У мене крик душі.. Хочу виговоритись. Боже, я так втомилась! Постійно хочу жерти

Зранку хочу жерти. Поснідаю - знову хочеться зжерти щось смачненьке. Цілий день хочеться щось таке зжерти... Поїсиш і обов´язково ще щось хочеться пожерти. Про вечір взагалі мовчу. Ми вечеряли о 21 год (гречку, мяся, помідори), а я бля*ь знову хочу жерти! Нє, ну, бл*, скільки можна хотіти жерти?!! Що це за життя таке, бля*ь?!! Увесь час хотіти їсти. Я уже що хочеш робила, харчувалась як хочеш, оце трави пю місяць і от лежу зараз заснути не можу хочу жерти. Ненавіжу оту сутність в собі, яка вимагає їжі(( Ну, от як зрозуміти в чому причина неприємного відчуття в шлунку? Я не можу його витримати. Хочеться піти пожерти... Пожерти, бля*ь! Не поїсти! Саме жерти хочеться(((( Боже, коли це скінчиться? Коли я поживу нормально? Нах ми народжуємось так страждати? Це звичайно не проблема. У людей є складні і дійсно серйозні проблеми, а не оце, що я кажу. Але я уже не можу. Я не знаю, як можна це змінити. Руки опускаються((( Хочеться жити і не думати про ту їжу, їсти маленькими порціями, а не по три тарілки супу зїсти, бо він такий смачний... Або мій обід - гречка тарілка ціла, відбивні 7 шт, помідори 200 грам... Ітого 600-700 грам порція... Менше мені мало... Як так жити і стільки жерти? Це ж бабла уходить... Я уже не кажу скільки ми гавна купляєм і з´їдаєм. Боже, як хочеться забути про це як про страшний сон(((( Люди, які не залежать від їжі - ви дуже щасливі люди. Подякуйте долю за те, що не відчуваєте постійний голод. А я йду все ж таки їсти... Все-таки не засну від того розпирання в шлунку(((