Чи підуть діти до школи 1 вересня?

усі?
бо ж головний критерій, щоб було надійне бомбосховище, тоді можна відвідувати

А можно кто хочет тот пойдет, те кто боится сидит дома

Вообще в потерях. Наш город в оккупации. Старший ребенок числится в школе в нашем городе. Младший должен был идти в первый класс.
Сейчас мы у родственников в другой области, подконтрольной. Что дальше, не знаю..
Просто даже боюсь думать

А чому в ліжку і трусах?
У мене на уроці жодного такого учня.
Моя дитина теж до уроку одягнена не в піжаму й зачесана.

В ЄС навчання мовами країн, в яких буде школа вашої дитини. І саме через це говорити про якусь якість освіти безсенсово в перші кілька років.
Мій син в 4-му класі, ходить місяць в школу в Німеччині. Попередні два роки був карантин, я печалилася про якість освіти в Україні. Зараз у мене та сама печаль і тут, його знання з математики, виявляється, гарні. Елементарні приклади вирішують.
Середня освіта 13 років. Починаю розуміти, чому так довго, такими темпами можна і 20 років вчитися.
Тому радила б вам не заморочуватися, добийте дистанційно ту школу в Україні і оберіть інститут.

Шкода, що за дітей будуть вирішувати батьки. Бо є багато таких, аби випихнути в школу/ садок. А якщо ракета чи бомба??? Ви готові взяти на себе відповідальність?!

Та мене це і турбує, що тут 2 роки, а там треба буде 3 роки довчатись. Зато бонус - безкоштовне навчання в ВУЗі країні, де закінчить школу. Мову за 4 місяці вивчив би до розмовного рівня. Дивилась на Польщу, Латвію, Литву, щоб мова схожа була.

Спробуйте за 4 місяці вивчити мову до розмовного рівня. А потім на цій мові повчити математику.
Безкоштовне навчання є в багатьох країнах, якщо знатиме на достатньому рівні мову країни.

Те що я читала, то має бути рівень С1 для безкоштовного навчання, а це носії. Не знаю чи можливо за 2 роки так вивчити мову.

К осени уже может никаких сирен и не будет.

А вчитися останні два роки середньої школи без такого рівня - можна?
Вам треба визначитися, що ж ви хочете для дитини і що хоче вона сама .
І якість освіти у вашому випадку не є визначальним фактором, вам не здається?

Йому дуже легко дається англійська, тому розраховую і на легкість у вивченні польської. Стосовно освіти, ну в нього математичний склад розуму. Не бачу потреби в глибокому вивченні природничих і гуманітарних наук. А цікавиться він взагалі дизайн- розробками сайтів. Так що, на сьогодні, каша в голові. А стосовно рівня знань, то хоч школи у нас і сильніші, та чомусь більшість стараються поступити в вуз ЕС.

десь читала, що до нр - дистанційка

Тримайтеся і вірте в краще.
Від себе скажу, що вирішила, якщо з 1 вересня буде дистанціцка, то не віддам малого в школу. Піде в 7. Нах мені треба все самій його вчить, нерви і собі і йому псувать.

усі?
бо ж головний критерій, щоб було надійне бомбосховище, тоді можна відвідувати

Не гарячкуйте. Війна - це вагома і страшна причина, а от ковідні карантини до цього року то абсурд.

Ну в нашій школі, на диво, дистанційне із самого початку було на гарному рівні. Та не раз чула як діти відповідають на уроках. Так і хочеться в кінці сказати - молодець, гарно читаєш, з виразом.

А чому в ліжку і трусах?
У мене на уроці жодного такого учня.
Моя дитина теж до уроку одягнена не в піжаму й зачесана.

Збудують тимчасове житло.

Ні. Як не війна , то в карантин заженуть . Освіта в Україні вже декілька років систематично і навмисно знищується.

Якщо зареєстровані ФБ зайдіть в групу ’ батьки sos ’ там якраз активно діляться відгуками про закордонні школи. Одним словом - навчальним процесом це назвати важко.

Перебування з однолітками в комфортних умовах це прекрасно, особливо для дітей молодшої школи. Там більше про ’глибину ’ знань та можливість отримання вищої освіти. І маю живі приклади дітей, котрі живуть в Польщі давно, порівняно з дітьми в Україні знання поверхневі і не глибокі, слабенькі я б сказала.

Та я й не кусаю. Я сиджу і думаю, що робити з дитиною. Закінчувати тут 10-11( 10 клас, 90%, що буде дистанційний) чи везти його до ЕС в офлайн школу. Хлопчина хоч і розумний, та бачу, що таке навчання позначається на продуктивності і прагненнях.

Але чомусь це наші йдуть до Ягеллоньського універу, а не поляки до Могилянки чи Шевченка

Але чомусь це наші йдуть до Ягеллоньського універу, а не поляки до Могилянки чи Шевченка