Из Виа-гры• 08 июня 2022
Ви жалієте в своєму віці, що прожили більшу частину життя не так як вам хотілось
Прочитала таке, що психологи досліджували останні слова людей, які знали, що неминуче помруть незабаром. Здебільшого перед смертю вони казали: "Як жалко, що я все життя жив не так як я цього хотів"
А ви проживаєте життя саме так як хочете, в гармонії з собою? Чи уже почали жалкувати про змарновані роки? Якби ви хотіли жити?
Я маю на увазі про суб´єктивні ваші рішення, які призвели до того, що ви живете саме так, як зараз.
А ви проживаєте життя саме так як хочете, в гармонії з собою? Чи уже почали жалкувати про змарновані роки? Якби ви хотіли жити?
Я маю на увазі про суб´єктивні ваші рішення, які призвели до того, що ви живете саме так, як зараз.
показать весь текст
219
0
Я теж навчалась в аспірантурі, але не захистилась, і всеодно б це багато грошей не приносило теж...
Раніше було таке ’нападами’, а десяток років як (років з 35-40) практично зійшло на нуль, причому я навіть не знаю, чи через вік, чи тому що змінилася епоха, стало багато доступної інформації, налагоджена логістика, і жити реально можна цікаво навіть без кар´єри чи різноманіття в особистому спілкуванні.
Буквально означає ’механічний годинник цокає’. Тому що традиційні годинники зі стрілками працюють зазвичай з ритмічним цоканням. В образному сенсі - життя скороминуче і життєвий час людини невпинно витрачається з кожною миттю.
Щодо жінок ще існує вираз ’біологічний годинник’, тобто планомірна зміна жіночого репродуктивного потенціалу. Вираз про цокання годинника може бути натяком на цю фразеологему... а може й не бути - наприклад, просто нагадувати про тлінність буття.
Щодо жінок ще існує вираз ’біологічний годинник’, тобто планомірна зміна жіночого репродуктивного потенціалу. Вираз про цокання годинника може бути натяком на цю фразеологему... а може й не бути - наприклад, просто нагадувати про тлінність буття.
Шкодую, що вибрала не ту роботу. Люблю її, але дохід нікудишній. Тим не менше працюю там вже 32 роки. Спочатку тримав інтерес закордонних поїздок, потім зручний графік роботи, а тепер вже пізно щось міняти. І ще шкодую, що після смерті чоловіка я пережила палке кохання, за яке мала би бути вдячною долі, але предмет кохання виявився дуже проблемною людиною. Я вже заміжня за іншим, але продовжую спілкуватись з ним і це спілкування тримається на моїй жалості до нього. Краще би я його не знала.
А, як для вас потрахатись важливіше за свою гідність, то ок.
До речі, для секса раз на тиждень можна розлучитись і знайти коханця. Який не буде щоразу вказувати на двері та принижувати.
Але ж ви з чоловіком не стільки через секс живете, вірно?
До речі, для секса раз на тиждень можна розлучитись і знайти коханця. Який не буде щоразу вказувати на двері та принижувати.
Але ж ви з чоловіком не стільки через секс живете, вірно?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу