Фізична та психічна реабілітація після COVID-19

Не дивлячись на те, що кількість людей, які повністю одужують після зараження вірусом COVID-19, досить висока, лишається й певна частка тих, у кого з’являються ускладнення. Реабілітація після коронавірусу полягає у відновленні фізичних та психічних здібностей після хвороби.

COVID-19 – вірус, що поширюється за допомогою збудника SARS-CoV-2 та передається між людьми. Симптоматика може відрізнятись у кожного хворого, проявлятись або не проявлятись зовсім у легкому або важному стані.

Особливої підтримки потребують люди, що відчували важкі симптоми коронавірусу. Під час відновлення їм може знадобитись фізіотерапія, легенева та когнітивна реабілітація, а також підтримка та покращення психічного рівня здоров’я.

Попередні дані, опубліковані на сайті ScienceDaily, говорять про те, що ускладнення, серед яких ураження серця та легень, з часом зменшуються, органи повертаються до нормального функціонування у випадку, якщо надати хворому невідкладну реабілітацію.

У цьому матеріалі ви дізнаєтесь, яким людям та чому потрібна реабілітація після коронавірусу, які є типи допомоги хворим тощо.

Кому потрібна реабілітаційна допомога після COVID-19?

Про це говорить фахівець «Медичного  центру – Східниця » Буцяк Ірина Юріївна.

Вплив коронавірусу на організм людини вельми різноманітний. Згідно зі статистикою, близько 81% хворих мають легку або середню тяжкість симптомів, можуть одужати без надання нагального медичного лікування. Близько 14% хворих мають яскраво виражені важкі симптоми, що тривають від кількох тижнів до місяців.

У деяких пацієнтів відстежується «тривалий COVID-19». Його поява спричинена подовженим терміном прояву симптомів – близько кількох тижнів/місяців від дати безпосереднього ураження. Народна назва таких пацієнтів – «вантажники».

Саме таким пацієнтам, а також тим, хто тяжко одужує після ураження коронавірусом, необхідно надавати реабілітацію для пришвидшення подолання хвороби.

Згідно з ВООЗ, до наслідків ураження COVID-19 належать:

• Ушкодження легеневої системи;
• Пошкодження серця або його запалення (міокардит та перикардит);
• Порушення пам’яті, втрата концентрації уваги;
• Зміна станів кровоносних судин та власне крові, наприклад, її згортання;
• Прояви наслідків серцевих нападів, інсульту, ТЕЛА;
• Тривога та депресія;
• Біль у м’язах та суглобах;
• Стан хронічної втоми.

Пацієнти, які отримували штучну вентиляцію легень під час лікування від COVID-19, можуть мати більшу кількість ускладнень, що проявляються у мареннях, травмі дихальних шляхів тощо. Тривалий період лікування та перебування у відділенні інтенсивної терапії викликає послаблення м’язів та відчуття втоми.

Основні види реабілітації від COVID-19

У цьому розділі знаходиться інформація про види реабілітації, які можуть застосовуватись до хворих на коронавірус, та його наслідки у перспективі.

Фізична реабілітація

Деякі пацієнти, що знаходяться у стані одужання від вірусу COVID, можуть потребувати фізичної реабілітації. Вона спрямована на відновлення нормальної діяльності організму, зменшення наслідків від тривалої самоізоляції або перебування у лікарні.

Фізична терапія допомагає пацієнтам зі зниженим рівнем сили, поступово відновлює самостійний рух та витривалість організму.

Згідно з даними Всесвітньої конфедерації фізичної терапії, фізична терапія для пацієнтів з COVID-19 спрямована на:

• Відновлення роботи м’язової системи;
• Зменшення впливу на психічний стан людини унаслідок втрати або обмеження самостійної рухливості;
• Повернення до звичного життя.

Методи, які використовуються фізіотерапевтами, залежать від самого пацієнта та стадії одужання, на якому він перебуває, підбираються індивідуально. У випадку, якщо людина все ще госпіталізована, фізична терапія складається з:

• Допомоги та навчання людини, як змінити положення тіла у ліжку;
• Виконання пасивних рухів, спрямованих на покращення рухливості суглобів (виконується безпосередньо фізіотерапевтом за пацієнта);
• Виконання вправ на розтягування, що можна виконувати у ліжку або біля нього;
• Допомога під час практики з самостійного ходіння без сторонніх предметів.

Після того, як людина виписується з лікарні, фізіотерапевт може порекомендувати аеробні вправи, які можна виконувати самостійно, наприклад, підійматись та спускатись зі сходів. Використовуються під час фізіотерапії й тренування опору низької ефективності,  до яких належать присідання або перенесення легких предметів. Ще один варіант – комплекс вправ, що покращують координацію рухів та рівновагу.

Варто відзначити, що деякі пацієнти, які мають «тривалий COVID», скаржаться на погіршення прояву симптомів захворювання після початку виконання фізичних вправ. Це явище відоме, як нездужання після навантаження (PEM).

Саме тому Національний інститут здоров’я та досконалості допомоги (NICE) з Великої Британії радить фізіотерапевтам не використовувати градуйовану ЛФК для лікування пацієнтів з тривалим коронавірусом.

Якщо пацієнт відзначає, що його симптоматика погіршується під час або після тренувань – необхідно його припинити та відпочити. Кожен, хто одужує від COVID-19, має ретельно стежити за своїми тренуваннями, щоб не відчувати нездужання після навантаження, не отримати травму або інші побічні ефекти.

Легенева реабілітація

Деякі пацієнти, що нездужають на COVID-19, скаржаться на погіршення легеневих функцій протягом тривалого терміну. Особливо яскраво це проявляється у пацієнтів, що мають супутні хронічні захворювання, які вражають легені, наприклад, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).

Легенева реабілітація, яку ще називають дихальною терапією, має такі цілі:

• Зменшення рівня задишки;
• Збільшення місткості легень;
• Лікування легеневих ускладнень;
• Поліпшення стану психічного здоров’я через наслідки респіраторної симптоматики.

Подібно до фізіотерапії, дихальна також спрямована на покращення роботи м’язової системи та підвищення її витривалості. Підвищення рівня активності під час фізичних навантажень позитивно впливає на дихання, робить його вільнішим.

Деякі вправи можуть покращити стан та полегшити такі симптоми, які задишка, хрипи та постійний кашель. Серед таких – коригування ритму дихання пацієнта, використання технік для зміцнення дихальних м’язів та тренування з відхаркування, що очищують легені від слизу.

Когнітивна реабілітація

Окрім зниження фізичної активності та об’єму легень, COVID-19 чинить вплив на нервову систему пацієнта, включно з мозком. Деякі люди скаржаться на зміни, що трапились у пізнанні.

Згідно з матеріалом, опублікованим у журналі Lancet у 2020 році, люди з «тривалим коронавірусом» можуть мати:

• Проблеми з пам’яттю та концентрацією уваги;
• Мозковий туман;
• Швидкі зміни настрою;
• Втрату смаку та/або запаху.

Люди, що мають важкі симптоми COVID-19, також здатні відчувати когнітивні зміни. Близько 80% пацієнтів, які перебувають на штучній вентиляції, відчувають марення включно з галюцинаціями. Важкохворі, які не потребують штучної вентиляції, на 20-40% рідше зустрічаються з такими змінами.

Лікарі й досі займаються вивченням кращих способів, як зменшити ймовірність появи таких ускладнень. Проте когнітивно-реабілітаційна терапія (CRT) допомагає впоратись з наслідками коронавірусу та потенційно швидше одужати.

CRT спрямована на втілення на практиці моделей, що впливають на мислення та поведінку, допомагають зміцнити когнітивні здібності пацієнта. До таких вправ належить тренування пам’яті, розумові вправи, заняття з логопедом, а також психологічна підтримка від спеціаліста у випадку, якщо людина відчуває себе розгубленою та дезорієнтованою.

Психічна реабілітація

Важка хвороба може негативно вплинути також й на психічний стан людини. Деякі з пацієнтів, що подолали коронавірус, зазнають психологічних травм, які є нормальною реакцією організму на підвищений рівень стресу.

Перебіг COVID-19 може викликати занепокоєння, депресивний стан, або так зване роз’єднання, коли людина відключається від думок, почуттів та переживань. Люди, що переживають настільки травматичну подію, можуть пам’ятати про її перебіг не чітко, запам’ятати лише фрагменти тощо.

Деякі з пацієнтів, що переживали таку травму, отримують так званий посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), який проявляється у нових симптомах – підвищеному рівні збудливості, кошмарах, нав’язливих спогадах. За даними NCBI, особливо яскраво це проявляється у пацієнтів, які перебували у реанімації або яким надавалась екстрена медична допомога.

Окрім впливу COVID-19, ускладнення або хронічні, довгострокові симптоми, що виникають у пацієнтів, можуть бути різноманітними та складними. Згідно з даними Національного інституту психічного здоров’я (NIH), люди, що мали супутні хронічні захворювання, частіше стикались з депресивними станами.

Однак пацієнтам доступні сучасні методи лікування та допомоги під час травматичних подій, посттравматичному стресовому розладові, депресії та інших психічних розладів, що можуть виникнути під час боротьби з коронавірусом.

Особливу користь під час лікування та психічної реабілітації мають особисті візити до психолога або навіть онлайн-заняття, відвідування груп підтримки людей з психічними захворюваннями, а також груп тих, хто переборов COVID-19. Рекомендуються й заняття, які позитивно впливають на зменшення стресу та рівня тривоги. Наприклад, йога або вправи на уважність.