Почему все стали рваться в Канаду?

Канада - це краща з країн, де я колись жила. Розчарування виникає, як правило, у людей, які звикли в Україні керувать і ’порешать’. Бо в Канаді всі починають з низькооплачуваних робіт, і ’порешать’ неможливо, тут все по закону.
Чи багато дійсно повертаються з Канади в Україну? До війни таких було одиниці.

Ага))да то сказочница ещё та...12000 с салона
Человек даже примерно не понимает что к чему...даже в самом дешманском Cosco цены такие что ого го..

Много ,очень много возвращаются ,а будет больше .

Раніше люди їхали ціленаправлено, а зараз тому, що якась Валька сказала, що там ’страна возможностєй’

Туди є сенс їхати, якщо маєш затребувану професію, план дій, гроші та згаєш мову. Поїхати, пожити перший час у спонсора, підтвердити диплом, на що піде час.
Зі 100 доларами в кишені і наївністю від рожевих окулярів там робити нема чого

До войны туда ехали целенаправленно, готовились материально, хорошо изучали информацию. Люди понимали, на что идут. Сейчас же все ’пользуются возможностью’, совершенно не понимая, в какую страну они едут. Поэтому, и бомжей прибавится, и в Украину многие вернутся

Раніше люди багато про неї вивчали, вчили мову, готувалися. А зараз просто зібрали сумки і поїхали.

Мій колега, скріни переписки з яким викладала, також давно про Канаду мріяв. Повертаться не будуть, але розчаровані.
І ще : вони майже нікому не кажуть, що їм там насправді не подобається.
Тримають марку))) , начебто все круто у них.

Cosco ніколи не був дешманським
Економні люди ходять в No frills. Флайєри є у вільному доступі, можна порівняти ціни.

Якщо людині дуже погано, вона повернеться звідусіль.
Не повернуться вони по одній причині: як би погано їм там не було, але то все одно значно краще, ніж дома. Оце і вся причина. Перші півроку мінімум їм морально буде дуже погано, а потім навпаки - полюблять Канаду.

І яку таку допомогу де отримують? В Канаду дивились ціни на квитки, житло і тд?

У нас с мужем хороший уровень английского. Он даже сейчас в Украине в основном на англ общается так как работа с иностранцами. Я переводчик по образованию. Опыт работы у мужа за границей, подтверждённый диплом у него, очень хорошая финансовая подушка, детей пока нет у нас, мы мобильные. У мужа хорошая должность будет даже за границей. О Канаде представление имеем. У него там куча знакомых многие годы. Сейчас дают визу без проблем. Единственное за что переживаю, это как снять жильё, но без подготовки лететь не будем на авось.
А вот без знания языка, денег и при этом большой семьей лететь с детьми, вот тут я бы подумала стоит ли оно того. Выплаты одноразовые, жильё как в Германии не предоставят. Страна очень дорогая и очень далеко. За билеты из Польши я посчитала за двоих с багажом +/- 1300$. Туда-сюда не покатаешься.

А гроші на повернення є?

А какие там профессии востребованы?

Всі хто сміється і засуджує тих хто в Європі, Канаді? Чому Вам це болить?

Для советчиц все дешман)

Ну наши знакомые не вернулись, потому что некуда,в том числе. Чтоб выехать они продали квартиру в Киеве. Эти деньги они проели за полгода,пока искали работу,школу детям. Работу сначала жена нашла, клерком. Муж был руководителем, похожей работы не нашлось,устроился на завод. Только спустя 3 года все более менее наладилось, сейчас вроде ипотеку даже взяли. Как люди собрались ехать без денег ,не представляю.

тоже в Канаду захотели?

А де ’сміх’ ’засудження’? Киньте номер посту будь ласка.Я особисто бачу вичерпно обмін інформацією, думками.

Їм там зараз краще ніж дома, тільки тому, що поряд немає рашки.
В них мала дитина, а дорослим по 45 років. Тут вони працювали в продажах у великій компанії, мали посади керівників . Там влаштувалися на якийсь склад звичайними кладовщиками, підвищення на ближчі роки не світить.
Тут в них була крута квартира в Києві, там знімуть, щось саме простеньке.
Якщо їм по 45, іпотеку платити будуть до самої старості.
Це вже тільки їх дитина буде жити по нормальному подалі від рашки. Заради цього і лишаються.

Нет не хочу, хочу в сша😁

Ну тут их понимаю

в чем проблема?

Там стабільність. Зараз скрізь стабільніше ніж в Україні. Життя минає.

О, у мене подруга в Канаді, ще з 2020 планувала туди їхати, але виїхала в травні. У неї друга вища освіта з престижного ВНЗ США, досвід роботи в США, англійська вільно, звичайно, а роботу знайти не може вже третій місяць, все, що пропонують, то мінімалка і лише суміжно-дотичне до спеціальності. Допомога одноразова, житло дуже дорого. Без суттєвої фінансової подушки туди немає чого їхати, ще й з дітьми.
Власне, всюди добре, де нас немає, а як починаєш розбиратися, то найкраще вдома, поки він є.

Таким людям плохо будет везде, как на скрине

Справа не в людях, хоча... Просто реальність не відповідає очікуванням. Думаю, зараз у кожного є купа знайомих, які виїхали в омріяний ’закордон’, а там все не так і все не те. Звісно, є ті, хто реально дивився на речі і розумів, куди їде, але дійсно багато тих, хто впевнений, що всюди ’маслом намазано’ і треба лишень приїхати та вхопити свій шанс, такі обламуються, здебільшого.

Тобто ’ да не переживай, тебе там все будут оплачивать, визы всем дают’, це не інфантилізм? Очікувати, що все дадуть, забезпечать. Планувати їхати не маючі ніякого підгрунття, це доросла поведінка?

Ні, це не так!
Це реальність. Канада - це не рай на землі. І починати там важко.
Що вони не так написали?
Все правда! І про ціни, і про медицину, і про роботу.
І відстані там великі, без машини нікуди.

Я, наприклад, також не в Україні. В Європі. Також все з нуля і також важко.

Первый раз слышу.