Що робити з чоловіком?

Потрібен погляд зі сторони, мене просто криє, треба комусь виговоритись...
Всього трешу не описати, постараюсь коротко і по суті: одружені 14 років, двоє дітей. Ми обидвоє з бідних сімей, житла не було, жили на зйомі. В зв´язку з цим чоловік більшість цього часу їздив по заробітках, я вдома з дітьми, купили спільну квартиру, приїжджав раз в 3 міс-пів року. Все це, звісно, відбилось на стосунках( З´ясувалось, що були зради з його сторони, що сильних почуттів до мене вже немає, приїжджає додому більше заради дітей і щоб полежати, відпочити, робити по дому нічого не хоче. Мене це все задовбало, я поставила питання руба: або подавай на розлучення і їзди собі далі, або влаштовуйся на роботу тут, або їдемо всією сім´єю туди. Звісно, він звик жити сам-один, в своє задоволення, кричить, що поїде знову сам, на розлучення не подає, "хочеш - ти подавай", він і не проти, а напевно тільки би і за, нас туди забирати теж звісно не хоче, його фраза "ще там мені тебе бракувало" говорить за все, безвідповідальний і швидше всього там є "фея", тому він і тут не хоче бути. В мене вже який тиждень істерика, я не знаю, що мені робити, розумію, що боротьба за так звану "сім´ю" потрібна тільки мені, йому на все повністю наплювати, людина приїхала і їде. Не розлучається, бо це на довго затягнеться, треба чекати тут місяць, а він вже від Нового року тут сидить, в нього на це часу немає, хоче їзати і щоб я подала, а він просто підпише. А потім поїде і до побачення, всі турботи, дім, робота, діти далі на мене, він подзвонить з-за кордону до дітей раз в 2 тижні (вже було таке, що до дітей і 3 тижні не дзвонив, до мене взагалі не дзвонить), і ще щоб якісь гроші вислав, то би було добре. От що робити? Вправте мозги, кидайте тапки. Готова..