Репресированный родственник

А нецінних, значить, можна було?

Сподіваюсь, Ви погоджуєтесь, що не нормальні часи були.

Одразу після революції так) але зі слів своїх предків нічого нормально страшного не було. Окрім вітчизняної війни. Я народилася уже за нормальних часів. І застала країну для людей. Найкращі для мене спогади. І автобуси по селах ходили новенькі, і перше чортове колесо в місті ( яке вже 30 років стоїть, бо в незалежній не має грошей ні на ремонт, ні демонтаж). І в села не то що автобуси не ходять, вже й доріґ не має. А дитина моя ходить в садок, де майданчик все ще часів СССР. За незалежність нічого нового не встановили. І у старшого в школі теж саме

Одразу після революції так) але зі слів своїх предків нічого нормально страшного не було. Окрім вітчизняної війни. Я народилася уже за нормальних часів. І застала країну для людей. Найкращі для мене спогади. І автобуси по селах ходили новенькі, і перше чортове колесо в місті ( яке вже 30 років стоїть, бо в незалежній не має грошей ні на ремонт, ні демонтаж). І в села не то що автобуси не ходять, вже й доріґ не має. А дитина моя ходить в садок, де майданчик все ще часів СССР. За незалежність нічого нового не встановили. І у старшого в школі теж саме

Может уже реабилитирован? Мой прадед был расстрелян в 38-м году. В 80-е был реабилитирован, и в архивах это есть, у меня есть распечатка.

Під інтелегенцією ви розумієте недолугих писак і іже бомонд? Які нічого не вартували, а лише балачки свої вели. Тій інтелігенції напевно і цар батюшка мішав, а потім і совєти. Цінних людей ніхто ніколи не розтрілював.

Відновить хоч каплю справедливості.

Завжди було за що. Просто так нікого не репресували. Якщо що то мій дід був кулаком, його розкулачували, але навіть за відверту неприязнь до влади не репресували. І голоду в 33 мої родичі не бачили. Зараз модно стало прибрехувати і все валити на СССР. Більшого зубожіння і розрухи ніж зараз в нашій країні не було.

Завжди було за що. Просто так нікого не репресували. Якщо що то мій дід був кулаком, його розкулачували, але навіть за відверту неприязнь до влади не репресували. І голоду в 33 мої родичі не бачили. Зараз модно стало прибрехувати і все валити на СССР. Більшого зубожіння і розрухи ніж зараз в нашій країні не було.

Завжди було за що. Просто так нікого не репресували. Якщо що то мій дід був кулаком, його розкулачували, але навіть за відверту неприязнь до влади не репресували. І голоду в 33 мої родичі не бачили. Зараз модно стало прибрехувати і все валити на СССР. Більшого зубожіння і розрухи ніж зараз в нашій країні не було.

Ничего страшного не было. .. у деда было 12 детей. Пришли корову забирать, не дал, пригрозил. Его спасло то, что занимал должность в селе какую-то, а то бы тоже расстреляли.

Одразу після революції так) але зі слів своїх предків нічого нормально страшного не було. Окрім вітчизняної війни. Я народилася уже за нормальних часів. І застала країну для людей. Найкращі для мене спогади. І автобуси по селах ходили новенькі, і перше чортове колесо в місті ( яке вже 30 років стоїть, бо в незалежній не має грошей ні на ремонт, ні демонтаж). І в села не то що автобуси не ходять, вже й доріґ не має. А дитина моя ходить в садок, де майданчик все ще часів СССР. За незалежність нічого нового не встановили. І у старшого в школі теж саме

Одразу після революції так) але зі слів своїх предків нічого нормально страшного не було. Окрім вітчизняної війни. Я народилася уже за нормальних часів. І застала країну для людей. Найкращі для мене спогади. І автобуси по селах ходили новенькі, і перше чортове колесо в місті ( яке вже 30 років стоїть, бо в незалежній не має грошей ні на ремонт, ні демонтаж). І в села не то що автобуси не ходять, вже й доріґ не має. А дитина моя ходить в садок, де майданчик все ще часів СССР. За незалежність нічого нового не встановили. І у старшого в школі теж саме

Ничего страшного? у моего прадеда всю семью расстреляли, он один остался. Его в Сибирь отправили. И все потому, что их семья жила , благодаря упорному труду, лучше, чем большинство бухающих селян. И как это можно рассуждать - ценных не расстреливали, т.е. если вы сейчас по мнению общества не очень ценны, вас можно убить?

Значит Вашим родственникам повезло. У дедушки были родители кулаки, забрали все. Не спросили , чем детей кормить. Прабабушку забрали в тюрьму за колоски, но повезло и отпустили. Хотя трое детей было. Знаю лично дедушку, которого толь за то что перекрестился и кто то увидел отправили в лагеря. А так случаев много очень, так что ...
У мужа дед отправил родственников в лагеря, детей тоже. Дети погибли, взрослые не знаю как.

Завжди було за що. Просто так нікого не репресували. Якщо що то мій дід був кулаком, його розкулачували, але навіть за відверту неприязнь до влади не репресували. І голоду в 33 мої родичі не бачили. Зараз модно стало прибрехувати і все валити на СССР. Більшого зубожіння і розрухи ніж зараз в нашій країні не було.

Не так? Нічого собі заявка. Ви про трійки і роботу нквд звідки вчили? По яких джерелах?
Срср репресіями, червоним терором заморив більше людей чим загинуло у будь-якій війні. І справи там шили якраз за ніщо в більшості. Якщо чимось на їх думку провинився один в родині, то знищували всю сім´ю, не жаліючи ні дітей, ні родичів. Коли червоні зайшли у Львів перше що зробили, зібрали всю інтелігенцію і розстріляли. Просто за те, що це були представники української культури та науки...

Я бы по другому сказала: не огорчится ли автор, узнав из архивов, что реально было за что. По рассказам все белые и пушистые, но ведь это не так.

А вы уверены,что он не реабилитирован?

Простите, конечно, но сколько лет родственнику? В моем мозгу высвечиваются трехзначные цифры

Завжди було за що. Просто так нікого не репресували. Якщо що то мій дід був кулаком, його розкулачували, але навіть за відверту неприязнь до влади не репресували. І голоду в 33 мої родичі не бачили. Зараз модно стало прибрехувати і все валити на СССР. Більшого зубожіння і розрухи ніж зараз в нашій країні не було.

Значит Вашим родственникам повезло. У дедушки были родители кулаки, забрали все. Не спросили , чем детей кормить. Прабабушку забрали в тюрьму за колоски, но повезло и отпустили. Хотя трое детей было. Знаю лично дедушку, которого толь за то что перекрестился и кто то увидел отправили в лагеря. А так случаев много очень, так что ...
У мужа дед отправил родственников в лагеря, детей тоже. Дети погибли, взрослые не знаю как.

А за моего прадеда узнали только в 2006, что был расстрелян в 1938 (дали свидетельство о смерти) в Быковнянском лесу. Был учителем украинского языка, донес на него (не так учил) сосед с которым вместе ездили поступать, но он не поступил, зависть. Сын соседа потом перед дедушкой извинялся за отца. Прабабушка всю жизнь его ждала, так и не дождалась, после задержания (по архивным данным) он прожил всего месяц до расстрела.

Нашего прадеда тоже почти сразу расстреляли, арестовали 7 октября, расстреляли 14 октября. Настучали свои же односельчане, нищеброды, которые работать не хотели, ничего не имели, а прадед открыто и говорил: почему я должен этим оборванцам и алкашам отдавать то, что заработал? Критиковал советскую власть.
Документы открыли тоже в 2000-х, там и фамилии тех, кто настучал, даты ареста, расстрела. Реабилитирован был в 1989 году

Доносили люди, обычные, простые люди из народа. Соседи, даже родственники.
Не было бы столько доносов - не было бы столько репрессированных? Получается, невинных расстреливали, но тогда многие живущие сейчас - потомки выживших, которые клеветой, доносами способствовали убийствам.
Не обеляю власть, но и ’простой народ’ внёс свою немалую лепту в репрессии.
И мы, живущие сейчас, никогда не узнаем, были ли наши выжившие предки теми самыми доносчиками.

Мого прадіда розкуркулювали двічі. Хату спалили в 2018 році самі люди, а не влада. Ті хто думав, що дід не справедливо нажив майно. Половина земель навколо села належала діду. Ще його пращури їздили в Америку на заробітки. Привезли золото і купили землю, обробляли. Але нашим людям, очі муляло ото багатство. А в 1933 старшого сина зарізали, коли односельчани кіз крали, а він вийшов вночі з хати. Коли забрали корів, дід завів кіз. Дід працював на ж/д У Вінниці, а баба з дітьми в селі жила. От люди і навідувались часто самі до баби, ділити майно. А замість пшениці сіяли спельту. Її теж ніхто не забирав. Після вбивства сина, дід взагалі перебрався до лісу далеко від людей. Зараз село дійшло майже до лісу і хатина прабабці на окраїні метрів за 200 від села. Минулого року приїзжали, то стіни впали. Люди бляху зняли з покрівлі, то вже і стіни завалилися. Ще знайшли царські паперові гроші з єкатериною і пачку акцій. Паперові, майже зітліли. Краще б золото))) але баба казала, що дід панське десь заховав у лісі. Але був настільки відданий своєму пану, що навіть дітям не сказав де. В війну в 45 пропав без вісти в Чехії, вже після 9 травня. Прабаба казала, що певно подався до свого пана. Тому що бабу німці згвалтували і народився в неї син від німців. Кажуть дід повертався в село, його бачили. А коли дізнався то подався геть. Так все життя і чекали мої, що десь з´явиться прадід. Особливо моя бабця, її здали в дитбудинок. Потім забрали родичі прадіда. Бабці моїй дали освіту і мали гроші. Думаю дід таки взяв золото пана, лишив частину родичам і подався в Європу. У нас ще залишилось 2 пятки золотих від того спадку.

На якій території, у якому місті жив ваш дід? Де не було голоду?
Конкретно село чи місто напишіть?

Жмеринка, Шаргород, Вінниця. Мої предки по мамині лінії жила там. Ніколи ні про який голод ніхто не чув