Дратує, коли мні відповідають російською. Як спокійно реагувати?

Це ви дуже дрімуча, не освічена и вперта. І тому хамите постійно

так в том и суть, свой среди чужих-чужой среди своих..

я більше не перехожу на російську, навіть з москалями (є такі в роботі із-за кордону), настав час лібералізм із ’язиком’ закінчити

Справа в практиці, русизмів стає менше, коли практики більше

А модна питання, чому така принципова неприязнь до української мови?
Раніше тут теми через одну були з обсиранням вишиванок, укр.виконавців. тепер вишиванки не актуальні. Лише мова.
Не чула жодного українця хто б принципово розмовляв українською на расєї. Так і жодного німця, хто б ПРИНЦИПОВО говорив англійською в Німеччині, або француза, який би ПРИНЦИПОВО у Франції говорив польською.
Ох і кацапи...виморили Голодом 9-12 мільйонів українців, навезли в хати закатованих своє кацапське бидло, яке тепер белькоче про радной руззкій. Сильно москалики промили голови, сильно.....вимили все крім руззького язика і своєї руззької культури

Знаєте, якби мені так сказали як ваша перша лікар, я б залюбки її відвідувала і далі.
Бо вона ввічлива і освічена.

Я не бачу у цьому жодних проблем. Проблема для мене є тоді, коли людина відповідає виключно російською і сама вирішила за мене, що мені так буде ок.

Когда вы русскоязычная, а отвечаете на украинском. Да, считаю это лицемерием, а не уважением к собеседнику
Когда я приезжаю в село и мне кума говорит привіт, я отвечаю привЕт.
Мы абсолютно норм общаемся. Она ко мне на укр я на русском. Вот вообще.
Там вам картинки бросали, что если человек говорит на укр это еще ничего не значит. И украиноговрящие могут быть предателями..

Врагу это на руку - це брехня, маніпуляція.

Я маю право це стверджувати. Бо маю філологічну освіту. Я ще думала собі. Нафіг мені ця старослов´янська, це ’Нє лєпо лі небяшет’, це походження мови і т.д. Це все давно вже в минулому, і не повернеться. Але, як бачите, знадобилося. Хоча би вас обличчам натикати в правду, в академічні знання, які доводять, що старослов´янська, древноьоруська мова- це мова сучасної території України. А український -лише один з її діалектів.

А тепер ви пройдете п´ять ступенів прийняття. Заперечення, гнів, торг, депрессія і прийняття.

О, розумію вас.
Я теж ще погано говорю усно, але все одно не повертаюся до російської.
Навчилася не реагувати на посмішки.
Читаю вголос укр книжки, щоб практикувати швидкість та вправність мовлення.

Ну добрий день напишуть, щоб потішити ваше его а далі що? Плавний перехід на суржик в кращому випадку?

Перейшла повністю на українську. З дитинства з батьками, бабусями та родичами розмовляла у побуті українською. Київ. Зараз і в офісі, і в магазині, тільки українською, всю листування веду українською.
Так, у мене є суржик і русизм, але ми намагаємося розмовляти більш чистішою мовою і чим більше практики тим краще.
Я навпаки звертаю увагу, що люди мені починають відповідати українською і навіть, якщо у них не зовсім виходить, мене тішить, що людина намагається.

І завжди так буде, якщо завжди так було?

как говорила моя бабушка-Пани дерутся,у холопов чуби трещат!

Ваша філологічна освіта дуже неякісна, вибачте.
Прийняття імперських байок залиште собі.

Не обов´язково хамство. Може бути декому складно та незвично. Якщо українська не вільна ще.

В мене біля дому маленький магазин. Продавець починає українською, а потоім збивається на російську. Парадокс в тому, що я, півжиття цілком російськомовна, зараз у переважно україномовному містечку. В мене в перший раз був злам шаблону)

Виявилось, що вона також з російськомовного регіону, теж тут віднедавна. Просто вона старша за мене, мабуть, їй складніше. Намагається говорити українською, але не вистачає ресурсу - виходить або обслуговувати, або подумки перекладати. Якщо буде тупити, втратить роботу(

Ну звичайно, ще треба вишиванку у джинси заправити - і все, щирий українець. Это из-за таких, как вы и автор, некоторые думают, что мы тут всех русскоговорящих на кол сажаем.

А ви не хочете задуматися над тим, що люди які працюють в обслуговуючий сфері у тилу, не мають жодного відношення до наших захисників і могли б знайти час та вивчити бодай кілька фраз українською? Ні?

Здравствуйте!

А що, я когось за людей не вважаю?

А не хочете з цим закликом до себе звернутися?

Ну то зробіть для різноманіття вже якийсь крок суспільству, щоб не було розколу.

’...Українська мова точно існувала вже в 11 столітті. Хоча, найімовірніше, вона ще на півтисячоліття старша. Але то припущення, а з 11 століття - факти.
Стіни Софії Київської дозволяють бачити на одному й тому ж матеріалі, як змінювалася наша мова упродовж останнього тисячоліття. Як виявляється, змінилася вона незначно, суттєво менше, ніж за той же час французька чи англійська мови.
За часів Київської Русі в літературі використовувалася церковнослов‘янська мова Кирила і Мефодія, що є діалектом болгарської. Натомість, українська мова була присутня в законодавчих збірках, князівських грамотах та в побутових написах.
Серед останніх були й чимало графіті Софії Київської. Чимало з них давно визнані наукою, введені в науковий обіг видатним вченим полтавчанином Сергієм Висоцьким.
Отже, що ми бачимо у графіті Софії Київської?
По-перше, закінчення (ові-, єві-) в іменах буквально в сотнях графіті: ’Господи помози рабу своєму Ставърови’, ’Господи помози рабу своєму Борисови владьдцу’, ’Георгиеви и мечнику княжу Васильви’, ’Господи помози рабо поп своим Павлоу, Семенови, Кузови, Фомѣ, Пеоновѣ’, ’Господи помози рабу своєму Безуєві Івану отроку Добинича і Марієві (від чоловічого імені Марій) с ним’, а також ’Лазореви’, ’Григореви’, ’Григорієви’, ’Гаврилови’, ’Семенови’, ’Павълови’, ’Фсыпорови’, ’Даниловы’, ’Данилови’, ’Гнатови’, ’Федорови’, ’Феодорови’, ’Оугринови’, ’Василеви’ тощо.
Характерне для української мови чергування ’к’ і ’ц’, ’к’ і ’ч’: ’Господи помози Луцѣ владичину дияку’.
Нагадаю, за часів Київської Русі церковнослов’янське ’ѣ’ читалося як українське ’і’. Наявні в ’Слові о полку Ігоревім’, а також у численних літописах різнонаписання на кшталт ’дѣвицею – дивицею’ свідчать про те, що ѣ у ’Слові о полку Ігоревім’ вимовляється як ’і’, ’и’.
В російській мові церковнослов’янське ’ѣ’ здебільшого трансформувалося в ’е’. Однак навіть у російській мові в коренях деяких слів, наприклад, у таких як ’сидеть’ – від церковнослов’янського сѣдѣти, ’повелитель’ – від повелѣти, ’свидетель’ – від вѣдѣти, дотепер збереглася споконвічна вимова.
Характерне для української мови заміна ’ф’ на ’хв’: ’Сподоби мя грішнаго отче Хведа не поби сноуа зъ черньцями’.
Характерні для української мови прізвища: ’Іоан Сліпко’, ’інока Спысовича’, ’Иван Хоудый’, ’Жадько’, ’Неженович’, ’Янчин’.
Чітка ’ы’ відповідно з правилами української фонетики: ’роусьскый князь благый’, ’русьскыи кънягыни’, ’великый’, ’Всеволожа княгыня’, ’послухы’ (свідки).
Кличний відмінок, властивий українській мові: ’Святый Пантелѣмоне’, ’О горе тобѣ Андрониче охъ тобѣ небоже’.
Українське закінчення дієслів ’-ити’, ’-іти’: ’Бо суть ісъподоб поулучити млсть от тебе’,
українське закінчення ’у’ в родовому відмінку однини чоловічого роду: ’Аврам отмолися з того спору’.
Властиве українській мові м´яке ’ц’ наприкінці слів: ’чернця’, ’помилуй Валерця’, ’поможи Архипцю’.
Типово українські фрази: ’Никон псал въ неділу посередь съпаса’,’Господи помози рабу своєму Ігнатеви на пръзъвище ми има Саєтат’, ’Отпил крзу би ту коли’ (автор графіті кається, що пропив у Києві корзно – плащ), ’Попаше Коузьма порося’ (автор кається, що їв у піст свинину), ’мати не хотячи дѣтичя бѣжя гет’.
Останню фразу в книзі Висоцького переклали так: ’Мать, не желая ребёнка, бежала прочь…’. А українського перекладу не потрібно.

і тд

Дівчата, рекомендую лекцію у вільний від форуму час))
, щоб потім вам ніхто не міг закидати про те, що українська - ’один з діалектів’ і іншу імперську фігню.
В Русі говорили праукраїнською, а не церковно-слов’янською, якою писались літописи

В Росії не слов´яни. Там зовсім інший етнос.

Зробіть краще ви - відкрийте курси української мови, бажано на безоплатній основі. Щоб люди могли вчитися правильно розмовляти та не руйнувати вашу тонку душевну організацію

Ні, навіть не це.

Це саме мої очікування: я звертаюся по робочих питаннях українською і розраховую, що і мені віповідатимуть держ мовою, бо людина ж в роботі.

Але чую відповідь російською, навіть банальне - Добрий день і чим можу допомогти. Але ж це неввічливо, я вже мовчу про те, що це є порушенням мовного закону.

Може я ще важко переключаюсь з мови на мову, тому мене російська мова у відповідь на моє питання якось аж гальмує наче, не знаю. Я одразу втрачаю плин думок.

До чого тут ваша компанія, якщо я писала про РОБОТУ?

Розумієте, є таке слово - РОБОТА і вона має виконуватися держ мовою.

спеціально для вас, російською мовою з посиланнями навіть на російську вікі і на академіка Ключевського
перших трьох хвилин достатньо

На каком языке говорила Русь