Обращеница• 29 ноября 2020
Тут є психологи ? Потрібно розібрати малюнок
35
0
Хрень все это
Если и делать диагностику по рисункам.то это должна быть выборка хотя бы за пару лет
Если и делать диагностику по рисункам.то это должна быть выборка хотя бы за пару лет
Просто один рисунок ничего не означает. Мой сын до 4 лет рисовал только черным фломастером и черной краской. Считал, что это самый яркий цвет. Представляю, что сказал бы психолог)))
В нас таке теж було) з чорним кольором. Тут я згідна
Але не вважаю , що це повна фігня. Це малюнок сім´ї
І в мене є декілька , коли дитині було 5 , 6 в 9 років
От останній мене цікавить дуже
Але не вважаю , що це повна фігня. Це малюнок сім´ї
І в мене є декілька , коли дитині було 5 , 6 в 9 років
От останній мене цікавить дуже
Сказал бы, что для 4—5 лет,это нормально.Нужно смотреть в каком контексте тот цвет, может вообще других не было
Ну, в 9 лет да, можно уже анализировать, особенно рисунок семьи. Но тут и без психолога самые базовые вещи понятны. Кто есть, кого нет, кто рядом, а кто в стороне. Кто маленький слишком, а кто огромный. Есть ли сам ребенок на рисунке.
Помню, пришла в сад за сыном, а на стенде рисунки висят, и один рисунок - кошмар, огромное чудовище черного цвета, ну, где-то на конечностях немного красного затесалось. Думаю, ну и чучело )) Оказалось, это мой нарисовал. Это робот был. Дома такой же, черный, а на ногах и руках красные полоски и подошва. Он и постарался, во весь лист разрисовал. Так что рисунки, то такое, не всегда на них надо заострять внимание.
Психолог би сказав що в дитини чотирирічної нема зв´язки емоцій та кольору. Це проективна методика, там дуже легко навішати того чого нема, тому ними краще не зловживати початківцям. Одні малюнки не беруть за основу
Нет, сам выбирал и искал именно этот цвет. Даже подсовывала ему другой,нет, надо черный. А потом в один момент начал рисовать всеми цветами.
Спасибо. По-этому удивлённые глаза воспитателя не воспринимала серьезно))) перед садиком психиатр сказал, что ребенок здоров, значит пусть рисует как хочет))
Хотілось би ,щоб його прокоментував психолог практикуючий , чи з відповідною освітою)))бо мої здогадки це одне , а погляд професіонала- зовсім інше
Так. Хай малює як хоче і що хоче)) Навіть якщо дитина малює щось ’насторожуюче’ це неблагополуччя не означає. З проективними методиками краще працювати вже підліткам, або дорослим коли людина може пояснити чому вона малює і проаналізувати як вона поводила себе коли малювала. До того ж до психолога варто звертатися, коли дитину щось турбує, або Вас, а не через малюнок
Кота в нас нема. Він живе в моїх батьків.Мама на малюнку ’веселушка’, зі слів дитини , я завжди в хорошому настрої
Тато з планшетом і в робочому одязі
Тато з планшетом і в робочому одязі
Якщо є якісь сумніви щодо дитини, то я б шукала психолога за рекомендаціями, в міських фб групах діляться інформацією
Дитина в себе на першому місці.
Потім мама. На вашу думку веселушка, але дитина вас намалювала без посмішки і без вух - ви його не чуєте.
Тато далеко, значить так і в житті.
Ще є кіт, на рівні тата :)
Потім мама. На вашу думку веселушка, але дитина вас намалювала без посмішки і без вух - ви його не чуєте.
Тато далеко, значить так і в житті.
Ще є кіт, на рівні тата :)
Може є такий психолог , який хотів би перевірити свою ’фаховість ’. Ми будемо один одному корисні)
Та ладно.
В мене було таке питання, взяла малюнки, дитину і пішла до психолога. За один раз все розказала.
Психолог в садочку не змогла 🤪
В мене було таке питання, взяла малюнки, дитину і пішла до психолога. За один раз все розказала.
Психолог в садочку не змогла 🤪
Чуть добавлю.
Ребенок себя не чувствует частью семьи. И рисовал он себя последним, и ему было все равно, куда приткнуть мальчика.
Мама без улыбки.
Ребенок себя не чувствует частью семьи. И рисовал он себя последним, и ему было все равно, куда приткнуть мальчика.
Мама без улыбки.
Я вам безкоштовно таку пораду дам
Що до психолога треба Вам особисто, а не дитині. Це ви шукаєте, що не так?
В 9 років можна вести розмови з дитиною таким чином, щоб обійтися без малюнків. Вони показові у більш ранньому віці, коли не кожен може висловитися
Що до психолога треба Вам особисто, а не дитині. Це ви шукаєте, що не так?
В 9 років можна вести розмови з дитиною таким чином, щоб обійтися без малюнків. Вони показові у більш ранньому віці, коли не кожен може висловитися
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу