Сьогодні у мого чоловіка д.н., так сталось, що саме сьогодні він зустрів нашого друга, який був поранений на передовій, і сьогодні, майже виписали з госпіталю. Зараз він у нас. Я його слухаю, і гордість і впевненість прямо розпирає. Я вже зовсім руки опустила, але, дякуючи йому, я знову впевнено чекаю перемогу. Пишу і плачу, слава ЗСУ, вони неймовірні!
показать весь текст
90
0
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу