Пропеллер на 6 персон• 06 октября 2017
Обурена... Ну скільки можна тихо страждати?!?
Дівчата, похапцем забігаю почитати гаряченькі теми, іноді вражень вистачає на кілька днів.
Деякі коментарі мене просто обурюють! Є, наприклад, болюча тема - батьки. Свої та коханої людини.
От скаржиться автор теми на свекрів, які поводять себе наче свині. І що пише половина порадниць?
"А якщо вас так діти оминатимуть", "немає совісті у вас", "виростіть своїх дітей, зрозумієте", "будьте мудрою"...
І терпіть, терпіть, терпіть...
Перечитую скарги авторів. Там такі ситуації, що не натягнеш на голову. Так звідки і чому треба мовчки наскрібати ту мудрість, щоб руйнувати шлюб і догоджати токсичній тітці, яка не може відпустити свого дорослого сина/дочку?
Сьогодні натрапила на це:
Згодна з кожним пунктом. Описані ситуаціі, на превеликий жаль, спостерігала у реальному житті.
Хіба важко зрозуміти, що є не просто вередливі чи занадто турботливі батьки? Іноді трапляються токсичні... створіння. І нормальна реакція на їх забаганки - бігти якнайдалі.
Так, треба мати чуйність і допомогти, але коли в цьому буде потреба.
Надто лояльні порадниці, можливо, не зустрічали крайнощів у житті.
Дівчата, а ви підтримуєте культ безпорадного терпіння? Чи траплялися вам у житті токсичні люди? Як ви долали ії напади?
Деякі коментарі мене просто обурюють! Є, наприклад, болюча тема - батьки. Свої та коханої людини.
От скаржиться автор теми на свекрів, які поводять себе наче свині. І що пише половина порадниць?
"А якщо вас так діти оминатимуть", "немає совісті у вас", "виростіть своїх дітей, зрозумієте", "будьте мудрою"...
І терпіть, терпіть, терпіть...
Перечитую скарги авторів. Там такі ситуації, що не натягнеш на голову. Так звідки і чому треба мовчки наскрібати ту мудрість, щоб руйнувати шлюб і догоджати токсичній тітці, яка не може відпустити свого дорослого сина/дочку?
Сьогодні натрапила на це:
Згодна з кожним пунктом. Описані ситуаціі, на превеликий жаль, спостерігала у реальному житті.
Хіба важко зрозуміти, що є не просто вередливі чи занадто турботливі батьки? Іноді трапляються токсичні... створіння. І нормальна реакція на їх забаганки - бігти якнайдалі.
Так, треба мати чуйність і допомогти, але коли в цьому буде потреба.
Надто лояльні порадниці, можливо, не зустрічали крайнощів у житті.
Дівчата, а ви підтримуєте культ безпорадного терпіння? Чи траплялися вам у житті токсичні люди? Як ви долали ії напади?
показать весь текст
167
0
Токсичність і стержні - це різні речі.
Наприклад, мені 17, йду з подругою, вихідний, день, і тут мама - ’передягни спідницю ’ (з нею я ж її і купила) на моє спокійне ’я їх підібрала під кофтинку і я вже виходжу’ я у відповідь почула стільки в свою адресу - від ’невдячна дочка’ до ’дурна, негарна, тупа і подруга з тобою дружить щоб виглядати ще краще на твоєму фоні’. І таких прикладів у мене вагон.
Стержень - це характер, це здатність відстоювати свою думку. Але аж ніяк не принижувати інших
Наприклад, мені 17, йду з подругою, вихідний, день, і тут мама - ’передягни спідницю ’ (з нею я ж її і купила) на моє спокійне ’я їх підібрала під кофтинку і я вже виходжу’ я у відповідь почула стільки в свою адресу - від ’невдячна дочка’ до ’дурна, негарна, тупа і подруга з тобою дружить щоб виглядати ще краще на твоєму фоні’. І таких прикладів у мене вагон.
Стержень - це характер, це здатність відстоювати свою думку. Але аж ніяк не принижувати інших
розлучилася б. Житло є, професія також, до шлюбу (пізнього) багато де працювала, спілкувалася з різними людьми. В мене вже була своя усталена картина життя. Тому прогинатися під сторонніх людей - смішно.
Даєте другий шанс ... недобиткам?
Ой, фантазія вже танцює гопака, вибачте.
Уявила, як ви кожному дали профілактичного стусана, а потім випускаєте у світ дипломованих захисників власних кордонів.
Ой, фантазія вже танцює гопака, вибачте.
Уявила, як ви кожному дали профілактичного стусана, а потім випускаєте у світ дипломованих захисників власних кордонів.
Мене помилки у мові бентежать, але з часом я минімізувала категоричність. Мої, наприклад, далекі родичі спілкуються суржиком. Припускаються, буває, жахливих помилок, але від того вони не стали поганими людьми. А трапляються дипломовані свині, від яких просто здригаєшся - настільки гнила душа у людей.
Ну, так само собой никто не говорит, что малограмотные люди = плохие люди. Это просто как подсказка - с кем имеем дело.
Я просто кажу: ’Досить. На цьому ставимо крапку.’ Якщо не доходить, то або уникатиму цих людей, навіть, якщо це батьки, сестри, або покажу іншу сторону своєї багатогранної особи, і вона не дуже вихована. 
100%. Поміч теж потребуе розуму. Діти - це не об´ект для інвестицій. Хто зна, що краще дітям: батьки, що вміють себе забезпечити, або бідолашні ’спонсори’, які потім вимагатимуть подяки.
Хоча у тій історіїї діти не мали приймати поміч, якщо не збиралися віддячити коли-небудь. Не хотіли жити з матір´ю - нема питань: можна врегулювати все финансово. Забезпечити неньку житлом, необхідним, гарантувати спокійну старість.
Хоча у тій історіїї діти не мали приймати поміч, якщо не збиралися віддячити коли-небудь. Не хотіли жити з матір´ю - нема питань: можна врегулювати все финансово. Забезпечити неньку житлом, необхідним, гарантувати спокійну старість.
Пробачте, подумала з перших речень, що вас на вулиці, під час прогулянки попросили замінити спідницю... Ото було б феєрично!
А от мені такі підказки не допомагали чомусь. Так, у хороших манерах (мовних) є певна естетика, але вона така оманлива... Це лише мій власний досвід.
Ні, звісно, коли людина взагалі малограмотна та вживає ’зєківські’ фрази - то біда, тікай за обрій.
Ні, звісно, коли людина взагалі малограмотна та вживає ’зєківські’ фрази - то біда, тікай за обрій.
Виходить, що так. Після моєї тирки (вона досить гостра, болюча, але правдива і честна) людина дивиться на себе і свою ситуацію відкритими очима. Якщо розумна, цього досить, якщо тупа, то хай танцює на граблях і дальше. Все, що можна було зробити-я зробила. Няньчити дорослу людину, то є тупо, дуже тупо. Краще цей час посвятити чомусь іншому: котика пристроїти в хороші руки, пересадити вазони, помити вікна, приготувати смачненьке (для мене кухня - це вже подвиг).
Я колись, коли була юна й без досвіду, спробувала допомогти бідним та необачливим подругам. Думала, що їх можна підтримати - і коліщатка в мізках стануть на місце. Агов! Коліщаткам по цимбалах... Грабелятка - ото життєве щастячко.
Ответ дляПропеллер на 6 персон
Пробачте, подумала з перших речень, що вас на вулиці, під час прогулянки попросили замінити спідницю... Ото було б феєрично!
Та, мама могла мені потім з балкону кричати, щоб вже йшла перевдягнутися бо інакше можу не вертатися. було що мама на ринку влаштовувала мені скандал на тему ’смаку в тебе нема, шо я скажу то і одягнеш, бо я мама, в цьому ти як доярка’ і т.д.
Ох, згадую і не розумію саму себе.
Ох, згадую і не розумію саму себе.
Ну, так граблі, то такий файний інструмент, що деякі люди і одного разу хвата, а деякі лабаду на граблях все життя танцюють, поки не видихнуться.
Є жарт, що хтось обирає дорослий інструмент, а інші дитячому будуть раді. Такому, знаєте, короткому, що лише до цінного місця дістає.
зашла только в тему,почитала не фейсбуке(((( печалька(((( увидела своих родителей и родителей мужа.Особенно п.1 ,почему я от них и сбежала,мои ценности для родителей не были ценностями,а мусором,п.11 я проигнорировала и все же сбежала)))), ы.10 куда бежать?!? когда дом в котором живем наш и находится в 10 мин хотьбы от свекрови,да и того меньше,практически рядом.Это её дом был,сейчас мы там живем,аренда дорого,но вот еле-еле немного отстояли эту приватность))) п.7 родителям с одной и другой стороны начхать на наше мнение,потом обижаются если мы не делаем,как им нужно, п.6 это тоже,мы помогли с внуками.теперь и вы должны-должны-должны,я уже ограждаюсь от этого обязательства,теперь вопросы,почему я не прошу посидеть с внуками,да мне не нужно)))) п.5 порождает п.4 , п.3 это опять с обеих сторон,надоело,но потом куча обид почему не беру моб.,да не хочу!!!! хочу тишины и спокойствия и п.2 все,что я делаю до сих пор ерунда и отмазки типа заболела,зуб болит и прочее игнорируются,потому что родители и их мнение важнее((((Эээээхххх печалька у меня.
Ответ дляПропеллер на 6 персон
Кожна дівчина має право побути дояркою
Ой, що то було, коли я, будучи підлітком, почала вдягати рвані джинси 
’так ходять тільки наркомани!’. А про коротку спідницю (до середини бедра)... Вся комічність ситуації в тому була, що мама могла і одоброти покупку, і всі минулі рази все їй подобалось. А потім ні з того, ні з сього крики і образи.
Психологи кажуть, що сужі кордони порушуютт тількі, хто не має своїх. Поки що я бачила приклади, які підтверджують це.
’так ходять тільки наркомани!’. А про коротку спідницю (до середини бедра)... Вся комічність ситуації в тому була, що мама могла і одоброти покупку, і всі минулі рази все їй подобалось. А потім ні з того, ні з сього крики і образи. Психологи кажуть, що сужі кордони порушуютт тількі, хто не має своїх. Поки що я бачила приклади, які підтверджують це.
Може, це тому, що мені вже далеко не 18 рочків
Д - досвід. Але чого ж він, падлюка, супроводжується віком?!?
Д - досвід. Але чого ж він, падлюка, супроводжується віком?!?
Певно, у вас лише 1 вихід: ставати на ноги, заробляти більше і отримати фінансову незалежність.
Я розумію, що осторонь легше давати ’цінні’ поради, але це дійсно єдиний вихід.
Там, у статті, є про це, здається. Дорікають, втручаються - обслуговуйте себе самотужки. Гірка, але дієва правда.
Я розумію, що осторонь легше давати ’цінні’ поради, але це дійсно єдиний вихід.
Там, у статті, є про це, здається. Дорікають, втручаються - обслуговуйте себе самотужки. Гірка, але дієва правда.
Ответ дляСоображалочка
Ой, що то було, коли я, будучи підлітком, почала вдягати рвані джинси ’так ходять тільки наркомани!’. А про коротку спідницю (до середини бедра)... Вся комічність ситуації в тому була, що мама могла і одоброти покупку, і всі минулі рази все їй подобалось. А потім ні з того, ні з сього крики і образи.
Психологи кажуть, що сужі кордони порушуютт тількі, хто не має своїх. Поки що я бачила приклади, які підтверджують це.
’так ходять тільки наркомани!’. А про коротку спідницю (до середини бедра)... Вся комічність ситуації в тому була, що мама могла і одоброти покупку, і всі минулі рази все їй подобалось. А потім ні з того, ні з сього крики і образи. Психологи кажуть, що сужі кордони порушуютт тількі, хто не має своїх. Поки що я бачила приклади, які підтверджують це.
Ні, власні кордони токсичні люди цінують понад усе. Бо це ж своє, рідне :)
А от порпатись у чужому житті - то залюбки.
А от порпатись у чужому житті - то залюбки.
Ви живете у будинку свекрухи, а це чималий внесок у ваш бюджет. Аренда - вона така ненажера. Коли люди живуть окремо і самі себе забезпечують - от тоді можна більш наполегливо будувати кордони. А так це навить нечесно: дай нам, мамусю, житло, а сама йди собі...
Не знаю... це моя думка.
Не знаю... це моя думка.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу