Из Виа-гры• 08 июня 2022
Ви жалієте в своєму віці, що прожили більшу частину життя не так як вам хотілось
Прочитала таке, що психологи досліджували останні слова людей, які знали, що неминуче помруть незабаром. Здебільшого перед смертю вони казали: "Як жалко, що я все життя жив не так як я цього хотів"
А ви проживаєте життя саме так як хочете, в гармонії з собою? Чи уже почали жалкувати про змарновані роки? Якби ви хотіли жити?
Я маю на увазі про суб´єктивні ваші рішення, які призвели до того, що ви живете саме так, як зараз.
А ви проживаєте життя саме так як хочете, в гармонії з собою? Чи уже почали жалкувати про змарновані роки? Якби ви хотіли жити?
Я маю на увазі про суб´єктивні ваші рішення, які призвели до того, що ви живете саме так, як зараз.
показать весь текст
219
0
Есть то,о чем жалею, конечно!Но была бы возможность вернуться назад во времени,понимаю,что все равно поступила бы так же,т.к. если изменила бы одно,то не было бы всего того,что я имею сейчас,а мне оно слишком дорого! Как-то так))
Ой, а тут вот поспорю.
Мы страну для эмиграции выбирали онлайн - читали в основном местные группы. И очень релевантный срез.
Вот от Германии сразу отказались. И сейчас, когда у людей прошел первый энтузиазм, у них вылазят ровно те проблемы, из-за которых мы решили туда не ехать.
С Испанией, в принципе, такая же история - правда, Испанию мы не выбрали из-за легализации, но в целом по людям и возможным проблемам были правы.
Мы в Словакии - и тоже были правы. Все, что изучала, оказалось так и есть.
У меня пока единственная несостыковка - это Турция. Мы от них отказались, потому что мусульманская страна, для меня все-таки религиозность в целом напряжная. А так-то по отзывам и постам - прекрасно. Но, когда попадаю в Турцию - ну блин не мое. ((( На уровне инстинкта.
Мы страну для эмиграции выбирали онлайн - читали в основном местные группы. И очень релевантный срез.
Вот от Германии сразу отказались. И сейчас, когда у людей прошел первый энтузиазм, у них вылазят ровно те проблемы, из-за которых мы решили туда не ехать.
С Испанией, в принципе, такая же история - правда, Испанию мы не выбрали из-за легализации, но в целом по людям и возможным проблемам были правы.
Мы в Словакии - и тоже были правы. Все, что изучала, оказалось так и есть.
У меня пока единственная несостыковка - это Турция. Мы от них отказались, потому что мусульманская страна, для меня все-таки религиозность в целом напряжная. А так-то по отзывам и постам - прекрасно. Но, когда попадаю в Турцию - ну блин не мое. ((( На уровне инстинкта.
У меня онкология и я, конечно, получив диагноз в 45, переосмыслила все. И поняла, что, вроде жила, как хотела, но как-то не в полную силу. Если так можно выразиться. Мне мало чего хотелось, я мало в чем себя баловала, хотя возможность была. Вот об этом жалею. Мало было чувств, эмоций, сухая жизнь была, вечно в делах, в спешке, в хлопотах разных, хоть и вполне благополучная. Получив диагноз решила, что все поменяю, что каждый свой день, сколько бы мне их ни осталось, буду проживать осознанно, со вкусом, чувствами, без лишней суеты. А тут война :( И снова жизнь идёт не так, как хотелось бы. И, конечно, какое там ’наполнить ощущением счастья каждый день’, когда вокруг такое, война, люди гибнут, дети гибнут и страдают. То есть к моей личной войне с болезнью добавилась война реальная, в стране. Конечно, если б знала, как хрупко ощущение счастья в жизни, старалась бы её по-другому жить.
Яка ж дурість в вашій голові....
А прям обов´язково з одних штанів перелізати на інші? Однією жити соьі в кайф можна прекрасно. Все ж краще, гіж чути постійно ’якщо щось не подобається, то пішла вон’
А прям обов´язково з одних штанів перелізати на інші? Однією жити соьі в кайф можна прекрасно. Все ж краще, гіж чути постійно ’якщо щось не подобається, то пішла вон’
Ото у Вас проблемы! Все только в Вашей голове. Задумайтесь!
И больше уверенности в себе. Тогда все изменится.
Если мужчина любит- он не обращает внимание на вес и наличие ребенка его не пугает.
У Вас просто неправильные установки.
Покопайтесь в настройках))
Жалею что жизнь потратила на шелуху, все время металась, боялась трудностей и усложняла себе жизнь. Никогда не жила спокойно, наслаждаясь жизнью... да много путешествовала, много чего поведала, но так к 46 годам не имею семьи и детей, а это самое главное для человека. Война открыла глаза на многое, очень хочется, если выживем прожить оставшуюся жизнь правильно. Хочу уехать из шумного Киева, жить в своем доме, заниматься творчеством, у меня золотые руки, а я всю жизнь насиловала себя работой в офисе. Хочу сад, собаку корги и любимого мужчину....
Тоже села за руль во время войны, чтобы детей увезти. Но пока каждая поездка для меня стресс( надеюсь пройдёт со временем
я коли зрозуміла, що буду обслугою все життя...подумала нафіг мені це потрібно, ще й ревнивий дуже. Пішла від нього, хоча 7 років жили разом, правда дітей не було
Такіж настройки,як і у вас. Але я намагалася змінити своє життя на краще. Виявляється, що у мене є і гарні риси для роботи. Але із за таких комплексів весь час думала, що по кар‘єрні драбині мені не піднятися. Зараз вже і не намагаюся, рада тому що маю.
Шкодую, що з 20 років сімейного життя 12років живемо в будинку свекрухи ( з нею і іншими родичами). Завжди мріяла про свій будинок. Чоловік не проти власного дому , але знаходив кучу відмазок, чи можливо його все влаштовує. Свекруха теж, як ми говорили про власне житло починала маніпуляції здоровям. А я не наважилася сама з дітьми з´їхати на зйомну квартиру . Отак і живу в будинку , де мені не комфортно і не відчуваю себе як вдома. Після 24 лютого, коли всі родичі чоловіка з´їхалися до нас, ще більше це зрозуміла. Отакий мій найбільший жаль. Зберігаю сім´ю, але з´ідаю себе
Ответ дляГжегож Бженчишчикевич
Ото у Вас проблемы! Все только в Вашей голове. Задумайтесь!
И больше уверенности в себе. Тогда все изменится.
Если мужчина любит- он не обращает внимание на вес и наличие ребенка его не пугает.
У Вас просто неправильные установки.
Покопайтесь в настройках))
Ви говорите шаблонами Порадниці. Я ж реально себе оцінюю, що в свому віці і стані здоров´я/фігури можу претендувати на чоловіка низького сорту і статусу. Бачу молодих жінок з ідеальною фігурою, 30 років, які уже 5-7 років самі живуть з дітьми. Не можуть знайти і все.
Вам 90 лет?
Идеальная фигура итд. Все это шаблоны в вашей голове. Вам их прабабушка вложила?
Если мужчина любит - то не за сиськи и письки, а когда макароны вкусные)
Так Нагиев говорил. Он прав
Идеальная фигура итд. Все это шаблоны в вашей голове. Вам их прабабушка вложила?
Если мужчина любит - то не за сиськи и письки, а когда макароны вкусные)
Так Нагиев говорил. Он прав
І я юрист, тому категорично не виїхала, бо моя професія потрібна лише тут. Дивне ваше рішення при такій спеціальності.
Мені не який - небудь потрібен чоловік, а з високим статусом. А в такої категорії завищені вимоги до жінок, це я точно знаю. Мене збуджують лише розумні чоловіки при посаді ( досягненнях)
Добавлю. Мужчине важен моральный комфорт. Я не знаю как это у них работает, у мужчин, но они иногда таких любят, что за голову хватаешься. А ему комфортно и хоть тресни! И он по своему прав.
У меня есть знакомый. Встречался с девушкой. Лет 10 наверное. Все никак не женился. Хорошая девушка, хозяйка, хорошо зарабатывала итд. Ну хоть к ране прикладывай. Да и мы как знакомые привыкли к ней все уже (в одной компании были, общались часто).
Тут он ее бросает ни с того ни с сего. Женился. За пару месяцев. Это пипец, девочки..... Он за ней писяет кипятком. Так писяет, что аж противно смотреть порой на это.
Но ему офигенно.
Что он в ней нашел - никто не знает.
У меня есть знакомый. Встречался с девушкой. Лет 10 наверное. Все никак не женился. Хорошая девушка, хозяйка, хорошо зарабатывала итд. Ну хоть к ране прикладывай. Да и мы как знакомые привыкли к ней все уже (в одной компании были, общались часто).
Тут он ее бросает ни с того ни с сего. Женился. За пару месяцев. Это пипец, девочки..... Он за ней писяет кипятком. Так писяет, что аж противно смотреть порой на это.
Но ему офигенно.
Что он в ней нашел - никто не знает.
Ваша главная ошибка в том, что Вы сами себя обесцениваете (вот, я толстая, некрасивая, с детьми, кому я надо), а на мужчин молитесь (вот, они такие классные, на меня не посмотрят).
Задумайтесь. Должно быть наоборот. Пока Вы себя не полюбите - то и Вас не полюбят.
Задумайтесь. Должно быть наоборот. Пока Вы себя не полюбите - то и Вас не полюбят.
Сочувствую Вам
Вы себя скоро возненавидите за это. Делайте так, как удобно Вам, а не кому-то. Все равно не оценит никто.
В мене адекватна оцінка, я знаю, що розумна та маю інші достоїнства. Але я знаю які вимогливі чоловіки ч 40, це уже менше емоцій, більше прорахунку. І підкреслюю, що чоловіки високого інтелекту, які можуть бути рівнною заміною мого чоловіка, знають що хочуть, на серйозні відносини підуть, коли всі їх пунктики в голові будуть виконані.
Ответ дляУкраиночка
Іноді шкодую що була дурною і витратила роки на мужиків і гулянки замість будувати кар´єру) Але вчасно взялась за голову, здобула професію, яка подобається і прагну в ній розвиватись. Минуле життя сприймаю як досвід і вважаю що ніколи не пізно змінити себе і своє життя на краще
А я навпаки - шкодую, що була надто правильною ((( Зараз так хочеться танців, кохання і метеликів у животі, але, мабуть, не буде в мене вже такого (((
много о чем жалею
что слушала родителей долго
что не училась там где хотела
что работаю на нелюбимой работе
что не сделала зубы в юности
что поздно начала заниматься спорто
что мало уделяля себе внимания. не следила за собой
что не учила языки
что не откладывала деньги
что не путешествовала
что слушала родителей долго
что не училась там где хотела
что работаю на нелюбимой работе
что не сделала зубы в юности
что поздно начала заниматься спорто
что мало уделяля себе внимания. не следила за собой
что не учила языки
что не откладывала деньги
что не путешествовала
Це поки не прийде зсередини, що ти і сама проживеш без нього, чоловік буде відчувати свою владу над жінкою.
Я хоч і працювала, але відчувала, що сама без нього не справлюсь.
Потім 2 роки тому дуже посварились, що він закидав про розлучення.
Я в собі переварила, що без нього справлюсь. Працюю, якесь житло зніму, не помру з голоду, дитина буде зі мною і з ним, не все на мені.
Чоловіки відчувають, що жінка без нього може і по іншому починають себе вести.
Я хоч і працювала, але відчувала, що сама без нього не справлюсь.
Потім 2 роки тому дуже посварились, що він закидав про розлучення.
Я в собі переварила, що без нього справлюсь. Працюю, якесь житло зніму, не помру з голоду, дитина буде зі мною і з ним, не все на мені.
Чоловіки відчувають, що жінка без нього може і по іншому починають себе вести.
Не жалкуйте. У Вас ще купа часу все змінити. Я так само жила 15 років у Києві як у клітці. А потім плюнула і переїхала в область, у приватний будинок. Тепер у мене свій сад, газон, тиша і ніяких собачих какашок під ногами та вонючих бомжів на лавках.
мне так хочется уметь пафосно говорить мол я ни о чем никогда не жалею, но... я жалею буквально о каждом своем шаге в жизни. мне 30.
Я, ні, не шкодую. Єдине за чим шкодую - хотілося б більше відпочивати і проводити більше часу з сином. В роботі я досягла того, чого прагнула. Але хочу реалізувати інші свої цілі, і далі розвиватися.
Сімейне життя мене в цілому більш ніж влаштовує.
Про якісь свої помилки чи невдачі, я ніколи не шкодувала. Вважаю - це досвідом.
Сімейне життя мене в цілому більш ніж влаштовує.
Про якісь свої помилки чи невдачі, я ніколи не шкодувала. Вважаю - це досвідом.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу