показать весь текст
121
0
У нас тихий город и я не говорю «хрен им» ибо невозможно уже смотреть на то, что делают со страной и людьми эти скоты . Я не знаю какой выход , как правильно, но это надо заканчивать . Пока не стёрли всю Украину
О, это вы та бабка из атб, которая в первый день мне заявила-ой, да оно как в Грузии будет!
Хотя уже тогда стало понятно, так как в Грузии не будет точно .
Хотя уже тогда стало понятно, так как в Грузии не будет точно .
Я знаю кто стреляет, знаю кто враг. И вижу сколько людей получает помощь с первого дня с помощью стрима его. Там информация сиюминутно поступает из гарячих точек и сразу идёт обратная связь от тех кто готов помочь.
Так само і тій в якій півторарічна дитина загинула яка ще 11 днів назад в пасочкі гралася. Але це не вина України. Це вина тих яких у нас, попри 8 років війни, називали братами.
Ок. Давайте здавати зброю. Він же цього хоче? Вийдіть, запропонуйте. Ви вже знаєете кого будуть денацифікувати? Вас, мабуть, ні. А інших хто знає...
Це Ви про ворога? Вони голодні почнуть грабувати, озлоблюватися проти нас. Страждати будемо ми, звичайні люди.
І дивно, що ми намагаємось не говорити про подібне, про скалічених/ убитих діток.Щоб чиясь психіка не постраждала. Зате співчуваємо рашистам, гарячим чаєм відпоюємо
Ви постійно нагнітаєте та подбиваєте. Хрін їм кажуть і ті хто на передовій. Чи їм також забороняється?
Домовлятися треба. Крим і так не наш вже давно де факто. Або ні, давайте краще вимолювати ще зброю. Хай б´ються до останнього. Але не забувайте що їх більше, зброї більше, це не кажучи про ядерну зброю
Я навіть не здивуюся, якщо незабаром волонтери будуть організовувати збори для ’нещасних’ рашистів. Тьфу.
Я верю в победу, если что кидаем в меня тапкам. Я вам расскажу так, моему мужу снился сон, что у него будет сын за год до рождения. Потом мне снилось, что сын, когда была беременна. Сейчас моему мужу снится, что мы будем жить в США.
Що я можу вам, підписнику шарія, написати? Домовляйтеся. Ви навіть щодо зелених коридорів слухаєте цього покидька і кричите про домовленості. Вони озвучені. Вони не підходять. На поступки хйло не йде. Ніхто не буде зараз віддавати зброю та здаватися. І досить вже бігати по темам розхитуючи людей.
Я теж вірю в перемогу. Мене дуже лякає якою ціною, але я ще вірю в чудо. Не знаю в яке, але вірю. Щось трапиться. Для нас гарне.
Одні гинуть, трясуться від страху по підвалах. А інші - відсиджуються в Буковелі або ін. місцях. Одягнули вишиванки і чекають, коли можна буде вилазити і плакатись, як вони люблять Україну
Я верю в дипломатию. Считаю, что человеческая жизнь это самое ценное и важное что может быть! А вы верьте во что хотите, хоть в волшебную силу кастрюль.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу