у мене астенічний синдром, перевтома, нервове виснаження. звуження судин ГМ.

мені 39
з дитинства було всд, росла в нестабільних психолгічних умовах - сім’я така була, любили скандалить
останні роки було багато стресів, розлучення (пішла сама, побачила що скоро до мордобою дійде, дітей немає). і от наче все устаканилось, а я стала швидко втомлюватись, швидко розстроюватись по якимось не дуже суттєвим причинам (наприклад переді мною в супермаркеті касу закрили на переоблік, я скандалить не стала але покинула все що було на касі, сказала шо це свинство і пішла, черга мене підтримала, касирка і горе-адміністраторша намагались перенести мої покупки на іншу касу але я не могла залишитись, хотіла сказать їм що вони тупорилі, боялась шо таки скажу, пішла), плакати сходу від відео про маленький дельфінчиків тощо (а от відео трагічних дтп мене так не проймають, наприклад), погано спати
головні болі в період ПМС, судинні кризи щомісяця, ну й пішла по лікарях...
на допплері побачили початкову дисциркулярну енцефалопатію, ще знайшли сильну залізодефіцитну анемію, ну й невропатолог ставить те що в заголовку.
виписали магне В6, гліцин перед сном, залізо...
мені страшно, почитала вікі за свої діагнози. я що, психованим дебілом стану років через десять?
на роботі, взагалі на людях - цілком себе контролюю, з усіма в хороших відносинах, багато друзів... це зміниться? я стану агресивною? некерованою?
боюсь :(