У кого дети двоешники?

Про ’копію’ ви потішили. Все наше керівництво з часів СРСР було з села, батьки не у всіх і грамоту знали, а діти пішли в інститути, хтось побудував наукову кар´єру. А є геть протилежні випадки: коли в родині професорів виростає алконавт, хоча в нього вкладено чимало зусиль.
Моя подруга професор мала сходу з вашою теорію. Поки у неї не з´явилася дитина, яка згідно теорії сала б бути в родині наркоманів чи алкашів, а не в інтелігентній родині. Знали б ви скільки зусиль було вкладено в дитину, у якої виявилися вади розвитку. В сім´ї, де геть всі з останніх трьох поколінь з ВО і без жодних відхилень. Тепер вона каже, що їй треба було менше язиком молоть всякі дурниці, дивись і четверте покоління було б з ВО, а не з діагнозом.

Ви трохи не туди... Те, що ви описуєте, це медична проблема, відхилення. Ми говоримо про здорових дітей, які не хочуть вчитись.

Те, що ви такого не зустрічали зовсім не означає, що такого не може бути. Ви бачили Лід Арктики? А місячне сяйво? Білі ночі? Прилив Індійського океану?
Чи означає це, що цього не існує?
І так, в одній родині бувають геть протилежні діти, що за розумовими здібностями, що за фізичними, що за мотивацією.
Подивіться на публічних осіб: королівські діти Британії. Там мала ’копія баби лізи’ строїть і старшого брата (їй щойно 7 виповнилося), і молодшого, і смілива. А старший, хоч і майбутній король, а малу сестру слухається і ніяковіє перед чужими. Ось вам приклад характеру. Бо хтось народився лідером, а хтось ні, хтось лев, а хтось мишеня.

Ми про навчання. Звичайно, всі мають різні характери. Візьмемо двієчника. Він читати вміє? Вміє! Писати? Вміє! Значить не розумово відсталий. Значить може, а не хоче. Хто виноватий?

У дітей крім здібностей є ще можливості. Здібності можна розвивати. Але як ти не тренуй хом´яка, з нього кенгуру ніколи не вийде, і стрибати не буде. Бо можливості різні.
У дітей можливості обмежуються і вадами розвитку, особистим характером, умовами навчання.
Тому для успішного навчання треба, щоб зійшлося все: гени, здібності, можливості. Якщо щось одне обмежено, то вчитель чи батьки хоч тріснуть - нічого з того не вийде.

Середнячком може бути кожен двієчник!

Та немає тут винного! Звідки у вас оте бажання скрізь винуватого знайти? Чи обов´язково сантехніку мати вищу освіту і відрізняти Моне від Пікассо? Звідки цей снобізм?
На заході ніхто не примушує дітей вчитися, ніхто! Але один вчиться, а інший ні. Нікому і в голову не прийде винуватити у тому батьків, бо то дурня повна. Функція батьків - привести дитину до школи, все. Це я вам зараз про Європу пишу. Жодних проектів, дз до ночі для батьків і т.д. тут і близько немає. Так само як немає оцього ’всі мають бути з освітою’. Тут геть інакший підхід: хочеш - вчишся, не хочеш - ні. Передумати потім не можна. У віці 14-15 років тих, хто вчився, відберуть в окремі класі - вони можуть йти далі у ВНЗ, а решту відправлять в класи, після яких можна отримати лише робітничу професію. Дорога у ВНЗ для них закрита назавжди. Але нікому в голову не прийде робити з того трагедію чи шукати винних. Значить не хотів вчитися, його вибір.
Це вибір дитини і лише її відповідальність. Інша справа, якщо дитина скаржиться, що вчитель погано викладає. Так теж буває. Але вчити - робота вчителя, дитини - вчитися, батьків - забезпечити необхідним приладдям і привести до школи. Все просто.

Зі свого досвіду і двох дітей, точно можу сказати, що в європейських країнах і вчать домашні завдання з дітьми, і репетиторів наймають, і водять після школи в навчальні заклади де підтягують по різних предметах, або виконують домашні завдання...

Ви можете кинути гранату на 22м? А це був норматив ’середнячка’. А стрибнути на 3,65м? Це також посередній результат у мої часи. Сподіваюся, музичну грамоту ви теж засвоїли і не плутаєте бі-моль з дієзом? Бо це теж програма середнячка, якщо брати програму, як вона мала б викладатися. На іноземній ви вільно підтримуєте розмову на побутові теми, і у ваших дітей у районній школі, звісно, немає репетиторів) Адже це теж вимоги до ’середнячка’, а не намальованої оцінки.
Не завжди все залежить від учня, а від батьків і поготів.

Моя дитина зараз в іноземній школі, середня школа. У друзів троє дітей вже завершили навчання, остання дитина вступила у цьому році. Вони не розуміють що таке репетитори, вчити уроки з дітьми і т.д. Це все лише в школі, лише вчителі готували дітей до здачі екзаменів.
Моя дитина всі шкільні проекти робить на уроках! Для цього є вчитель. Дітей часто ділять на групи по 3-4 особи і вони роблять проект НА УРОЦІ, а не дома з батьками. Вчитель робить зауваження, показує і вчить.
Жоден з однокласників не робить дз з батьками, у жодного нема репетитора. Вкрай рідко в шкільній групі вчитель пише прізвища дітей, які мають підійти на додаткові завдання, якщо не справилися з завданнями. Якщо контрольну погано написала більшість класу - вчитель може ще раз її провести, розібравши помилки.
У якій ви країні мали досвід з репетиторами? Це характерно для південної Кореї та Китаю, але ніяк не Європи.

Что делать с двойняшками? Один учится,второй-нет

Ваша теория у нас не подтверждается. Старший сын отличник, младший двоечник. Младшему внимания уделяли больше

Кроме семьи есть ещё коллектив, учителя, среда, в которой вращается ребенок. Я учится не любила особо, для галочки, что диплом же нужен. Первые 3 года группа была такая же. Потом академка и другая группа, где все подобрались сильные с любовью к учебе. Когда весь коллектив дружный и совместно постоянно обсуждают как они что то там решили, в это втягиваешься. А когда понимаешь, что делаешь - учится вообще в радость оказалось.

Зачем обязательно куда то отдавать, в художку... А сама она кем хочет быть? Вот туда пусть и идёт. Поступают чаще по вдохновению, желанию, понравился ли ты учителям, а не по тому, как сдал экзамен. Думаете, сейчас такие наборы офигенный по 10 человек на место? Если никто не поступит, кого они будут учить?

Вот тоже пример. А бы було. Но без практики многое забывается. Школьные знания туда же. Они и не особо нужны в жизни, чтобы так за них переживать

не знаю, не знаю. мои и без постоянного внимания учатся хорошо. по мне главное окружение, где растешь, с кем живешь и с кем общаешься. и как замотивировали.
пс. ну толика везения тоже.

ого, аж чемпион, молодец, а про питание можете рассказать,примерно описать?

О, ну, це вже взагалі ніякої критики не витримує. Діти народжуються абсолютно з різними задатками, рисами характера і розумовими здібностями, а не зробленими під копірку.

У меня такой сын, как Вы. Истрепал все нервы. 9 лет тянула его, до 2 ночи его уроки учила. В ответ - агрессия. Больше я этим заниматься не буду. Пусть как хочет. Я себя угробила за эти годы.

У меня ребенок в младшей школе учился хорошо. У него был стимул, чтоб учительница похвалила, она у низ классная была. Но когда перешёл в старшую школу, растерялся, любимой классной нет, все учителя новые, и он перестал учится. Только с моим пинком. Уроки делать не хочет, орет, что все учителя плохие((( пока я с ним занимаюсь и объясняю, он понимает. Только чуть ослаблю контроль - скатывается по знаниям((( это ужас какой-то ( мне очень обидно( я не жду отличника с золотой медалью, но и от такого пофигистического отношения мне страшно(((

Ест все
Как термит
Особенно мясо

У вас творческий ребенок. Теперь вместо репетиторов попробуйте отдайте ее в художественную школу, можно на скульптуру, вышивку, учите шить, вязать.
Может потянет компьютерные программы типа фотошопа.
Попробуйте в театральную школу.
Ищите в ней таланты. там где она может себя проявить.

Совдепия у вас в голове. Вместо того что бы принять ребенка таким как он есть, вы предлагаете его ломать, еще и родителей обвиняете, в том, что они этого не делают. Дети разные. У них разные склонности. Не всем быть профессорами. Кто то счастлив всю жизнь выпекая вкуснейшие булочки.

Вы смогли выпить будучи новорожденной?!

Хорошо, что дома. Мне тоже было 18,я не пила особо в компаниях, в первую очередь, потому, что боялась потерять над собой контроль - насмотрелась на своих ровесников в пьяном угаре. Короче, уехали как-то родители на дачу, а я взяла у папы в заначке бутылку водки, открыла и решила испытать, на сколько меня хватит, где мой предел и чем это может закончиться. Закончилось над унитазом. С тех пор кроме бокала вина, бутылочки пивка или пары рюмок бейлиса ничего не пью)))))

Ребенок - НЕ чистый лист! Ребенок, как бы это пафосно и по-дурацки не звучало - личность, уже с рождения, со своим характером, особенностями, способностями, интересами. Это можно подкорректировать, немного улучшить или наоборот нивелировать, но написать заново нельзя. Я работаю репетитором уже 20 лет, и работала за это время с более чем 3 детьми)) дети абсолютно разные и даже если найти эффективный подход (а у меня разные дети были, начиная с 6 лет и заканчивая студентами) то результат на выходе будет кардинально разным.

Вы можете выйти сейчас на сцену и станцевать партию из балета? Или спеть так что бы пройти в финал на Голосе Краины? Следуя вашей логике, все кто этого не может больны, в них медицинская проблема.
Ну сколько можно отправлять в психушки тех кто не такой как вы?

Это частая ситуация. Проблема не в учителе. Младшая школа в Украине построена на запоминании и правильном повторении информации. Дети с хорошей памятью просто повторяют за учителем и у них высокие баллы. В средней школе вступает логика. Уже нельзя повторять, нужно думать, логически, включать критическое мышление. Ребенок анализирует процессы, применяет знания на практике, вносит эти знания в свою жизнь. Работают иные центры активности мозга. Можно конечно зазубривать информацию без понимания процессов, но позже эта информация сотрется из памяти. Либо информация останется в памяти исключительно как энциклопедическая, без возможности применения на практике.