Дівчатка, знаходжуся з початку війни у каштановому місті, дякуючи Богу зараз поки що тут спокійно)))
Проте розумію, що треба вже щось вирішувати з подальшим життям, або ж, хоча б, на майбутні пів року Стоїть зараз вибір:
1) поїхати в Молдову, там в мене є робота, та й зарплата була досить висока (компанію просто перенесли з Києва), зможу квартиру там знайти, гроші відкласти, як робила це раніше.
2) поїхати в Німеччину, є знайомі, в яких я зможу пожити 2 тижні, а потім вже сама, мову знаю на рівні носія, проте взагалі нічого там немає, окрім знання мови. Є варіант перевестится в університет там(радить мама, прям наполягає), і навчатися та жити в гуртожитку, проте взагалі не те, чого б я хотіла. Завжди хотіла жити тільки в Україні. Та й питання з університетом досить складне. Тобто не факт взагалі, що зможу перевестися. А їхати і останні гроші витрачати просто так, не дуже б хотілося. Мама наполягає на Німеччині, бо тоді могла б забрати усю родину, чи хоча б сестру. Та я не впевнена, що з такої ситуації, яка у нас всих склалася, можна побудувати досить успішне майбутнє.
Взагалі не знаю, яке рішення прийняти, чи може залишатися де я зараз, та якось намагатися жити. Щоб ви зробили на моєму місці?
Проте розумію, що треба вже щось вирішувати з подальшим життям, або ж, хоча б, на майбутні пів року Стоїть зараз вибір:
1) поїхати в Молдову, там в мене є робота, та й зарплата була досить висока (компанію просто перенесли з Києва), зможу квартиру там знайти, гроші відкласти, як робила це раніше.
2) поїхати в Німеччину, є знайомі, в яких я зможу пожити 2 тижні, а потім вже сама, мову знаю на рівні носія, проте взагалі нічого там немає, окрім знання мови. Є варіант перевестится в університет там(радить мама, прям наполягає), і навчатися та жити в гуртожитку, проте взагалі не те, чого б я хотіла. Завжди хотіла жити тільки в Україні. Та й питання з університетом досить складне. Тобто не факт взагалі, що зможу перевестися. А їхати і останні гроші витрачати просто так, не дуже б хотілося. Мама наполягає на Німеччині, бо тоді могла б забрати усю родину, чи хоча б сестру. Та я не впевнена, що з такої ситуації, яка у нас всих склалася, можна побудувати досить успішне майбутнє.
Взагалі не знаю, яке рішення прийняти, чи може залишатися де я зараз, та якось намагатися жити. Щоб ви зробили на моєму місці?
74
0
Те що Ви описали все добре, але тільки Вам відомо що відчуваєте при думці якщо втілите в життя хоч один з варіантів. Невже нема такого, що хочеться більше всього? Я б залишилася і поки залишаюся, але головний стимул зараз робота, яку я не втратила
Едьте и ничего не бойтесь. Я так поняла, что Вы молоды. Ваша задача сохранить генофонд Украины! Вернетесь, как будет спокойнее, обязательно вернетесь. Поддерживаю слова мамы!
я б, чесно кажучи, хотіла в Молдову, проте не знаю, як відреагують рідні, якщо не приймуть мого такого рішення
Мабуть ваше життя важливіше ніж думка рідних. Ви маєте самі стати щасливою і задоволеною життям людиною. А не приносити в жертву свої плани заради того щоб ощасливити рідних.
Ваша жизнь и Ваш выбор. Родычей с их желаниями жить заграницей Вашими силами - в сад. Хотят Германию пусть сами едут, а то удобненько приносить в жертву кого-то другого.
якщо ви за це хвилюєтесь, то допускаєте що можуть відреагувати не позитивно. Можливо спробуйте обережно прощупати почву)) якось натякнути подивитись реакцію, більше говоріть, головне зараз не сваритися ще з рідними, а пояснювати шо вам буде так краще
Успіхів Вам, будь яке рішення нехай буде правильним 😉
Успіхів Вам, будь яке рішення нехай буде правильним 😉
19))) прошу не питайте, що я роблю на совєтчиці, хотілося почути більш досвідчених людей, можливо погляд зі сторони
Молдова. Будет работа, еда, жилье, ЖИЗНЬ. Это Главное. А переводиться в Германию, там скитаться без денег-явно сейчас не вариант. Карьеру и учебу будете строить после войны. Сейчас- просто выжить. Кстати, если что-то потом и в Молдове начнется- из нее переедете в Германию. А сейчас-Молдова-идеально.
Їдьте в Молдову. З того, що Ви написали, я зрозуміла, що маму турбує доля сестри і вона дуже хоче, щоб Ви проклали доріжку і влаштували її життя там. В Молдові робота, ближче знаходиться і Ви себе однозначно забезпечите, а там у нас все закінчиться і повернутись додому.
забрати хоча б, якщо не дай Боже, в моєму рідному місті вже буде небезпечно.
Я підтримую і її думку, бо також дуже хвилююся за родину, проте розумію, що в Німеччині, навіть якщо я переведуся в університет, отримаю гуртожиток, не факт, що зможу допомогти, як би я цього не хотіла.
Сказала, що якщо я хочу їхати в Молдову, або ж просто в Німеччину, але не в університет, то віддасть всі свої заощадження, проте потім, якщо буде небезпечно, їм не вистачить грошей навіть на квиток, щоб виїхати.
Хоча я планувала повністю за свій рахунок переїзд, свої особисті заощадження у меня є, так як я працювала, і все відкладала, на декілька місяців вистачить, проте потім, не знаю як буде. В планах брати батьківські кошти у такий скрутний час, навіть в думках не було.
Я підтримую і її думку, бо також дуже хвилююся за родину, проте розумію, що в Німеччині, навіть якщо я переведуся в університет, отримаю гуртожиток, не факт, що зможу допомогти, як би я цього не хотіла.
Сказала, що якщо я хочу їхати в Молдову, або ж просто в Німеччину, але не в університет, то віддасть всі свої заощадження, проте потім, якщо буде небезпечно, їм не вистачить грошей навіть на квиток, щоб виїхати.
Хоча я планувала повністю за свій рахунок переїзд, свої особисті заощадження у меня є, так як я працювала, і все відкладала, на декілька місяців вистачить, проте потім, не знаю як буде. В планах брати батьківські кошти у такий скрутний час, навіть в думках не було.
Девушка, мнение всех со стороны - Молдавия, Ваше желание - тоже.
Мнение мамы...мамы иногда тоже ошибаются. В семье есть пример просто: ехали как-то я, моя мама (старшая из сестер), мамина самая младшая сестра с мужем и младшей их дочкой на свадьбу дочки средней маминой сестры, как-то в дороге моя мама спрашивает свою младшую сестру, как там её сын учится в институте, как успехи, есть ли девушка и может по окончании ВУЗа тоже свадьба, тетя отнекивалась, а ее муж сказал, как отрезал (запомнила на всю жизнь я, хотя мне тогда было лет 12-14), что никакой свадьбы, мы его учим в институте (имели в виду, что оплачивают учебу), он обязан доучиться, найти хорошую работу и выучить свою младшую сестру в ВУЗе, т.к.они уже будут на пенсии и не смогут, помочь ей устроиться, а потом уже о женитьбе думать....так и пропахал мой старший двоюродный брат всю молодость на себя и на сестру, на ее трудоустройство и благополучие+понятно, родителям же во всем финансово помогал, что сам и на покупку в кредит финансово не решался, т.к.они все его очень нездорово доили (иначе в его случае не скажешь), а когда решился купить, то возможностей хватало только на однокомнатную на Оболони и жил еще вместе с сестрой, чтобы она не тратилась на жилье...сестра его младшая вскоре вышла замуж, уже 2 детей есть, ей вот в начале марта было 30, а ему 45...так до сих пор не женат и без детей...на столько ему мама с папой промыли голову установками о его обязанностях...
Мнение мамы...мамы иногда тоже ошибаются. В семье есть пример просто: ехали как-то я, моя мама (старшая из сестер), мамина самая младшая сестра с мужем и младшей их дочкой на свадьбу дочки средней маминой сестры, как-то в дороге моя мама спрашивает свою младшую сестру, как там её сын учится в институте, как успехи, есть ли девушка и может по окончании ВУЗа тоже свадьба, тетя отнекивалась, а ее муж сказал, как отрезал (запомнила на всю жизнь я, хотя мне тогда было лет 12-14), что никакой свадьбы, мы его учим в институте (имели в виду, что оплачивают учебу), он обязан доучиться, найти хорошую работу и выучить свою младшую сестру в ВУЗе, т.к.они уже будут на пенсии и не смогут, помочь ей устроиться, а потом уже о женитьбе думать....так и пропахал мой старший двоюродный брат всю молодость на себя и на сестру, на ее трудоустройство и благополучие+понятно, родителям же во всем финансово помогал, что сам и на покупку в кредит финансово не решался, т.к.они все его очень нездорово доили (иначе в его случае не скажешь), а когда решился купить, то возможностей хватало только на однокомнатную на Оболони и жил еще вместе с сестрой, чтобы она не тратилась на жилье...сестра его младшая вскоре вышла замуж, уже 2 детей есть, ей вот в начале марта было 30, а ему 45...так до сих пор не женат и без детей...на столько ему мама с папой промыли голову установками о его обязанностях...
Ну з приводу спокою в місті каштанів це ви звичайно загнули. Їжте в Молдові, якщо ваша компанія там і ви матимете засоби до існування. Німеччина це невизначенність, а тут перспектив поки не видно.
Але, взагалі, сядьте, закрийте очі і подумайте. Відповідь ви знаєте самі. І вона вірна. Ваш мозок вже все опрацював і ви маєте відчути єдино правильне рішення
Если есть возможность продолжать работать и никуда не ехать, то я бы так сделала( я собственно, так и делаю). Но если Вы в каком-то ’горячем’ городе, то надо валить ))) исходя из Ваших данных, я бы ехала в Молдову. Решающее здесь: ваше!!!! (а не родственников) желание жить в Украине.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу