Розлучатися чи спробувати жити разом?

У стосунках ми 5 місяців. Обом за 30, працюємо, живемо окремо. Зустрічаємося протягом тижня, у вихідні. Їздили разом відпочивати.
Начебто у відносинах все більш-менш нормально, але останнім часом чоловік наполягає на тому, щоб ми з´їхалися. А мене не влаштовує те, як він живе та веде побут. Спробую коротко пояснити: має невелику зарплату (13-14 тисяч), якої, як я вже бачу, не вистачає навіть йому одному. Майже половину він віддає за орендоване житло. Самі розумієте, що на 7 тисяч особливо не пошикуєш. Харчується він дуже скромно, одягається також. За цей час я дійшла висновку, що додаткового заробітку він не матиме, і міняти роботу ніхто не збирається. Тобто, в перспективі, якщо я житиму з ним, то можу повністю розраховувати лише на свою зарплату. Фінансово допомагати мені він просто не потягне. Ну, хіба що якісь дрібні подарунки, на кшталт букета квітів.
Думаючи на перспективу, розумію, що якщо ми зареєструємо відносини, я завагітнію і втрачу свій заробіток, годувати сім´ю, платити за житло і забезпечувати дитину він не зможе. Намагалася відверто про це поговорити, пояснити, що мене такі перспективи не влаштовують. Він заперечує, вважає, що заробляє добре. Грубо кажучи: ось він ходить у -2 у легкій куртці і йому нормально. Він не бачить причин купувати щось тепліше. Відповідно, так маю жити і я.
Як пояснити людині, що маємо різні життєві цінності? Чи все це нісенітниця, треба з´їжджатися, жити разом і разом чогось досягати? Поділіться своїм життєвим досвідом)