Начиталась я тут історій про ранні вагітності, і цю останню де хлопець у 18 років не готовий до батьківства і ось нагадало мені це все реальну історію, яка сталася в нашій багатоповерхівці міста Києва, декілька років тому.
Розкажу вам реальний приклад, який стався в моєму будинку з сусідською дівчинкою, з родиною, з якою мої батьки і я гарно спілкуємося і дружимо...
Жила була дівчинка, яка була єдиною донечкою своїх батьків, вони страшенно любили її, тряслися на нею, оберігали її від всього, з маленького і років до 12 вона гуляла з мамою і папою, до друзів її не відпускали, друзі самі приходили до неї і лише тоді, коли хтось з батьків був вдома. Дівчинка росла, була замкнута, надто стримана і спокійна, часто, коли я бачилася з нею, я бачила її сумною, я розмовляла з нею, але вона не надто ділилася своїм особистим, а я й не лізла їй в душу. Вона поступила в Університет, завела там собі друзів, вперше закохалася, ну скажімо так дитина відчула смак свободи, вирвалася від батьків і була неймовірно щаслива. Через декілька місяців, дівчинка зізнається мамі, що вагітна, мама мовчить, плаче, боїться сказати чоловікові, бо не знає його реакції. Батько дівчинки взнавши таку новину, одразу бере їх в охапку і везе робити аборт, нащо лікар зробивши узі, посміхнувся і сказав " Який аборт, 16 тижнів, готуйтесь дідусь, у вас внучка". Для батька це був страшенний позор, він не знав куди себе діти, його єдина донечка, його гордість так вчинила з ним. Вона плакала кожен день, вона не говорила хто батько дитини, як її не вмовляли, як пізніше з"ясувалося, татусь був 20 річний хлопчинка,який одразу відмовився від батьківства, а вона вирішила залишити дитинку. ЇЇ батько вирішує відвести її за 300 км від Києва до сестри в село, та мама на колінях просить цього не робити, просить зрозуміти ситуацію. Через деякий період часу, дівчинка розповідає мамі, хто батько її дитини. Мама звісно ділиться з батьком і вони без відома донечки знаходять його адресу і самі їдуть до нього додому. Там спілкуються з його мамою, яка як з"ясувалося нічого про це не знає, бо весь час на роботі, бо є головним дитячим хірургом м. Києва, вона обіцяє поговорити з сином, і вирішити як тут бути. Розмова з сином не склалася, він сказав, що в нього була лиш симпатія, і до дітей в 20 років він не готовий. Що робить його мама? Вона приїжджає до дівчинки додому. допомагає їй збирати речі і забірає її до себе, батько дівчинки був цьому радий. А сама дівчинка лиш запитала " А Саша мене чекає" його мама, мудра жінка, і відповіла" Саша зрозуміє це пізніше, а тебе чекаю я".
Через декілька місяців народилася чудова дівчинка, яку назвали Олександрою, здорове маленьке щастя 4,500 кг. Молодий татусь весь період жив у своїй квартирі і жодного разу не приходив до своєї мами, бо знав, що там вона... Моя 18 річна сусідка має чудову свекруху, яка живе поруч, яка піклується про неї як про рідну, як допомогла їй здолати все і закінчити університет і влаштуватися на роботу. Коли манюні було 3 роки, Саша попросив пробачення і захотів бути з ними, вона його кохала всім сердцем і звісно пробачила. Вчора я зустріла їх, приїжджали в гості до її батьків, вона сяяла, він не відпускав її руки, а 6 - річна Олександра мала повні очі щастя:))))))
Розкажу вам реальний приклад, який стався в моєму будинку з сусідською дівчинкою, з родиною, з якою мої батьки і я гарно спілкуємося і дружимо...
Жила була дівчинка, яка була єдиною донечкою своїх батьків, вони страшенно любили її, тряслися на нею, оберігали її від всього, з маленького і років до 12 вона гуляла з мамою і папою, до друзів її не відпускали, друзі самі приходили до неї і лише тоді, коли хтось з батьків був вдома. Дівчинка росла, була замкнута, надто стримана і спокійна, часто, коли я бачилася з нею, я бачила її сумною, я розмовляла з нею, але вона не надто ділилася своїм особистим, а я й не лізла їй в душу. Вона поступила в Університет, завела там собі друзів, вперше закохалася, ну скажімо так дитина відчула смак свободи, вирвалася від батьків і була неймовірно щаслива. Через декілька місяців, дівчинка зізнається мамі, що вагітна, мама мовчить, плаче, боїться сказати чоловікові, бо не знає його реакції. Батько дівчинки взнавши таку новину, одразу бере їх в охапку і везе робити аборт, нащо лікар зробивши узі, посміхнувся і сказав " Який аборт, 16 тижнів, готуйтесь дідусь, у вас внучка". Для батька це був страшенний позор, він не знав куди себе діти, його єдина донечка, його гордість так вчинила з ним. Вона плакала кожен день, вона не говорила хто батько дитини, як її не вмовляли, як пізніше з"ясувалося, татусь був 20 річний хлопчинка,який одразу відмовився від батьківства, а вона вирішила залишити дитинку. ЇЇ батько вирішує відвести її за 300 км від Києва до сестри в село, та мама на колінях просить цього не робити, просить зрозуміти ситуацію. Через деякий період часу, дівчинка розповідає мамі, хто батько її дитини. Мама звісно ділиться з батьком і вони без відома донечки знаходять його адресу і самі їдуть до нього додому. Там спілкуються з його мамою, яка як з"ясувалося нічого про це не знає, бо весь час на роботі, бо є головним дитячим хірургом м. Києва, вона обіцяє поговорити з сином, і вирішити як тут бути. Розмова з сином не склалася, він сказав, що в нього була лиш симпатія, і до дітей в 20 років він не готовий. Що робить його мама? Вона приїжджає до дівчинки додому. допомагає їй збирати речі і забірає її до себе, батько дівчинки був цьому радий. А сама дівчинка лиш запитала " А Саша мене чекає" його мама, мудра жінка, і відповіла" Саша зрозуміє це пізніше, а тебе чекаю я".
Через декілька місяців народилася чудова дівчинка, яку назвали Олександрою, здорове маленьке щастя 4,500 кг. Молодий татусь весь період жив у своїй квартирі і жодного разу не приходив до своєї мами, бо знав, що там вона... Моя 18 річна сусідка має чудову свекруху, яка живе поруч, яка піклується про неї як про рідну, як допомогла їй здолати все і закінчити університет і влаштуватися на роботу. Коли манюні було 3 роки, Саша попросив пробачення і захотів бути з ними, вона його кохала всім сердцем і звісно пробачила. Вчора я зустріла їх, приїжджали в гості до її батьків, вона сяяла, він не відпускав її руки, а 6 - річна Олександра мала повні очі щастя:))))))
показать весь текст
Ответ дляelena1905
Побольше таких историй! Вздохнула чистого воздуха. Благодарю,автор!
Побольше бы мозгов, просвещения и воли женщинам, и женщин, как свекровь в истории. А историй поменьше, независимо от концовки. Как многие заметили -это еще не конец. Это временный отрезок.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу