Більше 2 місяців з дітьми закордоном. Для дітей тут однозначно краще, безпечніше, в нас періодичні прильоти є, а будинок в нас 22 пов, в нас 11й, нема де ховатись. Закордоном я відразу пішла на роботу як тільки приїхали. Вже трохи налагодили побут, вивчили місто. А я особливо на вихідних просто помираю від розлуки сім´ї, встати не можу, робити вдома нічого не можу. Знайомі всі в один голос подумай про дітей, роботи нема, ціни жахливі, а там є робота, типу не придумуй. Думаю хоч на тиждень би з´ їдити додому, але на роботі наврят чи відпустять. Війні кінця не видно, чекати невідомо скільки. Мама каже, що от не на війні ж, в інших ще гірше. Так мене це ніяк не тішить, навпаки засмучує. На фоті стресу їм дуже багато, набрала багато, зупинитись не можу. Як взяти себе в руки?
показать весь текст
33
0
90% моїх знайомих які виїхали, саме відпочивають і живуть на допомогу волонтерів та виплати від держави. В Україні нам така розкіш недоступна, ми економіку піднімаємо хоч якось і працюємо.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу