Советничаю тут• 08 января 2019
Вона якась відлюдькувата
Так сьогодні сказала моя мама про мою меншу доньку. Тому що та (вкотре) не захотіла помахати їй в камеру планшета "пока".
Дитині 2,10. Вона взагалі не любить, коли її знімають - починає протестувати, закриватись руками, кричати. Інколи, коли в неї гарний настрій, вона сама підходить, показує бабусі свої іграшки, щось пробує розказати (оїрозмовляє погано), повітряні поцілунки шле. А сьогодні вона захворіла, нежить її дістав, вона і так нервова через це, нічим не забавити. Я пояснила мамі, чого вона так поводиться, але у відповідь почула докір, що дитина практично постійно так свариться. І зараз мені гірко, бо я не змогла їй нічого відповісти (щоб хоч слова добирала). В будь-якому випадку, вона сприйняла б це як грубість.
Так, дитина досить емоційна, часто, через те, що не може пояснити, чого хоче, або коли щось не виходить, або коли її примушують щось робити, чого вона в даний момент не хоче, вона починає нервуватись. Я її можу переключити на щось інше, і вона далі спокійно грається. В садок почала ходити, але місяці хвороб змушують поки що з цим питанням зачекати.
Невже така емоційність дитини може слугувати, щоб бабуся називала її скандалісткою і відлюдькуватою?
Дитині 2,10. Вона взагалі не любить, коли її знімають - починає протестувати, закриватись руками, кричати. Інколи, коли в неї гарний настрій, вона сама підходить, показує бабусі свої іграшки, щось пробує розказати (оїрозмовляє погано), повітряні поцілунки шле. А сьогодні вона захворіла, нежить її дістав, вона і так нервова через це, нічим не забавити. Я пояснила мамі, чого вона так поводиться, але у відповідь почула докір, що дитина практично постійно так свариться. І зараз мені гірко, бо я не змогла їй нічого відповісти (щоб хоч слова добирала). В будь-якому випадку, вона сприйняла б це як грубість.
Так, дитина досить емоційна, часто, через те, що не може пояснити, чого хоче, або коли щось не виходить, або коли її примушують щось робити, чого вона в даний момент не хоче, вона починає нервуватись. Я її можу переключити на щось інше, і вона далі спокійно грається. В садок почала ходити, але місяці хвороб змушують поки що з цим питанням зачекати.
Невже така емоційність дитини може слугувати, щоб бабуся називала її скандалісткою і відлюдькуватою?
79
0
По-перше, це ще дуже маленька дитина. По-друге, це хвора дитина. Вона не має як робот виконувати команди інших. В неї теж є настрій, бажання або небажання щось робити. Бабуся дуже багато вимагає від вашої дівчинки.
я знаю, що тут багато жінок, які з матерями на моральній дистанції. а я раділа, що в нас з мамою стосунки досить близькі. але тепер бачу, що розмови обмежуються стандартним переліком буденних подій. а після таких моментів взагалі не хочеться говорити.
Так і я про те ж намагаюсь довести, що ще не можна вимагати від неї зразкової поведінки, коли й дорослі дозволяють собі деякі хиби.
Быть. Одет бабушка право отзовистом биоток нервов чтотзатнервы она смеет показывать ?вы явно чтотнедоговариваеие у меня моя бы нервишки свои спрятала быстро уважаю ник в старшим прививается с пелёнок
при чем тут дистанция? мир не крутится вокруг вашей мамы и ваши дети не обязаны ее любить априори и махать как цирковые мартышки ей ’пока’. ваши дети тоже личности со своим характером.
А вы сильно серьезно относитесь к бабушкиному мнению -ну считает она так и что? зачем ее переубеждать? пускай будет видьлюдькувата и что вам с того?
А вы сильно серьезно относитесь к бабушкиному мнению -ну считает она так и что? зачем ее переубеждать? пускай будет видьлюдькувата и что вам с того?
Якщо Ви вважаєте, що машинальне помахування рукою в угоду дорослому - це прояв поваги, то ми з Вами по різні сторони цього питання.
В этой ситуации бабушка не права. А в том что ребенок не говорит и так себя ведёт, я бы проверила все ли нормально. Без обид но бывает что есть проблема и ее могут заменить родные и не знать как сказать.
Нет. Пня смутило что бабушка. Казала она всегда така нервная ну не спроста же баба так говорит вы что-то недоговариваете
Ну, так виходить, що вона живе закордоном, робить дорогі подарунки, тому, я так розумію, дійсно чекає, що діти зобов´язані завжди бути в гарному настрої, коли вона спілкується з ними. хоча, це неправильно і доросла людина мала б це розуміти. ніхто не буде натягувати пластмасові посмішки.
Уточните пожалуйста, в вашей семье взрослые воспитывают детей и показывают как надо/можно, либо же вы все подстраиваетесь под настроение детей?
Например, она маленькая, но она не хочет спать днём/ночью. Она не хочет здороваться, говорить до свидания, спасибо, пожалуйста, показывать горло врачу- это позволительно, родители, родственники, гости и друзья должны угождать ребенку.
Не совсем понятно.
Есть необщительные дети, которых родители выдают за общительных... как-то так.
Например, она маленькая, но она не хочет спать днём/ночью. Она не хочет здороваться, говорить до свидания, спасибо, пожалуйста, показывать горло врачу- это позволительно, родители, родственники, гости и друзья должны угождать ребенку.
Не совсем понятно.
Есть необщительные дети, которых родители выдают за общительных... как-то так.
Перестаньте оправдываться! Ребенок это личность, хоть ещё маленькая и не умеющая говорить, но со своими предпочтениями. Ваша мама навязчивая и бестактная. Поставьте ее на место сейчас, пока она это не начала вашей дочери рассказывать.
Бабусям ніколи не догодиш; тут конфлікт поколінь, вони згадують себе молодими і їм здається, що раніше і цукор солодший, і трава зеленіша, і діти більш соціальні. Ну, без памперсів жили, всі на горщик з рочку ходили (особливі щасливчики, одразу з пологового будинку - одразу на горщик), ну, потім буде, що всі раніше читали/писали, і без планшетів виросли... Думаю, не варто ображатися на слова бабусі, хоч і неприємно чути таке. Автор, ви мама, ви краще знаєте свою дитину. На жаль, не всі бабусі етичні та слідкують за словами. Можливо, вона навіть не зрозуміла, що ваші слова вас образили. Далеко не всі діти люблять позувати, усміхатися на камеру. Наприклад, коли у дорослого поганий настрій, чи заставиш його сфоткатися чи комусь махати. Чи з незнайомими людьми ділитися своїми речами? Звісно, ні. Так і діти, мають право бути собою, і не бути «зручними для когось».
це все стається тоді, коли немає послідовності у вихованні. чоловік то забороняє, то дозволяє брати планшет, наприклад. І вона вимагає, коли він приходить з роботи. А коли ми вдома вдвох, то вона про планшет навіть не згадує. І так може бути багато моментів. Тому вона й не може зрозуміти, чому тоді було можна, а зараз не можна.
Я її розумію, вона зараз починає виговорюватись потроху.
А щодо бунтарства, то знову ж таки, якщо вона не хоче сидіти, бо гралась і її відволікають, то така її реакція. Приказного тону не має бути. Все разом і з зацікавленням - і все получається.
Я її розумію, вона зараз починає виговорюватись потроху.
А щодо бунтарства, то знову ж таки, якщо вона не хоче сидіти, бо гралась і її відволікають, то така її реакція. Приказного тону не має бути. Все разом і з зацікавленням - і все получається.
Я показую, як треба. Вона з першого слова йде спати - без ніяких скандалів, ми разом прибираємо іграшки, вона виносить за собою горщик, миє ручки, інколи бувають капризи з їжею. Оце були в рідних на святах, вона з усіма гралась, прощалась і все було добре. Поки ми не почали фотографуватись - тоді вона таки протестувала.
моїй мамі 51 рік, конфлікту поколінь наче й би не мало бути. Але вона виховувала мене до 11 років, а потім поїхала на чужину на заробітки. я виросла, тепер діти мої ростуть, але вона свій ресурс виховання не витратила, можливо, зараз хотіла б наздогнати....
Вы мама, шлите всех лесом.
Хоть мам, хоть пап.
У меня ребенок буквы Р,Л не выговаривает ещё, наша бабушка взяла моду повторять не правильно за ним. Его это расстраивает до слез, а меня ещё больше, когда он пять раз пытается, чтобы его поняли, а в ответ шутки и смешки.
Хоть мам, хоть пап.
У меня ребенок буквы Р,Л не выговаривает ещё, наша бабушка взяла моду повторять не правильно за ним. Его это расстраивает до слез, а меня ещё больше, когда он пять раз пытается, чтобы его поняли, а в ответ шутки и смешки.
когда я была маленькая, я была очень коммуникабельная, при этом тактичная - я просто словно кожей чувствовала все неловкости. меня считали очень общительной и воспитанной). все, кроме одной родственницы(... понимаете, я не переносила поцелуев(, у меня, простите за такую подробность. ответной реакцией был рвотный рефлекс. и я считала, что это же страшно некрасиво с моей стороны(. ну такая реакция. поэтому рано научилась избегать поцелуев от жизнерадостных взрослых, которые тебя хватают и начинают целовать(.
так вот, если не успевала избежать, то изворачивалась и пыталась уклониться от поцелуя, ну и если успели коснуться губами - инстинктивно вытирала рукой щеку. вот за такую мою реакцию на неожиданный поцелуй от той родственницы, она и повесила мне ярлык дикой(. о чем кстати не постеснялась возмущенно тут же и сообщить(. я плакала спрятавшись
автор, если это видеосвязь, ваш ребенок слышит слова бабушки про нее?( если слышит, то лучше подумайте что она хоть не говорит, но уже все понимает(....
так вот, если не успевала избежать, то изворачивалась и пыталась уклониться от поцелуя, ну и если успели коснуться губами - инстинктивно вытирала рукой щеку. вот за такую мою реакцию на неожиданный поцелуй от той родственницы, она и повесила мне ярлык дикой(. о чем кстати не постеснялась возмущенно тут же и сообщить(. я плакала спрятавшись
автор, если это видеосвязь, ваш ребенок слышит слова бабушки про нее?( если слышит, то лучше подумайте что она хоть не говорит, но уже все понимает(....
Тому що моя дитина не така, якою вона її вважає. І через це мені стає важко з нею спілкуватись.
Можливо, вона порівнює із старшою, але та по характеру зовсім інша.
Можливо, вона порівнює із старшою, але та по характеру зовсім інша.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу