Всім добрий день. Хотіла поділитися своїми враженнями від форуму. Я вже дуже давно тут, більше 6 років. Остання реєстрація була з приводу втрати телефона- щоб знов не зафукали. Дівчата? Що з вами? Я розумію війна, стрес . Але ж. Хиба ми не повинні зараз обеднатися, щоб вистояти? Доречі в реальному житті я спостерігаю це обеднання. І сусідами, і колегами, і друзями, тай навіть незнайомі люди допомагають один одному. У нас тут… хвилюєшься- зрада, порадила лікаря- реклама лікаря. Ти у всьому винен. Готові зжерти одна одну. Мова кожен день, виїхали/ не виїхали тощо. Що з вами? Неможливо зайти на форум. Але добре, ми вже наприклад звичні, а от як радіють рашаботки які всі це читають я собі уявляю. Ми демонструємо себе з поганого боку. Але і це можна проігнорувати, хай собі читають. Загляньте до себе в душу.. невже нічого доброго не залишилось? Невже є потреби тільки іронізувати, ображати, конфліктувати. Раніше на цьому форумі було багато приємних дівчат. Зараз вже і коментувати не хочеться, все одно закидають. Але заходишь за звичкою, але все рідше.