрит пока нянечка не начнет кормить. Отдает все игрушки, ничего ни у кого не забирает сам, наверное боится. Сильно переживаю по этому поводу. Что делать? Кто с таким сталкивался?
15
0
я такой была в детстве.Скромность украшает,но мешает жить.Учите сына быть более раскованным при посторонних.
Когда наступит это время? Воспитательница уже хотела предложить обратится к специалисту, думала он вообще не говорит. Но когда я его забираю с садика, он бежит ко мне и начинает рассказывать что-то.
Я думаю когда ему попадется компания с которой он захочет говорить Я не психолог и просто сам так думаю
Не внушайте ребёнку, что он стеснительный, говорите ему какой он смелый, общительный и т.д. Со временем он сам в это поверит. Вспоминайте почаще как он рассказал что-то веселое, ..., только без добавки ’а почему то в садике ты так не можешь’
а навіщо вчити?
вам буде спокійніше, коли дитина буде як всі, але факт є факт - вона не така, як всі. І своїми проханнями і наполяганнями, щоб вона була такою, як всі, ви лише створюєте комплекси своїй дитині, почуття провини за свою натуру, яка у вас викликає незадоволення.
Дитині комфортно у своєму світі, їй не потрібні комунікації з іншими людьми, зайва увага до дитини лише створює стрес.
У мене дочка така, вже 3й клас. Багато чого в поведінці корегується, вона стає більш комунікабельною, але бути душкою колективу - це не її потреба. Комфортно і самій, аби не проявляли недоброзичливості до неї.
Відносини в класі поверхневі, але неконфліктні.
Я вам раджу спочатку свою дитину зрозуміти, а потім допомагати. Але допомагати, а не перероблювати.
вам буде спокійніше, коли дитина буде як всі, але факт є факт - вона не така, як всі. І своїми проханнями і наполяганнями, щоб вона була такою, як всі, ви лише створюєте комплекси своїй дитині, почуття провини за свою натуру, яка у вас викликає незадоволення.
Дитині комфортно у своєму світі, їй не потрібні комунікації з іншими людьми, зайва увага до дитини лише створює стрес.
У мене дочка така, вже 3й клас. Багато чого в поведінці корегується, вона стає більш комунікабельною, але бути душкою колективу - це не її потреба. Комфортно і самій, аби не проявляли недоброзичливості до неї.
Відносини в класі поверхневі, але неконфліктні.
Я вам раджу спочатку свою дитину зрозуміти, а потім допомагати. Але допомагати, а не перероблювати.
Никак. Вы не выманите мышку из норки обещаниями. Мышка должна сама осмелеть.
А вот дать ребенку чувство уверенности должны родители и воспитатели.
А вот дать ребенку чувство уверенности должны родители и воспитатели.
У меня сын тоже необщительный, но с той только разницей, что когда спрашивают, то отвечал. В школе стал более активным только к классу 3-4. Сейчас в 6. Я уже привыкла и не жду от него активности, хотя дома с младшим сыном крышу сносят, да и во дворе с друзьями вроде бы тоже общается нормально. Но никогда не предлагает игру, никого не зовет сам, если зовут, то может согласиться на что-то, но не сразу. Ходил на футбол два года. Получалось, но видно, что его застенчивость мешает.
У мене доця перший місяць в садочку. Веде себе так само.
На плрщадці із знацомими дітьми грається, розказує все...
А в садочку стоїть і не бере іграшок.
Я переглянула свою поведінку і зрозуміла, що перегнула палку з вихованням.
Я вчила, що чудих іграшок брати не можна, треба запитатись і помінятись.
Завжди заохочую до гри. Напр. прихолить Саша. І вони стоять і дивляться одна на одну. Я кажу : може хочете на гірку?
І вони беруться, за ручки вже самі і йдуть кататись.
Якшо не можуть подітили іграшку, також присідаю і тихенько підказую: запропонуй помінятись.
І думаю, що не даю їй самостійності. Боюсь, щоб не била чужих діток.
І тепер без підказок нічого не робить.
Проагалізуйте свою поведінку. Можливо щось таке за собою побачите
На плрщадці із знацомими дітьми грається, розказує все...
А в садочку стоїть і не бере іграшок.
Я переглянула свою поведінку і зрозуміла, що перегнула палку з вихованням.
Я вчила, що чудих іграшок брати не можна, треба запитатись і помінятись.
Завжди заохочую до гри. Напр. прихолить Саша. І вони стоять і дивляться одна на одну. Я кажу : може хочете на гірку?
І вони беруться, за ручки вже самі і йдуть кататись.
Якшо не можуть подітили іграшку, також присідаю і тихенько підказую: запропонуй помінятись.
І думаю, що не даю їй самостійності. Боюсь, щоб не била чужих діток.
І тепер без підказок нічого не робить.
Проагалізуйте свою поведінку. Можливо щось таке за собою побачите
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу