Самореалізація

Смішно самій з себе, але питання дійсно для мене має величезне значення.
Ніколи не думала над тим, що люблю робити. В школі не було часу, посилене навчання, готувалась до вступу, поступала в інститут, куди була впевнена, що зможу самостійно здать екзамени.(спеціальність економіст). Першу роботу шукала по рівню зп, і щоб брали іногородніх. В подальшому орієнтувалась на отриманий фах. Так і вийшло, що все життя роботу і навчання щиро ненавиділа, але робила все досить якісно, щоб мати певний кар"єрний ріст і нормальний рівень доходу.
Потім пішла в дикрет.
Малеча підросла, а я за ці 2 роки зрозуміла, що на попередню роботу повертатись нехочу, і взагалі мені НЕЦІКАВО ТЕ ЧИМ Я ВСЕ ЖИТТЯ ЗАЙМАЛАСЬ!
Чоловік каже щоб пробувала одну, друге, десяте, поки не знайду те, що подобається.
Мама каже, що я неадекватна, сама не знаю, що хочу. В мене хороша робота, і більш- менш стабільна, міняти її на щось навіть ще невизначене смішно.
І я розумію, що вона права в тому, що я навіть з тим, в якій сфері хочу працювати толком визначитись неможу .
Як визначитись - не уявляю. Вже навіть тести на профорієнтацію проходити пробувала)) Єфект самі розумієте який.