Вишиванки були постійно в Україні. Це наш національний одяг. На кожен день і на свята різні. На свята більш яскраві з багатою вишивкою.
Думаю, что праздничной. На каждый день носили одежду из неотбеленного льна . Не было у каждой женщины нужного запаса вышиванок, чтобы носить их каждый день . Да и вышить сорочку это дело не двух дней . Обычно девушки вышивали себе рубашку к свадьбе . И для редкого фото одевали
Щоденно носили грубі сорочки лляні,з мінімумом вишивки,а на свята діставали святкові,багаті. Тонка тканина вартувала недешево і нитки яскраві дуже недешево.
А я на початку війни прочитала Кайдашеву сім´ю, там дуже добре описано про сорочки і з якого полотна їх шили.
Моя бабуся носила як повсякденну, правда, сорочка була скромно розшита бісером навколо шиї, не надто розкішна. Я тоді, у 80-их, ще слова вишиванка не знала, але сорочку запам´ятала - така незвична для міської дитини вона була.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу