Девочки нужен стих на конкурс тема "Украина"

в инете таких стихов.... МОРЕ

думала может кто-нибудь готовил недавно...чтоб наверняка такой за душу взял стих

я искала в инете. *стихи про Украину * обязательно в кавычках ...

например http://doshkolenok.kiev.ua/skazki-legendy/459-virs...

Билося моє серденько, плакали мої очі
За кохання та страждання...
Проходили ночі
Сивії дні пролітали
Дивилося в очі люди
Та злі не сказали
Як на небі війна рзгорталась
Як янголи подуріли
А попи зажрались
Так на тебе зла доля наступила мій краю
А чи богу чи чорту молитися...
Не знаю моя нене, не знаю
Ой не знаю я нічого
Сижу як в печері та плачу
Жду бабцю з косою іїй все розкажу
У чому діти кохалися, як виростали
Як понівичив син мати..
Як птахи відлітали ..
А та бабця як косою замахнеться
І нема голівоньки
Тільки кров рікою льється

В. Мелещенко

Мій малюнок

Олівцями-малювцями
Намалюю поле.
А в тім полі на роздоллі —
Високі тополі.
За тополями пшениця
Дзвонить колосками,
Ну а там, на косовиці,
І татусь, і мама.
Намалюю сад, луги,
Річку і хатину...
Здрастуй, краю дорогий,
Рідна Україно!

Г. Черінь

Рідна хата

Різні в світі є країни,
Різні люди є на світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.

Є в усіх одна країна,
Найрідніша нам усім.
То прекрасна Україна,
Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити!
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти...

Різні в світі є країни,
Гарні є, є і багаті,
Та найкраще — в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.

Лина Костенко. Усе моє, все зветься Україна



Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

Володимир Сосюра

***

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов´їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

1944